Ігор Гордійчук: В ліцеї ім. Івана Богуна ми робимо усе, щоб мотивувати молодь розвиватися і думати

Ігор Гордійчук: В ліцеї ім. Івана Богуна ми робимо усе, щоб мотивувати молодь розвиватися і думати

Начальник київського ліцею ім. Івана Богуна, Герой України, генерал-майор Ігор Гордійчук розповів в ефірі Армія фм про свій внесок в розвиток ліцею, про те, чого прагнути майбутнім військовим та чому все не змінюється за один день.

 

 

 

Олена Кравченко:  Про ліцей дуже багато позитивних відгуків, особливо від батьків, чиї діти тут навчаються, як вам це вдається?

Ігор Гордійчук: Ми робимо все, щоб виконувати свої службові обов’язки, намагаємося тримати генеральну стратегічну лінію на виконання завдання. Кожна дитина по своєму унікальна і неповторна, тому, доводиться шукати індивідуальний підхід. Ми докладаємо зусиль, щоб дітям подобалося у нас навчатися і їхня мотивація була стовідсоткова. На відміну від радянської школи, цивілізована закордонна школа побудована так, що вони самі прагнуть і самі із задоволенням йдуть на уроки. Зараз і війна вносить свої труднощі. Через неї стає багато важких дітей, обпалених війною, дітей загиблих, дітей переселенців, - це потрібно все враховувати. Наша задача – мінімум примусового, максимум – мотиваційного.

Олена Кравченко:  Чи важко виховувати дітей?

Ігор Гордійчук: Молодші діти, які навчаються у нас в Боярці, якраз мають перехідний вік. Там 9 клас, в Києві – 10-11. Особистості ще не сформовані, піддаються будь-якому впливу. Коли ми були дітьми, не було так багато спокус. Ми не можемо повністю заборонити користування гаджетами. Але ми спонукаємо робити це на розвиток. Ми робимо так, щоб вони стали фанатами фізичної підготовки, військової справи, англійської мови.

Олена Кравченко:  Мені неодноразово говорили, що ви щотижня намагаєтеся спілкуватися з ліцеїстами. Наскільки це важливо?

Ігор Гордійчук: Коли вистачає часу, я навіть намагаюся десь на сходах поговорити. І не лише рідною державною мовою, а й англійською, щоб мотивувати їх і вони розвивалися.

Олена Кравченко:  Зараз в ліцеї великий нахил на розвиток англійської мови. У вас є представники США, які викладають?

Ігор Гордійчук: Так, ми запрошуємо. Це все робиться для підвищення мотиваційної складової.

Олена Кравченко:  Питання від слухача – чи всі випускники йдуть в АТО захищати Україну?

Ігор Гордійчук: Їм наразі трохи рано в АТО. Хоча, з перших випусків (я вже понад два роки маю честь очолювати навчальний заклад) є хлопці, які пішли на контракту службу.

Олена Кравченко:  Ви підтримуєте те, що ваш сайт і Facebook постійно оновлюється. Чому це для вас важливо?

Ігор Гордійчук: Ми звітуємо перед народом України, перед батьками, випускниками. Мені неприємно, коли багато моїх побратимів, друзів, знайомих «всепропальщики». Я пояснюю, що за один день все не зміниться. За два роки ми зробили дуже багато. Держава дбає.

Олена Кравченко:  Чи існують програми обміну саме для ліцеїстів між різними країнами?

Ігор Гордійчук: Ми заявку подали. Лише за мої два роки до нас приїжджали, і ми їздили в Польщу, Литву. Зараз, сподіваємося, що все буде нормально, один наш випускник планує поступити у Вест Пойнт.

Олена Кравченко: У вашому ліцеї буде відкриття памятної дошки. Що це за дошка?

Ігор Гордійчук: Одним із стратегічних моментів – зробити, щоб ліцей був повністю українським, бо коли я сюди прийшов, він був радянсько-російським. Мені місяці три довелося помахати шашкою. Найважче було змінити свідомість та деякі корупційні схеми. За два роки у нас немає тут пам’ятника Суворову, зараз пам’ятник Богуна в процесі, капсулу заложили, меморіальний камінь є, завтра відкриємо пам’ятну дошку. Сподіваюся, через рік-півтора вся ідеологія зміниться. 10 наших випускників віддали життя за нашу і вашу свободу. І мій заступник Потєхін посприяв відкриттю цієї пам’ятної дошки. Це треба робити заради майбутнього, щоб вони жили в цивілізованій країні.

Олена Кравченко: 29 березня в ліцеї буде день відкритих дверей.

Ігор Гордійчук: Перший рік ми хочемо зробити і для дівчат. Для дівчат в Збройних силах роботи вистачає. Але хотілося б, щоб дівчата виконували ту роботу, яку потрібно ЗС.  Ось, я навчався в Канаді, США, там дівчата – водій хамера, кулеметник. В них немає жодних проблем. Це все не за один день. Це психологічна готовність.

Олена Кравченко: У ліцеї не тільки руйнуються радянські стереотипи, але і створюються нові традиції. У травні буде випуск ліцеїстів (передача барабану, передача карабіну і передача бойового прапору).

Ігор Гордійчук: У нас три роти випускних і три роти, які ідуть за ними.  В нас найкраща рота здобуває право приймати участь у державному параді. Це найвище заохочення. Рота, яка є найкращою з фізичної підготовки, здобуває право проводити показні заняття з рукопашного бою. І одна рота також тренується як рота почесної варти. В залежності від їхніх заслуг, то за кілька місяців до випуску вони покажуть результат.