Історична година: Про українські символи

Історична година: Про українські символи

Українська геральдика, і разом з тим, військова геральдика, для нашої різнобарвної країни, є дуже логічною та системною. І в ній є зрозуміла система цінностей та часова система.

Коли ми говоримо про історію України, ми говоримо про державу Русь. І саме Київська Русь стала початком нашої держави. Саме звідти походить тризуб – малий герб України. Він належить Володимиру Великому. Він зафіксований у такому ж вигляді на знахідках тих часів. Нащадки Володимира Великого використовували тризуб у трохи змінених формах: двозуби, тризуби з дещо видозміненими кінчиками. Двозуб Святослава зараз використовують наші Сили Спеціальних Операцій у своїй символіці.

З Київської Русі також прийшов так званий Сокіл Рюриковичів, який можна побачити на емблемах, наприклад, батальйону «Донбас» – падаючий на здобич сокіл, дуже схожий на тризуб. Але існування цього сокола не має підтвердження, тому що, сам Рюрик є легендарною особою, чиє існування також не підтверджене.

Схожий сокіл є у Росії на гербі міста Стара Ладога. На тому місці, де колись було одне з перших поселень варягів вікінгів. Ніби-то вони там висадилися і прийшли тими лісами до цивілізації, якою тоді був Київ і його околиці.

Тризуб є малим гербом України. На копійках зображено тризуб у щиті. Це все затверджено Конституцією.

А великий державний герб України, також прописаний у Конституції і він повинен мати тризуб у центрі,  з одного боку його повинен тримати козак із рушницею, а з іншого боку цей щит із тризубом підтримує геральдичний лев, який називається Руський лев, який має відношення до Русі, Данила Галицького і Галичини та Галицько-Волинського князівства.

Схожий лев зображений у 24 бригаді ім. короля Данила. Це лев, який лізе на скелю.

Не зважаючи на те, що великий герб прописаний у Конституції, але зараз питання щодо нього на гальмах. Замість цього гербу завжди використовується тризуб Володимира Великого. Який є унікальним і ні з ким, крім України, не використовується.

Геральдика з’явилась для військових, для того, щоб відрізняти свої війська від ворожих. Пізніше вона закріпилася за аристократією, яка, власне, і є нащадками тих вождів, які вели свої війська у бій. Були дуже прикрі випадки, які коштували тисячі життів. А королям – корони.

Наприклад, у ході війни Білої та Червоної троянди був прикрий для однієї зі сторін епізод, коли розвідка донесла, що йдуть війська противника і в них на гербі сонечко. А була мряка. Армія висунулася, почала бій і в середині битви стало зрозуміло, що це не сонечко, а квіточка, а це був союзник. Прийшов противник і добив.

Є різниця між геральдикою і культовими речами. Геральдика – це символи, які несуть у собі підкреслення або натяки на якісь події, або характер того, що вони хочуть показати.

На прикладі нашого великого гербу: лев символізує Західну Україну, козак з мушкетом – Східну і тризуб – Русь. Тобто, всі землі, які об’єднані. Свого часу російська біла еміграція намагалася використовувати тризуб, але їм це не пішло. Козака зображено у синьому жупані на жовтому фоні, лев – жовтий. Синій справа, жовтий зліва. Це дуалізм, який поєднується в українському синьо-жовтому прапорі. Поєднання епох: тризуб Володимира Великого. Що символізує державу Київська Русь. Козак символізує вже значно пізніший період, лев також символізує щось перехідне. Між давньою Русю і козаччиною, була епоха Галицько-Волинської держави.

Якийсь час козаки використовували в тому числі і синьо-жовті прапори. Синьо-жовті і жовто-сині. Сині з жовтими хрестами, з на півмісяцями, з іконами.

Міф про жовто-синій прапор дуже давній. Проте, головні кольори козацтва були малиновий та золотий, або малиновий та білий. Також, туди додавався блакитний, жовтий. Малиновий козацький хрест зараз знаходиться на переважній більшості українських силових структур: ЗСУ, ДСНС, Нацгвардія, СБУ, прикордонники.

Окремі підрозділі козаків, окремі полки, за часів тотального переходу козаків під вплив Москви, ближче до 18 сторіччя, частіше починали застосовувати жовті і сині кольори. Згодом це все повністю зникло.

В історичні хроніці 18-20 років УНР, коли відбувалися паради на Софіївській площі і люди дивилися кінохроніку, вони бачили на чорно-білій плівці зверху світліший колір, а знизу – темніший. Так здається, начебто прапор перевернутий. Насправді, нічого такого не було.

Від середини 19-го сторіччя різні рухи на Західній Україні використовували прапор, де жовтий зверху, а синій внизу, то спочатку 20 сторіччя, з підходом Української національної революції і пізніше використовувався прапор виключно з синім кольором зверху. Жовтий колір зверху використовувала лише ОУН (м), яка співпрацювала в тому числі і з Рейхом.

У 90-х роках почали використовувати жовтий і блакитний кольори. І ближче до 2000-их колір став насиченішим і зараз виключно синій колір використовується.