17 травня: День пам'яті жертв політичних репресій
Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. Цьогоріч пам’ятний день припадає на 17 травня.
День пам'яті жертв політичних репресій встановлено згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою належного вшанування пам'яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства та у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору — масових політичних репресій 1937-1938 років.
Великий терор — масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.
За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин — до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менш як 1%, звільнено було тільки 0,3%). Масові репресивні операції у 1937-1938 рр., за задумом Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з "соціально ворожими елементами", упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити "кадрову революцію". Підставою для розгортання терору була теза Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва.
Точну кількість жертв тоталітарного режиму досі визначити неможливо. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже 1,5 мільйона осіб. Велику кількість із них було розстріляно, інші пройшли тюрми, заслання, вислання, каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах. Терор і репресії зачепили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священників, представників культури, селянство.
Особливо жорстокі репресії чинились сталінським режимом та його провідниками в Україні у 30-х роках. Зокрема, в 1937-1938 роках в Україні було засуджено 197 617 осіб, з них до страти — 122 237 громадян. Левову частку цих вироків виносили саме "трійки" НКВС. Впродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об'єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.
Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня — у Биківнянському лісі найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об'єкт спеціального призначення НКВС, де у кінці 30-х-40-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. За даними науковців, у Биківнянському лісі поховано близько 100 тисяч репресованих комуністичною владою. Биківнянське поховання жертв сталінських репресій є одним із найбільших на території України. Вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян.
19 травня 1938 року була найкривавіша ніч у Києві — у в’язницях НКВД розстріляно 563 осіб. Розстрілювали зазвичай на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВС або безпосередньо перед похованням.
Інші місця масових поховань жертв Великого терору політичних репресій 1937-1938 рр. — Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин (Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й км Запорізького шосе (Дніпро). У Західній Україні після 1939 р. також з’явились місця масових поховань, зокрема урочище Дем’янів лаз (Івано-Франківськ), урочище Саліна (Львівська область), Тюрма на Лонцького (Львів).
27 жовтня-4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорськ у Карелії з нагоди наближення 20-річчя Жовтневої революції розстріляно 1111 осіб, з них 287 українців та осіб, долі яких пов’язані з Україною.
У 2015 році Україна засудила злочини комуністичного тоталітарного режиму Законом "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганд їхньої символіки". У 2018 році Верховна Рада проголосувала за Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Закон суттєво розширює коло осіб, які підпадають під реабілітацію. Зокрема, в ньому прописана автоматична реабілітація осіб, які були покарані позасудовими органами, право на реабілітацію отримають ті, хто зі зброєю в руках боровся за незалежність України, був ув’язнений, примусово утримуваний у психіатричних закладах, трудовій армії, позбавлений майна через "експропріацію" чи "розкуркулення" або ж депортований за національною ознакою.
Традиційно, в День пам'яті жертв політичних репресій відбувається покладання квітів до пам'ятних знаків по всій країні, влаштовуються жалобні віче і церемонії, на будівлях державних установ в Україні та за кордоном приспускається Державний прапор України.
