26 квітня Міжнародний день пам'яті про чорнобильську катастрофу

26 квітня Міжнародний день памяті про чорнобильську катастрофу

Генеральна Асамблея ООН зазначила: «Відчуваються й досі, через 30 років, серйозні наслідки Чорнобильської катастрофи, а також зберігаються у зв’язку з цим потреби постраждалих місцевих громад і територій». День пам’яті проголошено 8 грудня 2016 року резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Указом Президії Верховної Ради Української РСР у 1990 році 26 квітня було проголошено "Днем чорнобильської трагедії".

Аварія на Чорнобильській АЕС стала одним з похмурих символів трагедії, до якої може призвести техногенна катастрофа. Вночі 26 квітня 1986 року в 01:23 на АЕС, що знаходиться на території України, стався вибух. Будівля четвертого енергоблоку, покрівля машинного залу частково обвалилися. У різних приміщеннях і на даху виникло понад 30 вогнищ пожежі. В результаті аварії стався викид в навколишнє середовище до 380 000 000 кюрі радіоактивних речовин, зокрема ізотопів урану, плутонію, йоду-131, цезію-134, цезію-137, стронцію-90.

Ця катастрофічна аварія трапилася при плановому відключенні реактора, що тривало всього 20 секунд. Її результатом стало згубне радіоактивне зараження в радіусі 30 кілометрів. Всього в атмосферу було викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Загальна площа радіаційного забруднення України склала 50 тисяч квадратних кілометрів в 12 областях, радіаційному забрудненню піддалися і регіони РРФСР з територією майже 60 тисяч квадратних кілометрів і з населенням 2,6 мільйона осіб. Також були забруднені 46,5 тисяч квадратних кілометрів території Білорусії, де проживало до 20 % населення цієї країни.

Загальна кількість тільки ліквідаторів цієї аварії (включаючи наступні роки) склала близько 600 тис осіб.

У 1993 році Міжнародне агентство з атомної енергії серед причин аварії на Чорнобильській атомній електростанції вказало на те, що реактор був неправильно спроектований і небезпечний в експлуатації, персонал не був проінформований про небезпеки, допустив ряд помилок і ненавмисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеку реактора.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 осіб були евакуйовані із зон забруднення.

За Міжнародною шкалою ядерних подій чорнобильська аварія оцінюється по максимальному 7 рівню і характеризується як «важкі наслідки для здоров’я людини та для навколишнього середовища».

Трагедія забрала життя тисяч людей, стала причиною багатьох, в основному онкологічних захворювань, принесла величезний збиток для навколишнього середовища і, в кінцевому рахунку вплинула навіть на хід історії. Жахливі наслідки цієї трагедії відчуваються й досі.

У листопаді 2016 року реактор Чорнобильської АЕС накрили новим саркофагом. Новий безпечний конфайнмент - найрухоміше спорудження в світі, яке оснащено унікальними технологіями і системами. Висота арки дорівнює 110 м, довжина - 150 м, ширина - 260 м і вага понад 31 тис. тон. Влада заявляє, що нова споруда прослужить 100 років.

У березні 2019 року Чорнобильська АЕС оголосила тендер на демонтаж нестабільних конструкцій об'єкта укриття з очікуваною вартістю 2,547 млрд грн. Відповідно до тендерної документації, мета виконання демонтажу - перетворення об'єкта Укриття в екологічно безпечну систему. Термін виконання робіт - до 20 грудня 2023 року, в цей період буде проведено "ранній" демонтаж.

"Ранній" демонтаж почнеться після введення в експлуатацію нового безпечного конфайнмента і повинен завершитися до кінця 2023 року.Також роботи по демонтажу включають поводження з радіоактивними відходами, їх збір, фрагментацію, навантаження і транспортування у вказане станцією місце.

Чорнобиль - це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність та високий патріотизм зупиняючи ядерну катастрофу. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації.

Пам'ятники ліквідаторам і жертвам Чорнобильської аварії є в багатьох містах України, Росії та Білорусі. У Києві діє Національний Музей «Чорнобиль», в якому можна дізнатися про подробиці аварії, переглянути особисті речі ліквідаторів, історичні фото, документальні фільми про Чорнобиль.

У Києві також є пам'ятник Жертвам Чорнобильської аварії з написом:

«І мертвим, і Живим та Ненародженим.»

На алеї героїв у Чернігові, до 10 річниці аварії відкрито пам'ятний знак «Пам'ять Чорнобиля».

26 квітня, до 10 річниці аварії, з ініціативи пожежної частини № 4 з Чорнобиля, біля в'їзду до міста було відкрито пам'ятника пожежникам, які ціною власного життя гасили пожежу після аварії. На пам'ятнику можна прочитати короткий напис: 

«Тим, хто врятував світ».