35 років Чорнобильській катастрофі
26 квітня 1986 року сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа — аварія на Чорнобильській АЕС, яка змінила життя цілого покоління, зробила місто Прип'ять і 30 км поліських лісів навколо радіоактивними на тисячі років, пришвидшила розпад Радянського Союзу та поставила перед суспільством безліч проблем, які й досі повністю не вирішені.
26 квітня 1986 року о 1.23 за київським часом з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, становила 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році. Лише наступного дня, після того, як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні сталась аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Тільки через три тижні за допомогою 4 тисяч тонн піску, бору, свинцю і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню ґрунту. Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько 10 днів, загинув 31 осіб, понад 200 госпіталізували. За неофіційною статистикою в Україні померли не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії евакуювали понад 100 тисяч людей.
Участь у гасінні пожежі на ЧАЕС брали 240 тис. осіб. Усі вони отримали високі дози радіації. Однак саме пожежникам вдалося врятувати населення прилеглих територій України, Білорусії та Росії та запобігти ще більшій катастрофі — сильному водневому вибуху, який міг стати наступним етапом трагедії. Загальна кількість тільки ліквідаторів цієї аварії (враховуючи наступні роки) становить близько 600 тис. осіб.
Відразу після аварії опромінення отримали майже 8,5 млн людей, високе радіоактивне забруднення охопило близько 155 тис. кв. км територій, з них 52 тис. кв. км — сільськогосподарські землі. Трагедія забрала життя тисяч людей, стала причиною багатьох, здебільшого онкологічних захворювань, завдала величезних збитків навколишньму середовищу. Жахливі наслідки цієї трагедії відчуваються досі. Унаслідок забруднення повітря, ґрунтів і вод з’явилася так звана «зона відчуження», де небезпечно, а тому заборонено проживати людям. Проте в цій зоні продовжують жити близько 400 видів тварин, птахів та риб, 1200 видів флори, 60 з них занесені до Червоної книги України, а 20 є рідкісними. У «зоні відчуження» тваринний і рослинний світ зазнає генетичних мутацій.
Перше укриття ("Саркофаг") збудували над зруйнованим 4-м реактором ЧАЕС у листопаді 1986 року і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу. А за 30 років над зруйнованим реактором звели нове укриття — "безпечний конфайнмент". У листопаді 2016 року реактор Чорнобильської АЕС накрили новим саркофагом. Новий безпечний конфайнмент — найрухоміше спорудження у світі, яке оснащено унікальними технологіями і системами.Споруда вражає своїми розмірами: близько 165 метрів завдовшки, 260 метрів завширшки і 110 метрів заввишки.Конфайнмент вже став унікальним об'єктом і має простояти мінімум століття.
Наслідки Чорнобиля стали драматичним уроком для цивілізації, суворим попередженням щодо масштабу відповідальності за життя, здоров'я людей та екологічну безпеку планети. У 1990 році Указом Президії Верховної Ради Української РСР 26 квітня було проголошено "Днем чорнобильської трагедії". У вересні 2003 року на саміті СНД тодішній президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Генеральна Асамблея ООН 8 грудня 2016 року проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про чорнобильську катастрофу.
Чорнобиль — не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. 26 квітня — день вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.
