40 мільйонів євро на підтримку України від Цільових фондів НАТО

40 мільйонів євро на підтримку України від Цільових фондів НАТО

У програмі Вектор до НАТО Голова Представництва НАТО в Україні, директор Офісу зв'язку НАТО в Україні Александер Вінніков розповів про історію відносин України з Північноатлантичним Альянсом, цільові фонди та допомогу, яку надає НАТО Збройним силам України.

 

 

 

 

Ірина Зінчук: Відносини між НАТО та Україною розвиваються з початку 90-х років. Чи могли б Ви розказати про загальну динаміку цього співробітництва та про найбільші досягнення? 

Александер Вінніков: НАТО й Україна є партнерами вже понад 20 років. І це співробітництво, яке розпочалося після відновлення незалежності України, зараз розвинулося в одне з найміцніших партнерств НАТО. На мою думку, ключовою віхою став 1997 рік, коли НАТО й Україна підписали Хартію про особливе партнерство, яка також створила Комісію Україна-НАТО для того, щоб продовжувати нашу співпрацю та діалог. І ця комісія залишається ключовою структурою, через яку НАТО й Україна ведуть політичний діалог і практичну співпрацю. Іншою важливою віхою є, на жаль, 2014 рік і початок російської агресії проти України, що змусило НАТО прийняти рішення підсилити підтримку України, як на політичному, так і на практичному рівні. З практичної точки зору, ми розробили Комплексний пакет допомоги для України, затверджений у 2016 році на Варшавському саміті НАТО. Це технічна підтримка, нарощування потенціалу, а також консультативно-дорадча підтримка. З часом наша співпраця поглиблюється, і цей процес був взаємовигідним, тому що це не «дорога з одностороннім рухом». Україна також дуже активно долучалася до підтримки безпеки євроатлантичного простору через участь у місіях, операціях та навчаннях під проводом НАТО. Це дуже важливе партнерство для НАТО, яке ми високо цінуємо. І саме тому ми продовжуємо підтримку процесу реформ, щоби Україна могла продовжувати ставати ближче до НАТО та євроатлантичних стандартів, які вона прагне запровадити.

Ірина Зінчук: Минулого року Україна набула статусу Партнера НАТО розширених можливостей. Які зміни ми вже можемо спостерігати у партнерстві України та НАТО, і на які зміни ще варто чекати?

Александер Вінніков: На мою думку, це чітке визнання внеску, який зробила Україна в євроатлантичну безпеку протягом останніх років. Коли ми говоримо про Партнерство розширених можливостей, йдеться насамперед про практичну співпрацю та взаємосумісність сил, про посилення здатності наших Збройних сил працювати разом у контексті місій, операцій, навчань. Ми звичайно очікуємо, що статус Партнера розширених можливостей стане потужним рушієм нашої подальшої співпраці. Статус Партнера розширених можливостей надає низку переваг. Починаючи з поглибленого діалогу, особливо у тому, що стосується планування та участі у навчаннях. Також це включає такі сфери, як направлення військового персоналу у штаби НАТО, на різних рівнях, тож йдеться про розширене представлення відповідного партнера. Ще один важливий аспект стосується сфери обміну інформацією, включаючи вивчення набутого досвіду, а також можливості для посилення обміну розвідкою. Тож, є досить багато сфер, де можна надалі посилювати взаємосумісність. Але насправді, головною метою є посилення спроможності партнера робити внески у місії та операції під проводом НАТО.

Ірина Зінчук: Дуже часто зараз можна почути про Цільові фонди НАТО. Що це, і якою є їхня мета?

Александер Вінніков: Цільові фонди це механізми, які створюються зацікавленими державами та партнерами НАТО. Це фактично грошовий фонд, до якого вони виділяють ресурси для того, щоб допомогти країнам-партнерам здійснювати практичні проєкти у сферах, де є така необхідність. Наприклад, демілітаризація, трансформація оборонної сфери, нарощування потенціалу. Будь-яка країна-партнер, у якого є індивідуальна програма партнерства із НАТО, може подати запит на підтримку, що може бути надана через Цільовий фонд. Цільові фонди фінансуються на добровільних засадах, тож це не є обов’язковим механізмом для кожної країни Альянсу. З Україною у нас є низка Цільових фондів. Деякі функціонують вже давно, як, наприклад, Цільовий фонд з демілітаризації, який допоміг Україні позбутися непридатної для застосування зброї та звичайних боєприпасів. Деякі Цільові фонди були затверджені на Уельському саміті у 2014 році, безпосередньо як захід реагування на російську агресію проти України. Тож, цей список включає фонд з кіберзахисту, логістики, стандартизації, медичної реабілітації, переходу від військової кар’єри до професійної цивільної і найновіший Цільовий фонд знешкодження вибухонебезпечних предметів та протидії саморобним вибуховим пристроям. Через ці Цільові фонди НАТО мало змогу надати практичну допомогу, обладнання, тренінгові заходи, дорадчу підтримку, та інші засоби підтримки. Цільові Декілька фондів вже успішно завершили свою роботу, інші ще функціонують. Звичайно, механізм Цільових фондів може застосовуватися надалі, якщо Україна зробить відповідні запити на підтримку, і потім це буде винесено на обговорення зацікавлених країн НАТО.

Ірина Зінчук: Чи можемо ми зараз говорити про конкретні суми?

Александер Вінніков: Загальна сума підтримки, наданої в рамках Цільових фондів, складає близько 40 мільйонів євро. Однак ми також надавали, і зараз продовжуємо надавати консультативно-дорадчу підтримку завдяки нашій команді радників, що перебувають тут в Україні, і це не входить до тієї суми, яку я назвав. Тому що наша команда радників складається з експертів високого рівня, які знову ж таки, відряджені своїми країнами-членами НАТО на добровільній основі. І вони приїжджають до Києва, на один-два-три роки для того, щоб безпосередньо працювати з українськими колегами в таких інституціях, як Збройні сили України, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Національна рада безпеки і оборони України, Верховна Рада України. Тож у нас є велика низка колег залежно від сфери. Але більшість радників працює напряму з Міністерством оборони та Збройними силами.

Ірина Зінчук: На вашу думку, чи можемо ми очікувати запуску нових Цільових фондів?

Александер Вінніков: Фонди залишаються відкритим інструментом, обговорення якого може продовжуватися між Україною та країнами Альянсу. Тож, за умови визначених особливих потреб, які має Україна, країни Альянсу завжди відкриті до їх обговорення. На цей момент, нових Цільових фондів не передбачено, але, знову ж таки, це завжди може стати предметом обговорень.