Артилерист Олександр: Піт артилерії береже кров піхоти. У нас піт лився рікою. Особливо коли ми боролися за Дебальцево 

Артилерист Олександр: Піт артилерії береже кров піхоти. У нас піт лився рікою. Особливо коли ми боролися за Дебальцево 

Артилеристи 30 бригади добряче насипали у 2014-15 роках під час запеклих боїв. До імпровізованої студії під час виїзного ефіру «Армія ФМ» завітав Олександр артилерист циєї бригади. 

Під час ефіру поговорили про все: про бої за Дебальцеве, про мобілізованих, про те, чим займаються зараз. 

Яна Холодна: Олександре, чи погоджуєтеся із твердженням, що «Артилерія - Боги війни»? 

Олександр: Звісно. Є таке твердження, що «піт артилерії береже кров піхоти». Тож і  ми без них нікуди, і вони ьез нас теж. 

Яна Холодна:  У Вас виступав піт за час 2014 - 2015 років?

Олександр: Звичайно.  Я навіть більше скажу - він рікою лився. Особливо, у 2015 році, коли ми намаглися блокувати Дебальцево і зайти в Логвинове. Наші розрахунки цілодобово несли службу, вели вогонь. Ми не спали тоді взагалі. Були навіть такі момети, коли давалася команда «вогонь», водій механік спить, машина стоїть, а розрахунок заряджається. І мінялся. Коли розрахункам потрібно було хоч трохи перепочити, механік виходив на позиції. Піт лився рікою. 

Яна Холодна: Ви служите в бригаді з 2004 року. До початку цсіх цих подій артилеристи відточували майстерність здебільшого на полігонах, на навчаннях. Це все була теорія. Ситуація змінилася після 2014 року. Що змінилося і чи були ви готові до цього?

Олександр: на той час я був командиром батареї. І ми почали воювати по-новому. Часто не так, як пише книга і керівні документи. Ми мали знайти правильне рішення і виконати завдання. Армія до 2014 року була іншою. І для нас було за щастя зробити 10 пострілів.  То з початком війни боєприпаси йшли машинами. І тоді вже люди отримали велику практику. Була перша хвиля мобілізації. І я хочу подякувати тим, хто пішов воювати. Ті, хто були у мене - дуже швидко вчилися, старалися, робили все, що могли. Треба розуміти, що це навчання було в бойових умовах, під час обстрілів, але вони впоралися і навчилися правильно і точно вести розрахунки. 

Яна Холодна: Люди цивільних професій, подекуди абсолютно не пов’язаними з військовою справою, опановували артилерію. Як швидко можна навчити цивільного цій справі?

Олександр: Коли почалася війна - ми не вилазили з полігонів. Ми вчили, вчили. Активно вчили. І дякувати тим свідомим людям, які пішли воювати. Вони старалися і вчилися. І розуміли наскільки це важливо. Були набагто старші за мене. Різних професій. В моєму підрозділі людей, які служили строкову службу за фахом артелристів було усього декілька чоловік. Але головне - бажання навчитися. Тоді воно було у всіх. 

Офіцера-артилериста підгоутвати дуже важко. Це навіть не 6 місяців. Командира розрахунку, наприклад, міномета, гармати, бойової машини    - це буквально тиждень-два надати базові знання, щоб можна було вести вогонь.  Так і вийшло. Ми за декілька днів підготували особовий склад, якій був на 100% мобілізований, крім мене і ще декількох чоловік. 

Яна Холодна: У яких боях ваш підрозділ брав участь? 

Олександр: Перший мій був у Степанівці Шахтарський район Донеччини. Тоді ми вперше потапили під артилерійський обстріл. Ворог нас крив «Градами». І вівся вогонь зі сторони Російської Федерації. Це було прямо з території РФ. Тому що будь-який артилерист може визначити по розриву, вирвищу з якого напрямку вівся вогонь. З того напрямку, звідки по нам стріляли, був пункт пропуску «Маринівка». І ми за цим населеним пунктом спостерігали. І коли по нам вівся вогонь, то ми знали, що у самій Маринівці артилерійських батарей не було. Там був противник, але батарей там не було. І по нашим розрахункам ми розуміли, що стріляли з Росії. У відповідь вогонь ми не відкривали, бо розуміли, що це буде як провокація. 

Далі наш шлях пролягав разом із бригадою. Там, де вона, там і ми. 

Яна Холодна: Зараз артлилерія відведена. Не застосовується. Чим займаєтеся? 

Олександр: Заняття, навчання, підтримання бойової техніки. Це важливо сьогодні. Тренуємо особовий склад. У звязку з новою, в тому числі, і тактикою застосування артилерії. На сьогодні уже почалася нова сторінка життя артилерії.