Асканія-Нова — природне чудо України

Асканія-Нова — природне чудо України

1 квітня 1919 року Асканію-Нову оголошено державним заповідником.

 

 

 

 

 

 

 

Біосферний заповідник «Асканія-Нова»  — науково-дослідна установа в системі Національної академії аграрних наук України, державний заповідник, заснований в 1898 році Фрідріхом Фальц-Фейном. Розташований біля смт. Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області. Назву місцевості дав один з її попередніх власників — герцог Фрідріх Фердинанд Ангальт-Кетен-Плесський у 1841 році на честь маєтку Асканії в Німеччині. 

Територія заповідника була заселена ще в давні часи. Тут знайдено мідні прикраси доби пізньої бронзи, виявлено поховання кочівника з конем, кілька кам’яних баб XI —XIII століття. Неподалік сучасного селища пролягав один із чумацьких шляхів. Саме в цьому місці чумацький шлях перетинався з поштовою дорогою, що йшла з Мелітополя на Олешки. 

На перехресті цих шляхів і виникло поселення Чаплі, яке вперше згадується в документальних матеріалах 1822 року. Після закріплення Російської імперії на узбережжях Чорного та Азовського морів наприкінці XVIII століття почалося заселення цих місць. Необжиті землі царський уряд роздавав за невисокими цінами. 

1828 року німецький герцог Ангальт-Кетенський придбав тут 42,3 тис. десятин. Через 13 років у степу поблизу Чапель виник хутір, названий герцогом на честь свого маєтку Асканія у Німеччині Асканією-Новою. На своїх землях герцог почав розводити мериносових овець, але господарство з часом занепало і 1856 року він продав маєток іншому колоністові — Фейну. 

Згодом Фейн поріднився зі ще одним німецьким поміщиком — Фальцем. Скуповуючи навколишні землі, Фальц-Фейни швидко стали «королями вівчарства» на півдні України. В маєтку налічувалося близько 200 постійних робітників, всього тут мешкало 312 осіб, 1831 року була відкрита школа. Посезонно на літніх польових роботах працювали сотні найманих робітників. Засновник Асканійського заповідного комплексу нащадок королів вівчарства Фрідріх Фальц-Фейн був широко освіченим біологом і добрим організатором.

1 квітня 1919 року Асканія-Нова була оголошена народним заповідним парком, а 8 лютого 1921 — Державним степовим заповідником УРСР. 

На Асканію-Нову було покладено завдання зберігати і вивчати природу цілинного степу, а також акліматизувати та вивчати можливо більше число видів тварин і рослин, які мають народногосподарське значення. При Асканії-Новій були створені науково-степова станція, зоотехнічна станція з племінним господарством, фітотехнічна станція та інші наукові заклади. Значно розширено зоопарк і ботанічний сад. Нині до складу заповідника входять ділянка заповідного степу, акліматизаційний зоопарк і дендропарк.

Площа заповідника становить 33 307,6 га, з них 11 054 га — «абсолютно заповідна» степова зона. У заповіднику є не менше 1155 видів членистоногих, 7 видів земноводних та плазунів, 18 видів ссавців, у різні пори року пролітає понад 270 видів птахів, з яких 107 видів залишаються на гніздування. Крім того, тут ростуть 478 вищих рослин. У заповіднику виявлено 6 видів судинних рослин з Червоного списку МСОП, 9 видів з Європейської червоної книги, 20 з Червоної книги України, 2 з Додатку І Бернської конвенції.

 Заповідник утримує близько 800 різновидів диких копитних та гібридних форм свиней, оленів, коней Пржевальського, бізонів, антилоп, баранів, биків, верблюдів, лам, віслюків куланів, шотландських поні. Частиною зоопарку є орнітопарк, розмішений поблизу ставків з протоками та острівцями. В орнітопарку нараховують понад 60 різновидів птахів: лебеді, фазани, качки, лелеки, гуси єгипетські та індійські, страуси африканські. Крім того, у заповіднику водяться такі екзотичні для України птахи, як південноамериканський нанду та австралійський ему.

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» входить до переліку 7 природних чудес України.