Більше сотні строковиків завершили службу у 80-ій бригаді
У Львові, в 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді сьогодні відбулася церемонія прощання із прапором. Більше сотні військовослужбовців-строковиків в цей день офіційно завершили свою службу в елітному бойовому з’єднанні.
Чого навчилися юнаки за півтора роки служби в крилатій піхоті та що спонукало третину строковиків не повертатися до цивільного життя, а продовжити носити маруновий берет в ефірі Армія ФМ розповів наш спеціальний кореспондент Олексій Мазурін.
«Церемонія прощання із прапором - це традиція, яка народилася на початку війни, і до якої львівські десантники завжди ставляться із великою повагою. В цей день на плацу частини, юнаки, які закінчують строкову службу схиляють свої голови перед бойовим прапором з’єднання, дякують десантному братству, згадують імена героїв, як віддали своє життя… та братів по зброї, які стали прикладом мужності та незламності.
Командир 80-ої бригади полковник Володимир Шворак на церемонії потиснув руку кожному строковику, подякував за службу та згадав особисті досягнення кожного юнака. А таких звершень чимало – строковики яскраво проявили себе у спорті, займали призові місця на всеукраїнських змаганнях, стали влучними снайперами, професійними техніками та в’язали участь у ряді масштабних навчань. Навчилися техніки екстремального виживання і звісно здійснили до десятка стрибків з парашутом.
Важливо, що третина строковиків, які проходили службу в бригаді, вже підписали контракт і вирішили пов’язати своє життя із захистом українського народу та службою в елітних військах. Ще третина строковиків ґрунтовно розмірковують над можливістю у майбутньому повернутися в десантно-штурмові війська.
Пропоную послухати пряму мову старшого солдата Ярослава Рильчука, який з дитинства мріяв потрапити у крилату піхоту, і тепер повертається на рідне Прикарпаття:
«Мрія здійснилась. Було багато хороших моментів. Багато досягнень у змаганнях з рукопашного бою, самбо, кросфіту. Скрізь вдавалося займати призові місця. Здійснив 6 стрибків. Емоції звісно зашкалюють. Раджу всім спробувати. Звісно хто до цього готовий», - розповів Ярослав.
Хочеться підкреслити, що вже відішли у минуле всякі недолугі «дємбельскі» традиції. Повернення із армії сьогодні солдати сприймають не як звільнення від тягаря, як у радянські часи, а як розставання із родиною, із місцем, де ти знайшов справжніх друзів, де ти відкрив в собі нові сили та таланти. Пропоную послухати Богдана Марчука, з якими почуттями він сьогодні залишає розташування:
«Для мене армія це справді школа життя, яку я пройшов. І я ніколи не буду шкодувати, що якось сюди прийшов. Вдячний командирам за підтримку», сказав Богдан.
І наостанок хочеться звернуться до слухачів. Командування бригади каже, що сьогодні для тих, хто раніше служив у десанті, або всією душею хоче стати професійним десантником ще є вакантні місця. Якщо ви влучний стрілець, впевнений водій, вмієте керувати людьми, не боїтеся складних ситуацій та здатні перебороти в собі найлютіші страхи - двері елітної бригади для вас завжди відкриті», - підкреслив Мазурін.
