Ціна Незалежності. Історія фронтових міст: Слов'янськ, Краматорськ

Ціна Незалежності. Історія фронтових міст: Словянськ, Краматорськ

Під час марафону "Армії FM" до 26-річчя Незалежності України звучали історії звільнення або хроніки бою за українські міста. Ці історії варті того, аби їх повторювати.

 

Слов’янськ

Бої за Слов’янськ тривали з квітня по липень 2014 року.

У квітні після захоплення міста бойовики неодноразово влаштовували полювання на людей, що розмовляли українською.

Загалом Слов’янськ зазнав чималих руйнувань у результаті обстрілів з боку терористів. В результаті обстрілів 27 травня 2014 року від осколків загинули чотири мирних мешканця.

терористи для обстрілу населених пунктів, де частково перебували українські військові, використовували систему залпового вогню «Град».

9 червня 2014 р. терористи «Русской православной армии» після тортур стратили вірних церкви християн віри євангельської «Преображення Господнє» дияконів Володимира Величка та Віктора Брадарського, а також двох дорослих синів старшого пастора — Рувима і Альберта Павенків.

Також Від тортур помер 25 річний Юрій Дяковський. Опісля його тіло викинули в Сі́верський Доне́ць разом з тілом Володимира Рибака та Юрія Поправко

Олександр Аніщенко, 44 роки, заступник командира підрозділу "Альфа" в Сумській області. Сумчанин загинув 5 травня під час проведення АТО під Слов'янськом, від вибуху гранати, коли виносив з-під обстрілу пораненого соратника. Військовій службі він присвятив 21 рік, 14 з них прослужив в «Альфі». На момент загибелі виконував обов'язки командира підрозділу, готувалися документи про його призначення на посаду командира. Без батька залишилася дочка

Сергій Руденко, 35 років, майор, командир вертолітної ланки. 2 травня терористи в Слов'янську за допомогою зенітних установок збили 2 вертольоти Мі-24, які патрулювали місто. В результаті загинули льотчики з військової частини. Сергій родом з Бродів, у нього залишилися дружина і трирічна дочка.

Руслан Плоходько, 39 років, майор, командир вертолітної ланки, харків'янин. 2 травня терористи в Слов'янську за допомогою зенітних установок збили 2 вертольоти Мі-24, які патрулювали місто. В результаті загинули льотчики! У Плохотько залишилися дружина, 10-річний син і 3-річна дочка.

Панасюк Сергій Іванович, 28 років, старший солдат запасу, військовослужбовець елітної 95-ї окремої аеромобільної бригади. Загинув, під Слов'янськом. Сергій родом з Коростишева. Строкову службу проходив в десантних військах.у Сергія 3 старші сестри, син однієї з них також загинув в боях на Сході України.

Коваленко Петро, 20 років, військовослужбовець елітної 95-ї аеромобільної бригади. Народився в Гайсинському районі Вінницької області. Служив за контрактом. Петро героїчно загинув в бою під Слов'янському 2 травня, відбиваючи напад на свою бригаду. Десантники на БТРах здійснювали марш на околиці Слов'янська, коли їх блокували місцеві жителі. Через їх спини ще під час переговорів терористи віроломно почали стрілянину. Петро Загинув від кулі снайпера, яка перебила сонну артерію. Вмираючи, власним тілом він захистив від загибелі сімох десантників.

Тетяна Майкова, медсестра міської лікарні Слов'янська. Загинула 14 червня від осколкових поранень. Чергувала у відділенні кардіології під час обстрілу силами АТО блокпоста поряд з лікарнею, коли в будівлю потрапили осколки снарядів. За словами рідних, вона відмовлялася їхати зі Слов'янська, вважаючи своїм обов'язком продовжувати тут працювати і надавати допомогу людям.

26 вересня оприлюднено інформацію, що в Слов'янську виявлено 3 масові захоронення людей, які загинули від рук терористів 

Масові захоронення виявлені по вулицях Літературній (тоді — Дем'яна Бєдного) та Смольній. 12 загиблих — померли на початку і в середині червня.

Вони загинули за вільну та незалежну Україну! Знаймо ціну незалежності!

 

Краматорськ

З 12 квітня по 5 липня 2014 місто було окуповане бойовиками терористичної організації «Донецька народна республіка». У ході боїв з окупантами було частково зруйновано цехи заводу Енергомашспецсталь та заводу Краматорського важкого верстатобудування, близько 50 людей загинуло

13 вересня учасники міського Віча прийняли рішення створити добровольчі загони — для захисту міста від російської окупаційної армії; також було вирішено збирати гроші на засоби захисту для захисників, котрі вступали у підрозділи оборони.

Під час боїв за визволення Краматорська загинув Вранці 5 жовтня 2014-го майор Збройних сил України Олександр Луньов.

2 квітня 2015-го на блокпосту під Краматорськом загинув солдат Сірий Олександр Валентинович

Вадим Забродський, 35 років, капітан, заступник начальника штабу батальйону 95-ї аеромобільної бригади десантних військ, убитий терористами з засідки біля с. Жовтневе під Краматорському 13 травня. Без батька залишилися дві дочки 9 і 10 років.

Олександр Якимів, 21 рік, ст. сержант, навідник в мінометному взводі в складі 95-ї аеромобільної бригади десантних військ. Убитий терористами із засідки під Краматорському 13 травня. Залишилася молода дружина на останньому місяці вагітності.

Дмитро Куриленко, 22 роки, водій інженерно-саперної роти, контрактник. Трагедія трапилася 28 квітня на аеродромі в Краматорську, де Дмитро проходив службу. Підірвався на міні під час обстеження території по периметру. Загинув від отриманих осколкових поранень по дорозі в військово-медичний клінічний центр в Харкові. Був єдиною дитиною у самотньої матері. Останнім статусом Куриленко в інтернеті була фраза, яка рознеслася по всіх ЗМІ: «Ніхто крім нас ... ЧЕСТЬ МАЮ».

Після звільнення міста вже 10 лютого 2015 бойовики обстріляли місто з реактивної системи БМ-30 «Смерч» з боку Горлівки. від обстрілу загинуло 17 осіб, поранено 64 особи, серед них 5 дітей. Така ціна Незалежності.