Чи наважиться Путін на Велику війну з Україною?
У програмі Міжнародний огляд говоримо про збільшення російських військ на кордоні з Україною та чи наважиться Росія на велику війну з нами. Наш гість — координатор напряму міжнародної політики в Центрі політичних студій Доктрина Денис Москалик.
Андрій Давидов: Чому саме зараз Росія почала розгортати масово війська біля наших кордонів?
Денис Моксалик: Відбувся одночасно зрив переговорів у Мінську. У випадку Росії — це небажання виводити власні війська з території Донбасу. У випадку України — це небажання впроваджувати Мінські угоди у тому варіанті, який вигідний Росії. Тобто, спочатку політична легітимізація ОРДЛО, потім вже виведення військ. Відповідно в даних умовах відбувається зміна геополітичних орієнтирів і перевірка можливостей Росії по тиску на Україну в умовах нової адміністрації США. Оскільки акції Росії направленні на тиск України. З іншого боку, на перевірку американського керівництва, як далеко воно готове піти в підтримці українського керівництва.
Андрій Давидов: Чи схоже це на події, що передували війні в Грузії 2008 року?
Денис Моксалик: Так, тоді відбулось щось подібне. Але в значно менших масштабах і менш демонстративно. Одне із джерел поширення даних про перекидання військ на території Росії є російська пропаганда. Насамперед неформальні канали, які цілеспрямовано поширюють це як пряму погрозу Україні. У випадку з Грузією, такого не було. Звісно, тоді не так були поширені соцмережі, власне, Інтернет. І операція готувалась приховано.
Картинка 24 каналу
Андрій Давидов: Як реагує на це Захід і передусім наші основні союзники?
Денис Моксалик: Це розміщення на території України військ. Переведення до Чорного моря кораблів. В першу чергу, це стосується США. Це збільшення інструкторів, розвідувальні акції. Надання цих розвідувальних даних Україні, щоб максимально ефективно орієнтуватися в ситуації. Це надання озброєння із колишніх країн Варшавського договору: Польща, Болгарія, Румунія.
Андрій Давидов: Минулого тижня вантажні літаки США здійснили кілька рейсів до України. Що вони могли нам надіслати?
Денис Моксалик: Засоби зв'язку, безпілотні апарати, прилади нічного бачення, тепловізори. Міномети, боєприпаси до них. Протитанкові ракетні комплекси, ракети та засоби наведення до ПТРК. Це те, що вже постачалось США до України. Військова допомога США Україні передбачалась ще раніше, в рамках військового бюджету США. Це постачання навряд чи має екстраординарний характер.
Андрій Давидов: Путін 21 квітня збирається виступити зі щорічним Посланням Федеральним Зборам. Про що у Посланні може йти мова?
Денис Моксалик: Безумовно, воно стосуватиметься України. Путін говоритиме про захист національних інтересів. Про необхідність протидіяти геополітичному стримуванню з боку США. Про необхідність захисту громадян Росії, навіть на території окупованої України. І про те, що якщо з Росією не підуть на компроміс, то вона піде на розв'язання проблем військовим шляхом. Те, що робить Росія — це її класична тактика. Вона спочатку загострює ситуацію, а потім дає всім себе заспокоїти, йдучи на певні поступки. Це звичайний шантаж.
Андрій Давидов: На скільки Захід і Україна готові домовлятися на умовах Росії?
Денис Моксалик: На цей час Західні країни та Україна демонструють зміну у своїх позиціях, у порівняні з минулим роком. Це пов'язано зі зміною зовнішньополітичних орієнтирів. Прихід до влади у США нової адміністрації. І Захід, і Україна готові протистояти Росії. Щонайменше, не йти на поступки, як це робили певні представники попередньої адміністрації США.
Андрій Давидов: Як Франція та Німеччина реагують на цю ситуацію?
Денис Моксалик: Вони закликають до миру, заявляють своє занепокоєння. Вони дотримуються своєї класичної позиції та намагаються досягнути компромісу із Росією. Слід зазначити, що нещодавно відбулось засідання Мінського формату Франція, Німеччина та Росія. А потім відбулось засідання з Україною без участі Росії. Ми бачимо розвал цього формату. Навіть на символічному рівні він не дієвий.
