Зараз в ефірі:

Чому заблокували «Книгу пам'яті»?

16.07.2019
Чому заблокували «Книгу пам'яті»?

Днями із соціальних мереж зникла сторінка волонтерського проекту «Книга пам’яті». Що сталось і чому це відбулось ми обговорили із волонтером проекту Германом Шаповаленком.

 

 

 

 

Сергій Жуковський: Коли з’явився волонтерський проект «Книга пам’яті» і для чого він взагалі створювався?

Герман Шаповаленко: Наш проект з’явився 22 липня 2014 року завдяки Максиму Попову. Він киянин, брав участь у подіях Революції Гідності, рятував поранених, герой Майдану, а згодом долучився до волонтерського руху. Максим почав накопичувати інформацію про втрати  і за два місяці створив цей сайт.

Ірина Зінчук: Як ви збирали інформацію?

Герман Шаповаленко: Максим якусь частину інформації збирав сам, шукав списки загиблих на сайтах, у ЗМІ, соціальних мережах. Ми неофіційно структура, але у цьому наша і сила, і слабкість. У нас немає відповідальних за Facebook, за фотографії, та за спілкування з органами місцевого самоврядування, до яких ми звертаємось, щоб уточнити якусь інформацію. У нас всі роблять все.

Сергій Жуковський: Зараз виникла така ситуація, що розпочалася на сторінку Вашого проекту атака. Коли це відбулося і як?

Герман Шаповаленко: Зараз вже можемо тільки постфактум прив’язувати те, що тоді відбувалось і чим це закінчилося. Перший дзвіночок для нас пролунав 13 червня. Ми виклали відео, яке зробили в минулому році до Дня загиблих в Луганському аеропорту. Воно досить популярне, його багато хто поширював, дивився. Але після цього відео нам почали повідомляти, що не можуть взагалі поширити наші дописи. Тобто увімкнено якийсь механізм у Facebook, який практично до нуля понизив видачу нашої сторінки у стрічці користувачів. Були якісь адміністративні обмеження, які блокували до поширення. Ми могли писати, але нас не могли читати. Це продовжувалось протягом тижня, а згодом усе повернулося до звичних показників.

А далі наш волонтер Світлана, яка заповнює усю новинну стрічку помітила, що дописи, стали об’єктами перших попереджень, які ми отримали від Facebook. Вони офіційно написали – ваш допис порушує стандарти спільноти, і ви за це отримуєте від нас попередження. Це сталось 27 червня. Допис був про двох загиблих бійців спецпідрозділу «Азов» Максима Олексюка та Дмитра Пругла. І звісно, що наші публікації супроводжувалися фотографіями бійців і от якраз одна із фотографій Максима послугувала причиною цього попередження, і ще двох, які ми отримали 11 та 14 липня. Тобто три різних дописи, які містили одне й те саме зображення бійця в якого був шеврон підрозділу, на якому зображено символіку «Азову» було заретушовано вистачило для того, щоб заблокувати нас.

Ірина Зінчук: Тобто цьому передували якісь скарги?

Герман Шаповаленко: Фейсбук – це закрита інституція, вона не повідомляє, що на нас скаржаться. Вона просто ставить перед фактом у вигляді попередження, а коли цих попереджень набирається певна кількість, то сторінку автоматично блокують. Але наша сторінка не знищена, вона називається «unpublished». Адміністратори можуть туди заходити, бачити контент, спілкуватися з адміністрацією соцмережі.

Сергій Жуковський: Люди, які є модераторами спільноти можуть від сторінки звернутися до адміністрації Фейсбук?

Герман Шаповаленко: Так, у нас є можливість подати від сторінки апеляцію на це рішення.  Це єдине, що у нас залишилось. Але ми хочемо довести, що не порушили стандарти спільноти. Або хоча б отримати адекватне пояснення. Одна справа, коли ми здогадуємось у чому річ, а інша – коли отримаємо відповідь не від робота, а від людини. Саме тому ми не поспішаємо апелювати, хоча й не знаємо, скільки ще є часу.

Ірина Зінчук:  А особисті сторінки адміністраторів ще доступні?

Герман Шаповаленко: Вже ні. Спочатку заблокували сторінку Світлани, яка найактивніше публікували пости. Перше, що ми вирішили зробити – попросити допомоги на сторінці проекту «Стіна народної пам’яті», до якої  маємо безпосереднє відношення. Після цього зробили спільний чат у Фейсбук з людьми, які могли б чимось зарадити. І тут раптом з’являються дві скарги вже на дописи на сторінці «Стіна народної пам’яті». Після цього мене теж заблокували. Я дізнався, що таких скарг ми отримали аж 25-ть на пости, які публікувалися на сторінці «Книги пам’яті» і ретранслювалися на стіну «Стіни народної пам’яті». Вони стосувалися днів народжень загиблих цього дня, які публікували у минулому році. Те, що я встиг побачити – допис за 8 вересня, який стосувався бійця «Азову». У відео були фотографії бійців, а у них за спиною –  символіка «Азову». На цьому моя діяльність у Фейсбук закінчилась.

Сергій Жуковський: Але ж Ви не займалися ніякою агітацією. Ви вшановували пам'ять людей?

Герман Шаповаленко: Це розумію я, це розумієте Ви. Але чи розуміють це роботизовані системи Фейсбуку, які призначені знаходити заборонені зображення, наприклад, свастики..? А от хто ініціював скарги - це цікаве питання.

Ірина Зінчук: Які на Вашу думку повинні бути наступні кроки? Що ви повинні зараз робити?

Герман Шаповаленко: Ми не знаємо, які ми маємо робити кроки у ситуації, з якою ніколи не стикалися? Це як кинути дитину у воду і просто дивитися. Вона буде порсатися, трохи нахлюпається і піде на дно.  До 27-го червня цього року сторінка не мала ніяких претензій з боку Фейсбука, а зараз маємо те, що маємо. Але ми не зупиняємось. В мережі «Книги пам’яті» буде ще більше, у нас є нові ідеї щодо інших соцмереж. Пам'ять живе, «Книга» працює.

 

Довідково. Щодня в ефірі Армія ФМ о 6.50, 8.50 і 22.50 ви можете слухати проект "Дзвін пам'яті" в якому ми нагадуємо імена та прізвища українських воїнів, які віддали життя за нашу незалежність у боротьбі з російським агресором.

Посилання на сайт проекту: https://memorybook.org.ua/

 

 

 

 

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток