Цікаві факти про космонавтів та космонавтику

Цікаві факти про космонавтів та космонавтику

12 квітня, за рішенням Міжнародної авіаційної федерації, відзначається Всесвітній день авіації і космонавтики та, за рішенням 65–ії сесії Генеральної Асамблеї ООН, Міжнародний день польоту людини в космос. Свято встановили на на честь 50-ї річниці польоту людини в космос.

 

 

 

 

12 квітня 1961 року радянський космонавт Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток» з космодрому «Байконур» вперше у світі зробив орбітальний обліт Землі, який тривав 108 хвилин. Серед організаторів і керівників польоту був українець Сергій Корольов. Відтоді ім’я конструктора золотими літерами вписано в історію космонавтики.

Юрій Гагарін відкрив дорогу до зірок. Після нього у космічному просторі побувало близько 600 землян різних націй. Вони виходили у відкритий космос, ступали на місячний ґрунт, виконували важливі наукові експерименти, били рекорди. Офіційно першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк, який побував у космосі двічі разом з американськими астронавтами.

Україна 12 квітня відзначає День працівників ракетно-космічної галузі й на це є вагомі причини, адже донедавна наша країна входила до топ-5 країн за кількістю космічних запусків.

Варто зазначити, що українські науковці зробили визначний внесок у розвиток радянської космонавтики, що дозволило СРСР бути провідною космічною державою. Навіть засновник компанії «SpaceX» Ілон Маск визнає, що саме Україна відіграла провідну роль у становленні радянської космічної галузі. Наші вчені причетні до багатьох найважливіших космічних перемог СРСР — від перших польотів у космос до створення й запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран».

Українські вчені розвинули ідеї міжпланетних перельотів та проробляли теорії ракетної техніки. Українські підприємства посідали й продовжують займати передові позиції у світовій космонавтиці. До української ракетно-космічної галузі входить майже 40 великих підприємств та багато малих і середніх підприємств-розробників і незалежних науково-дослідних лабораторій.

Провідним центром серед них є конструкторське бюро «Південне» та виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод» у місті Дніпро, де сконструйовано й вироблено понад 400 штучних супутників Землі, створюють та серійно виробляють ракети-носії, космічні апарати, системи управління, орієнтації і траєкторних вимірювань.

Нині, переважно через брак фінансування галузі, головним напрямом української космонавтики є міжнародна співпраця, зокрема участь у реалізації міжнародних проєктів. Великими досягненнями вітчизняних фахівців стало створення космічних апаратів «Січ-1», «Океан-О», «АУОС» та «Мікрон», ракетоносіїв «Зеніт-3SL», «Дніпро», «Циклон-3».

Україна відома також апаратурою стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції, системами прицілювання ракет, апаратурою систем керування для космічних комплексів «Союз», «Прогрес», «Протон», унікальними об'єктами наземної інфраструктури: контрольно-коригуючими станціями для глобальних навігаційних супутникових систем, мережею спостережень геофізичних явищ.

З 1991 до 2018 року було здійснено 154 пуски ракет-носіїв, виготовлених за участю українських підприємств. У різні роки на наших ракетах-носіях відбувалося від 3 до 13% всіх запусків у космос.

Українські інженери на європейське замовлення створили двигун для ракети-носія «Вега». На замовлення Європейського космічного агентства (ESA) ДП «КБ «Південне» імені М.К. Янгеля» розробило блок маршового двигуна четвертого ступеня для ракети-носія «Вега». Виготовили його на заводі «Південмаш» у місті Дніпро. У листопаді 2018 року відбувся успішний пуск «Веги» з українським двигуном. Ракета-носій успішно вивела на орбіту космічний апарат Mohammed VI-B, сконструйований на замовлення уряду Марокко компанією «Airbus Defense and Space».

Українці брали участь у створенні ракети-носія NASA «Antares». Ракету-носій «Antares» виготовлено американською корпорацією Orbital ATK за участю українських підприємств. Головну конструкцію першої ступені ракети розроблено ДП «КБ «Південне» імені М.К. Янгеля» та виготовлено на «Південному машинобудівному заводі ім. Макарова» (обидва – у місті Дніпро) у співпраці з іншими українськими підприємствами.

Українці працюють над будівництвом бази на Місяці. Українське підприємство ДП «КБ «Південне» імені М.К. Янгеля» працює над проєктом постійної бази на поверхні Місяця. Проєкт має п’ять етапів реалізації. Останній з них передбачає запуск постійної бази, на якій перебуватиме людина. Заплановано це на 2062 рік.

На початку 2021 року Кабінет міністрів схвалив концепцію Загальнодержавної цільової науково-технічної програми України на 2021 – 2025 роки. Концепція визначає ключові проблеми науково-технічного розвитку космічної діяльності й шляхи їх розв'язання та очікувані результати. Відтак пропонується здійснювати повномасштабну співпрацю з приватним сектором економіки та стимулювати і розширювати міжнародне співробітництво. Зокрема, здійснювати спільні проєкти та розробки в рамках програми Європейського Союзу «Горизонт-Європа», в межах співпраці з Європейським космічним агентством, NASA та іншими провідними космічними агенціями.

Цікаві факти про космонавтів та космонавтику

Планета Земля вважається найкрасивішою у всій Галактиці. З ілюмінаторів свого корабля космонавти можуть розрізнити єгипетські піраміди, великі аеропорти, міста на Землі. А от Велику Китайську стіну, всупереч поширеній думці, з космосу не видно.

Людей, які підкорюють космос, в Німеччині та Норвегії називають раумфарерами, в Казахстані — гармшкерами, в США — астронавтами, а китайці звуть їх тайконавтами. У всьому світі понад 500 людей вже побували в космосі.

Компанія Ілона Маска SpaceX збирається посадити свої ракети Starship на поверхню Марса задовго до 2030 року. Також Маск заявив, що має намір «звозити» японського мільярдера Юсаку Маезаву на Місяць на Starship вже у 2023 році.