Діти розуміють набагато більше, ніж ми уявляємо

Діти розуміють набагато більше, ніж ми уявляємо

 

Костя Вікінг Чабала про свою книгу «Вовче», курси письменницької майстерності, улюблену літературу у програмі «Сектор Л» на Армія ФМ.

 

Як книга написалась?

Поки відпочивали з хлопцями на Донбасі, трошки писав десь вірші, трошки писав в фейсбук, і було цікаво написати щось більше, ніж невеличку розповідь. І от коли повернувся додому, пішов на курси письменницької майстерності. І виникла в мене ця історія, і записав перші дві сцени, а тоді якось воно саме все пішло, і от дійшло до цілої книжки.

Чому «Вовче» і чому ця історія?

Тому що Вовк – то позивний головного героя, від чиєї особи йде мова. І «Вовче», тобто чиє, Вовка. Це книга про війну і про людей, які зіштовхнулись з війною. Я наголошую, що книга художня, вона не є описом якихось реальних подій. В ній зустрічаються справжні події і в збірних образах героїв може дехто впізнати себе, ті, хто мене знає. Це миттєвості цієї війни, показані з різних боків. Крім повісті «Вовче», там є кілька оповідань невеликих, і в них показуються якісь моменти, які вразили, які болять.

Чи мав ти вже відгуки?

Поки що лише гарні. Не знаю, чого тепер очікувати. Боюсь, що в когось дійдуть руки написати не дуже гарний відгук, треба буде думати, як розвиватись далі. Трошки лячно. Не отримувати критичних відгуків це погано. Корона буде.

Щодо мови?

Відвертих матюків там немає! Книга українською мовою, це було для мене принципово. Поки що я не бачив книг про війну українською. Я сам виріс на дві країни. Тому в житті більше спілкуюсь російською, але знов таки залежить від співрозмовника.

Ти маєш безпосереднє відношення до освіти. Як гадаєш, твою книгу в школі можна читати дітям?

Який клас? J Я не готовий відповісти, чи гідна ця книга того, аби її читали в школі. Знову ж таки, повертаючись до відгуків читачів, в кого є діти старшокласники – вони читали, і їм було зрозуміло. На рівні літератури про АТО діти зможуть більше дізнатись про історію. Все ж таки більшість таких книг написані учасниками, це погляд з середини. Він може дозволити дітям більше зрозуміти, що відбулось. Але з іншого боку, діти розуміють набагато більше, ніж ми уявляємо.

Чи курси письменництва допомогли тобі?

Нереально допомогли! Без курсів я не почав би писати щось більше, ніж короткі нариси, оповідання. Тому велике їм дякую. Вони допомогли розібратись в тому, з чого починати, що робити далі. Учасникам АТО безкоштовна участь у цих курсах, Юля Оскольська влаштовує курси.

Продовжувати думаєш?

Думаю. Але як, коли і що саме, я не готовий сказати поки що. В рамках цих же курсів ми намагаємось зараз написати історію, вона не дуже про війну, але дотична. Може колись ми її допишемо. Вона надрукується і буде презентуватись.

Що читаєш?

Закон про освіту! «Приключения майора Звягина», Веллера, вона колись мені мізки вправила, і я час від часу перечитую. З сучасної української читав Дару Корній, читав «Червоного» Кокотюхи, але фільм, на жаль, не дивився, не було можливості, а книга мені сподобалась.


Повну версію слухайте тут:https://soundcloud.com/armyfm/sektor-l141217-gst-kostya-vkng-chabala