День пам'яті жертв голодоморів

День памяті жертв голодоморів

Традиційно після загальнонаціональної хвилини мовчання о 16:00 годині в Україні пройде громадська Всеукраїнська акція Запали свічку пам'яті.

 

 

 

 

 

 

День пам'яті жертв голодоморів — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада. Запроваджений Указом Президента України Леоніда Кучми від 26 листопада 1998 року День пам’яті жертв голодомору. Згодом наступними указами 2000 та 2004 років визначений як День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій. Указом президента Віктора Ющенка від 21 травня 2007 називається День пам'яті жертв голодоморів.

Традиційно щороку у цей день о 16:00 годині, пам'ять про понад 7 мільйонів українців, загиблих під час геноциду, вшановують хвилиною мовчання та запаленням свічок на центральних площах міста, біля пам’ятників жертвам Голодомору, в храмах і в Залі пам’яті Національного музею Меморіал жертв Голодомору у Києві. Традицію запалювати свічки у вікні своїх будинків, так звану акцію Свічка у вікні, у 2003 році запропонував дослідник Голодомору Джеймс Мейс. 

Голодомор — акт геноциду Українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані. Там переважна більшість населення становили українці. Мета голодомору — придушення українського національно-визвольного руху та фізичного знищення частини українських селян. 

Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних, тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму — злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.
 
Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України Про Голодомор 1932-1933 років в Україні, ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року. Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 р. Й.Сталіна, В.Молотова, Л.Кагановича, П.Постишева, С.Косіора, В.Чубаря, М.Хатаєвича визнано винними в організації Голодомору.
 
Багато десятиліть у СРСР тема Голодомору перебувала під суворою забороною. Сталінський режим створив систему приховування правди про вбивство голодом мільйонів українців у 1932-1933 роках. Тодішнє керівництво СРСР блокувало будь-яку інформацію про реальну ситуацію в Україні. Воно свідомо дезорієнтувало світову громадськість – мовляв, у них ніхто не голодує. Проте, деякі західні журналісти, які побували в оточеній залізною завісою й охопленій голодом Україні, зуміли своїми публікаціями донести світові правду про злочин убивства там мільйонів людей.

Тільки із відновленням державної незалежності український народ зміг зірвати табу з теми Голодомору і пам'яті про 7 мільйонів своїх рідних, близьких, земляків, яких радянська влада жорстоко вбила в 1932-1933 роках. Силу цьому процесу дали люди, які попри офіційне замовчування з боку режиму, завжди пам’ятали, що зробили з українською нацією на початку 1930-х. А також завдяки українцям та всім, хто їх підтримував, які за межами СРСР зберігали пам'ять про Голодомор та передавали своїм дітям від 1933 року до сьогодні!

У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку Свічка пам'яті в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські й культурні діячі, свідки Великого Голоду. 

Тож пригадаймо усіх у цей день та помолимося за душі невинно загиблих українців!