День зі 128-ою окремою гірсько-штурмовою бригадою

День зі 128-ою окремою гірсько-штурмовою бригадою

На Донбасі бригада гірської піхоти воює з перших днів. Батальйонна тактична група, до складу якого входили підрозділи бригади, зайшла на Лугащину навесні. 128-ма бригада багато місяців утримувала Дебальцівський плацдарм та обороняла рубежі на Луганщині, утримувала позиції навколо Донецького аеропорту та боролася за Луганське летовище.

 

1. Липень 2014-го. Українські війська, виборюючи контроль над Луганським аеропортом, опиняються  в оточенні. Військові залишаються відрізаними від світу -  без підкріплення, води та іжі. Харчі їм скидали парашутом. Найважче було триматися без боєприпасів. Їм на порятунок через тили бойовиків довелось прориватися рейдовій групі, в яку входив батальйон 128-ї бригади. Аеропорт тоді вже накривали із «Градів», «Смерчів», різноманітної ствольної артилерії, в тому числі «Піонів». 
Внаслідок серпневого наступу російських регулярних військ аеропорт повторно потрапив в оточення. Будівлі летовища були вщент зруйновані російською артилерією, і на 146-й день українські захисники, знищивши злітну смугу летовища та прорвавши оточення, відійшли. Бої за нього забрали життя 29 оборонців, а ще 49 десантників загинули у збитому терористами літаку.

2. 14 червня 2014 року. Блокпост «СТАЛІНГРАД», поблизу села Макарове Луганської області – місце першої втрати в бригаді. 
Під час охорони блокпосту був вбитий солдат Роланд Попович, гранатометник 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону. 
Село Макарове під час війни на сході України потрапило у зону бойових дій. До середини липня 2014 року бойовики ОРЛО в селі намагалися встановити міномети та установки БМ-21 «Град». Їм це не вдалось через опір місцевих жителів.
Макарове зазнало значних обстрілів із території Росії, перші з яких були зафіксовані в червні 2014 року.
Блокпост дістав назву «Сталінград», адже навколо нього було багато знищеної російською артилерією техніки. 

3. Жовтень 2014 року, с. Рідкодуб. Запеклий бій. Після нього військовослужбовці 128-ї бригади вирішують перенести опорний пункт від пристріляного місця. Командир на псевдо "Братанич" залишає на місці старого опорника засідку, розуміючи, що ворог намагатиметься його захопити. Вночі на місці старої позиції дійсно сталась сутичка. А зранку українські військові знайшли контуженого бійця у російській формі старого зразка і бронежилеті російського виробництва КПО «Московское». При ньому був військовий квиток ДНР та рапорт на переведення у Сніжне, підписаний Басуріним. Чоловік відрекомендувався як російський морський піхотинець із Новоросійська. Сказав, що приїхав воювати з «українськими фашистами» і «предатєлями Киевской Руси». Усе торочив про «Руський мір». Його передали начальнику розвідки сектору С. 


5. Лютий 2015. Бійці 128-ї бригади захопили під Дебальцевим російський танк. Т-72 більше тижня «кошмарив» наших бійців, обстрілюючи їхні позиції. Знищити його вогнем артилерії не вдавалося - ворожа «сімдесятдвійка» з'являлася несподівано, робила один-два постріли і ховалася. 
 Тоді наші військові зважилися на вилазку. О 2 годині ночі 7 сміливців пробралися на «сєпарську» територію і таки знайшли цей ненависний танк. Він стояв біля невеличкого будиночка. Заходити в будинок хлопці не стали, щоб не здіймати галас. Серед артилеристів був механік-водій МТЛБ, він запропонував танк викрасти. Коли Т-72 заревів і рушив, горе-танкісти вискочили з будинку і в паніці розбіглися, хто куди. Напевно, подумали, що українці розстріляють будинок із гармати. На трофейному танку артилеристи успішно повернулися на свої позиції. На захопленій бойовій машині відразу ж повісили український прапор. Всередині знайшли документи (їх віддали кому треба) і російські сухпайки.

 

6. Історія легендарної «Стелли». Своє ім’я САУ 2С1 «Гвоздика» отримала не даремно, адже до війни, останні 8 років, була… пам’ятником! Так, саме з постаменту ця бойова машина рушила на фронт, в Дебальцеве, де вірно служить нашим бійцям. 
А служба не з легких. Кожна бойова одиниця трималася на ходу тільки завдяки ентузіазму водіїв-механіків. Вони за місяці служби навчилися ремонтувати свої машини буквально на марші. А інколи постріл можна було зробити тільки за допомогою лома і молота. 


7. Зима 2014-2015 років на Дебальцівському плацдармі виявилась надзвичайно гарячою. Інколи артилеристам гірської піхоти доводилось протистояти натиску ворога, маючи сектор обстрілу у 270 градусів, а це унікальне явище в артилерійській практиці. Це була вимушена норма, адже нерідко траплялись ситуації, про які в підручниках ані слова.
Проте невеличкій групі досвідчених офіцерів за короткий час вдалось сформувати з учорашніх піхотинців, десантників чи навіть моряків професійний артилерійський кулак. 


8. 128-му називають «Закарпатським легіоном», недаремно. З першими хвилями мобілізації лави бойових підрозділів почали заповнювати жителі області, серед яких багато етнічних угорців, румунів, словаків. Часто, таке різноманіття мов породжувало чутки про іноземних найманців, які воюють за Україну. Подекуди місцеві пошепки говорили між собою, що це скоріше всього французькі легіонери. 
«Легіонери» виявились звичайними закарпатцями і без вагань віддавали життя за Україну, хоч і були інших національностей. 
Роланд Попович – перший зі складу бригади, хто загинув захищаючи країну. Етнічний угорець, йому було тільки 19. 
На сьогодні «Закарпатський легіон» є єдиною офіційною сторінкою бригади в Facebook, саме тут публікуються всі найсвіжіші новини. 


10. За час російсько-української війни в рядах закарпатської гірської піхоти завжди були справжні Герої. А серед них отримали звання: Сергій Шаптала, Сергій Собко та Василь Зубанич.  
Легендарний командир гірських піхотинців, якого бійці з любов’ю називали «Няньо» (батько по-закарпатськи). 
Сергій Шаптала за час свого командування у бригаді бригаді пережив найдраматичніші моменти в сучасній історії: це вихід з Дебальцево, оборону Луганського аеропорту, околиці Донецька і Станиці Луганської. 
Сергій Шаптала отримав Героя України 18 лютого 2015 року.
Полковник Василь Зубанич  В травні 2014 року командував 15-м окремим гірсько-піхотним батальйоном бригади, бійці якого брали участь в боях під Бахмуткою, Станицею Луганською, Щастям, Трьохізбенкою, Дебальцевом. Але найвідомішою операцією за участю Героя став 85-кілометровий рейд штурмової групи до Луганського аеропорту з проривом кільця, в якому перебували його оборонці. 
23 березня 2015 року за успішний прорив до литовища Василь Зубанич отримав звання Героя України. 
Бої за Саур-Могилу і рейд на межі можливостей з 95-ю бригадою. Сергій Собко, тоді ще командир механізованого батальйону 30-ї бригади, успішно командував батальйонно-тактичною групою, яка брала участь в цих історичних подіях. Дії рейдової групи дозволили забезпечити вихід українським військовим, які перебували в оточенні поблизу державного кордону. 
23 березня 2015 року Сергій Собко отримав звання Герой  України. З серпня 2017 року прийняв командування 128 ОГПБр.  


11. Незважаючи на те, що бригада сьогодні іменується Закарпатською її коріння походять з далекого Туркестану, а офіційною датою заснування вважається 12 липня 1922 року. Бійці тоді ще дивізії брали участь у визволенні Кримського півострова під час Другої Світової війни, а згодом пройшли до Чехословаччи. 
Сьогодні головна мета  гірської піхоти це мир в своїй домівці – від вершин Карпат і до териконів Донбасу. 


12. Понад 3 тисячі бійців 128 бригади брали участь у зйомках одного з наймасштабніший фільмів сучасності «Війна і мир». 
Так з грудня 1962 по травень 1963 роки знімальна була в експедиції - в Закарпатті та Мукачево. Там були зняті епізоди Шенграбенского і Аустерліцького боїв 1805 року. 
А уже 15 квітня 1969 року в Лос-Анджелесі, на церемонії вручення премії «Оскар» за 1968 рік, фільм «Війна і мир» був удостоєний нагороди як найкращий фільм іноземною мовою, випередивши такі фільми як «Бал пожежників» Мілоша Формана, «Вкрадені поцілунки» Франсуа Трюффо, «Дівчина з пістолетом» Маріо Монічеллі.
Фільм, який знімали протягом семи років, виявився найдорожчим фільмом навіть за світовими мірками (майже $500 млн). І хоча гігантська масовка у 120 тисяч солдатів згадана в книзі рекордів Гіннеса, вона обійшлася практично безкоштовно.

Слідкуйте у зручному форматі! Ми у соціальних мережах:
facebook.com/armyuaFM
t.me/armyfm_channel
twitter.com/Armia_fm
instagram.com/armyfm
soundcloud.com/armyfm





  • «Ми започаткували свою відзнаку гірського піхотинця - «Срібний едельвейс» - заступник командира 128 бригади

    У польову студію Армії FM завітав Євген Бондар, заступник командира бригади з морально-психологічного забезпечення. - Багато людей у вашому підрозділі заслуговує на відзнаки? Основне в бригаді це люди. Вони являються костяком бригади, передають традиції, не зважаючи на...

    детальніше
  • "Місія капелана на фронті - зберегти не тільки тіло, але й душу", - військовий капелан отець Іван

    До виїзної студії Армії FM завітав особливий гість - військовий капелан отець Іван. - Сьогодні свято, день покровителя військових капеланів Святого Мартина Турського. Вітаємо Вас! Святий мартин Турський є покровителем капеланів, які лишають все і ідуть туди, де є...

    детальніше
  • "Нема таких книжок, які могли б навчити війни. Поки сам не спробуєш - не зрозумієш", - командир підрозділу 128 бригади "Пастор"

    В 128 бригаді що не людина - то історія. До нашої виїзної студії завітав командир підрозділу з позивним "Пастор". - Чому "Пастор"? Я не буду розповідати про свій позивний. Я кадровий військовий, нічого особливого. Народився, жив, учився в школі. Вступив до...

    детальніше
  • "Ми робимо спільне діло, аби сепаратисти не захопили наші території", - боєць 128 бригади

    В 2016 році командиром підрозділу 128 бригади став парубок, який завітав до виїзного ефіру, позийний "Діджей", говоримо про його бойовий шлях. - Ви прийшли на фронт у 2016 році з парти на війну. На скільки важко було? Я до цього був підготовлений. Адже для мене війна...

    детальніше
  • "Після перемоги влаштуємо велику вечірку біля Кремля", - бійці 128-ї бригади

    Сергій Жуковський та Олександр Безсонов приїхали у розташування 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, щоб провести прямий ефір із захисниками України. Перший співрозмовник виїзної програми - начальник прес-служби бригади Богдан Петрик. - Як минула ніч на...

    детальніше