«Держава – це ми, а не чиновники», - авторка конкурсу плакатів «Я – Україна»

«Держава – це ми, а не чиновники», - авторка конкурсу плакатів «Я – Україна»

Про Всеукраїнський конкурс плакатів «Я – Україна» в ефірі передачі «Ранкова кава» розповіли - авторка ідеї, голова правління ГО «Волонтерський рух «Батальйон сітка» Марина Одинцова та волонтер, ветеран цивільно-військового співробітництва Командування Сухопутних військ України Руслан Мирошниченко.

 

 

 

Валерія Подкіч: Як народилася ідея проведення конкурсу плакатів?

Марина Одинцова: Конкурс у 2018 році розпочався з того, що діти надсилали хлопцям на фронт малюнки. В цих роботах ми бачили, що діти підіймали проблеми суспільства. З огляду на це, ми вирішили створити мистецький конкурс, але не малюнків, а саме плакатів, бо плакат несе меседж, зрозумілий не тільки дорослим, а й дітям. І за підтримки Міністерства молоді та спорту та Міносвіти України розпочали тур Всеукраїнського конкурсу плаката «Я – України». І щороку доєднується все більше охочих. Якщо у 2019 році було 500 учасників, то цьогоріч вже понад 3000.

Валерія Подкіч: У конкурсі можуть взяти участь усі охочі?

Марина Одинцова: В конкурсі можуть взяти участь діти з 6 до 19 років. Є три вікові категорії: 6 – 9; 10 – 15; 16 – 19 років. Головний критерій, за яким оцінюємо роботи навіть не техніка виконання, а той меседж, який закладений в плакаті. У нас вже є 6 тисяч плакатів, які можуть працювати на суспільство.

Валерія Подкіч: Куди і як учасники надсилають свої роботи?

Марина Одинцова: Перший тур відбувається онлайн. Діти свої роботи надсилають за допомогою гугл-форми. Після оцінки журі 1 червня ми публікуємо імена лауреатів на сторінці в фейсбуку, в групі фейсбуку та в інстаграмі. Цьогоріч з 3 тисяч робіт було обрано 156. Лауреатів запросили до Києва для нагородження. Вони отримали дипломи, медалі, а шість переможців - графічні планшети.

Руслан Мирошниченко: Такі проєкти важливі у сенсі об’єднання суспільства. Якщо дивитися в розрізі національно-патріотичного виховання, то це і є виховання суспільства. Це про гуртування нації навколо ідеї державотворення.

Валерія Подкіч: Плакат потрібно створити на якусь певну тематику, чи тему можна обрати довільно?

Марина Одинцова: Щороку тематика інша. У 2018 році в нас була тема «Я – Україна», наступного року – НАТО, у двадцятому - екотематика, а цьогоріч тема «Здорова нація». Тематика може бути різна, але вона вся підпорядковується баченню дитини себе як українця.

Руслан Мирошниченко: Форма плаката – це графічна візуалізація меседжа. Ось, наприклад, тринадцятирічна. Дана Лукашук створила плакат «Крим наш», вона брала участь у номінації «Здорова нація». Для неї здорова нація – це коли Крим у складі України. Адже відчуття себе патріотом – це теж здоров’я нації.

Валерія Подкіч: А де саме будуть розташовані ці плакати?

Руслан Мирошниченко: Щодо білбордів Командувач Сухопутних військ ЗСУ звернувся до всіх голів обладміністрацій та деяких міських рад із проханням підтримати ініціативу ГО «Волонтерський рух «Батальйон сітка». Центр захисту інформаційного простору теж нас підтримав, надрукувавши банери для розташування у Києві. Ми очікуємо, що в кожному обласному центрі на банерах, білбордах, а можливо і сітілайтах будуть ці плакати. Ми дуже вдячні Донецькій обладміністрації, яка відгукнулась і вже працює над друком. Білборди будуть розміщені в Маріуполі, Краматорську, Бахмуті, очікуємо в Торецьку і Світлодарську. Луганська ОДА ухвалила рішення розмістити на сітілайтах у Сєвєродонецьку і так далі. Варто зазначити, що приєднались до нашої ініціативи й інші види ЗСУ.

Марина Одинцова: Хочу наголосити, що держава – це ми, а не чиновники, не волонтери, а ми. І якщо хтось хоче допомогти, завжди можна приєднатися до цього проєкту. Можна загуглити: конкурс «Я – Україна», там буде посилання на сторінку у фейсбуку на Всеукраїнський конкурс плаката. Там є рахунок ГО «Батальйон сітка», куди можна перерахувати гроші на друк плакатів. Нам не треба чекати дозволу десь згори, а треба брати і робити по можливості. Можна скачати, роздрукувати і поставити банер, білборд навіть у себе вдома. Хочу наголосити, що 23 серпня відкривається в Солом’янському районі бібліотека, де буде виставка плакатів. Вхід вільний.

Валерія Подкіч: А яким чином до цієї акції можуть долучитися військові підрозділи?

Руслан Мирошниченко: У збройних силах є підрозділи цивільно-військового співробітництва, так звані сіміки. Вони створені для роботи саме в сфері національно-патріотичного виховання, організації гуманітарної допомоги, швидкого реагування на кризові ситуації. Тож такі, як наша, ініціативи громадськості - це теж їх профіль. Тож ми долучились до цієї ідеї. Підрозділи цивільно-військового співробітництва в регіонах працюють з органами влади. Саме від рівня співпраці їхнього з місцевою владою залежить, зокрема, успіх цього проєкту.

Марина Одинцова: Хочу додати з приводу плакатного мистецтва загалом та Всеукраїнського конкурсу плаката – це ще й комунікаційна складова, бо дитина ділиться своїм баченням країни і отримує зворотній зв'язок. Тут не лише мистецьке спрямування конкурсу, а й комунікаційне, соціальне. Цей конкурс об’єднує дітей з різних куточків України, дає можливість отримати відгук на свою творчість. Для дітей це дуже важливо. Цьогоріч з 3 тисяч плакатів 575 з Донецької області. Щоб мати майбутнє, треба показувати не на словах, що ми шануємо і чуємо молодь.