Дивитись вперед і працювати над обороноздатністю держави, — голова ГО Безпека та взаємодія в Україні Семен Кабакаєв

Дивитись вперед і працювати над обороноздатністю держави, — голова ГО Безпека та взаємодія в Україні Семен Кабакаєв

Про створення громадських експертних груп у Збройних Силах України та загрозу скупчення російських військ на кордоні з Україною в ефірі програми Резонанс розповів голова ГО Безпека та взаємодія в Україні Семен Кабакаєв.

 

 

 

 

 

Андрій Давидов: Під час зустрічі з воєнними експертами та військовими волонтерами у Генеральному штабі Головнокомадувач ЗС України Валерій Залужний заявив про скасування інституту радників на громадських засадах на зміну якому мають прийти громадські експертні групи. Як це буде втілено в життя?

Семен Кабакаєв: Експертні групи мають змінити цивільних або військових радників на громадських засадах і стати робочими конячками, які тягтимуть той чи інший напрям на собі. Зокрема, це стратегічна комунікація, розвиток армії, посилення обороноздатності держави, зв’язки з громадськістю. Антикорупційний напрям теж буде впроваджуватись на рівні Збройних Сил. Щоб це запрацювало ефективно і не залишилося лише постом у фейсбуку, такі зустрічі між Головнокомандувачем та експертами з різних напрямів у планах проводити щосуботи.

Андрій Давидов: За яким напрямом працюватимете саме ви?

Семен Кабакаєв: Я б хотів працювати задля упередження агресії. Щоб у наших військовослужбовців була зброя і мотивація. У цій групі я запропонував роздивитися питання лізингу житла. Для військовослужбовців це буде унікальна можливість отримати житло на початку служби. Служити легше, коли у тебе є можливість, сплачуючи по 2-3 тис. в місяць, десь протягом 20 років викупити квартиру і не думати, де ти завтра будеш жити. Це частково посилити мотивацію військовослужбовців. А от форма, в якій це буде зроблено, — окреме питання.

Андрій Давидов: За основу братиметься досвід країн НАТО чи це буде суто українське напрацювання?

Семен Кабакаєв: Це успішно і швидко було впроваджено у МВС, то чому так не зробити на базі ЗСУ. За співпраці Головнокомандувача та Міністра оборони вже найближчим часом можна буде казати про якісь зрушення.

Щодо харчування, там теж треба прибрати багато спірних моментів. Слід законодавчо унормувати базу на рівні Міністерства, щоб це було швидше, ефективніше та прозоріше. Як це буде втілюватись в життя, чи це будуть наші рекомендації Міноборони, чи входження в робочу групу на базі оборонного відомства, поки що важко сказати.

Ще один напрям — питання озброєння. За останні два роки дебіторська заборгованість — 20 мільярдів. Це треба виправляти. Так само у нас складна ситуація з комплексами «Нептун». Ось вже кілька тижнів мова йде про загострення на кордонах Білорусії та Польщі, а також стягнення військ Росією до українського кордону, а акваторія Чорного моря не закрита — берегові комплекси охорони «Нептун» досі не стоять на бойовому чергуванні. І це питання також треба вирішувати. Треба окреслювати пріоритети, думати, яким буде державне оборонне замовлення на наступні 3 роки, бо за ухваленим депутатами законом держоборонзамовлення плануватиметься саме на цей час.

Відомо, що президент хоче зробити ракетну програму, та оскільки вона під грифом «таємно», про неї ніхто нічого не знає. Але ми хотіли, можливо і за рахунок цієї ракетної програми, дати свої рекомендації, як посилити обороноздатність. Ще раз наголошую: не закриті питання захисту акваторії Чорного і Азовського моря, протиповітряної оборони. Всім відомі клістрони, щодо яких вже чимало скандалів було. Ми досі і не навчились їх виробляти. Ці проблеми треба вирішувати. Сподіваюсь, люди, які працюють у цих групах, дадуть свої рекомендації.

Андрій Давидов: Щодо скупчення військ на кордоні, наскільки схожі ситуації у листопаді і квітні цього року?

Семен Кабакаєв: 90-тисячний російський контингент, який розтягнувся по всьому кордону, нікуди не дівся. А в нас же додалося тисячу кілометрів кордону з Білоруссю. Тож постає питання тієї стіни, зведення якої започатковував пан Яценюк. Також питання, чого нам очікувати від Лукашенка. Може бути будь-що. Може, хлопчик російськомовний десь постраждає, а Путін піде визволяти Лукашенка. Можуть провокації диверсійних груп. Може бути повномасштабна континентальна війна, як каже пан Буданов. І якщо є така заява від начальника розвідки, то, мабуть, треба залучати Збройні Сили. А вони залучаються через введення владою надзвичайного стану. Бо підрозділів Нацгвардії та інших структур буде недостатньо. Влада має розробити план, які підрозділи і коли будуть залучатись. Також треба з нашими міжнародними партнерами говорити про допомогу.

Андрій Давидов: Зважаючи на заяви канадійців та американців щодо надання військової допомоги, це показник, що вони готові тільки техніку постачати чи допомагати також військами?

Семен Кабакаєв: Все залежатиме від перемовин вищого політичного керівництва, зокрема президента Зеленського. Якщо говорити за бойове застосування, за це повинен конгрес голосувати, це непроста справа. Кажучи про навчання, це можна вирішити на рівні головнокомандувачів або міністрів оборони. В США навіть проводили опитування, чи готові американці підтримати введення військ в Україну. Ця серйозна розмова, за логікою подій, має відбутися. На мою думку, на трьох стовпах — міжнародна підтримка, наша політична позиція і готовність наших підрозділів дати гідну відсіч росіянам — повинна базуватися стратегія відбиття російської агресії.

Андрій Давидов: На твою думку, яким озброєнням наші західні партнери могли б нам допомогти?

Семен Кабакаєв: З огляду на загрозу з повітря, нам потрібні комплекси "Стінгер". Комплекси «Голка» менш ефективні. Коли, підлітаючи, літак випускає пастки, «Голка» в них губиться, а "Stinger" може відсікти швидкість повітряного судна від швидкості пастки. Мені здається, ми повинні просити замість «Джавелінів» комплекси «Стінгер». Також, можливо, треба розпочати проєкт, за прикладом країн Північної Європи, щоб на базі ЗРК "Patriot" зробити дешевший комплекс ПРО і ППО. У нас є власні розробки систем ППО, які теж треба робити, щоб ми не залежати від таких країн, як США. Треба розробити комплекс, який замінить радянські С-300 і буде ефективнішим. Це стратегічне бачення повинно бути у керівництва держави та Збройних Сил. Розробити свій комплекс ППО — недешева справа, але порівнюючи з купленими у США, все одно це буде в рази дешевше. Треба мати на увазі фінансову складову і враховувати її при перемовинах з міжнародними партнерами. Можливо, комплекси на кшталт «Стінгер» ми не зможемо самі розробити, але систему ППО здатні. Тому треба дивитись вперед і працювати над обороноздатністю держави.