«Дивіться на життя самостійно, не йдіть за таргетованими алгоритмами», - співробітник Центру комунікаційно-контентної безпеки Григорій Любовець

«Дивіться на життя самостійно, не йдіть за таргетованими алгоритмами», - співробітник Центру комунікаційно-контентної безпеки Григорій Любовець

Про інформаційні тренди комунікаційно-контентної безпеки за період із 29 вересня по 6 жовтня в ефірі передачі «Інформаційний фронт» розповів науковець Військового інституту ім. Т. Шевченка та Центру комунікаційно-контентної безпеки Григорій Любовець.

 

 

 

 

Костянтин Богатирьов: Що слід розуміти під «інформаційним трендом»?

Григорій Любовець: Ми говоримо про тренд, який вимірюється одночасно двома показниками – це комунікаційна ситуативність і контентна надлишковість. Тому тренд комунікаційно-контентного характеру – це якраз це зміни за якийсь період. В першу чергу ми оперуємо добою комунікаційно-контентною, а ми з вами поговоримо про тиждень, що має оперативну можливість для активних креативних дій. Тому акценти, які фігурують у просторі за цей час, вони можуть бути арсеналом для розвитку і наступу.

Костянтин Богатирьов: Контентна надлишковість – це надмір в інфопросторі інформації з певної теми?

Григорій Любовець: Із тисячі сторінок можна вкласти, скажімо, в десять маркери, які на цьому тижні, з позиції Центру комунікаційно-контентної безпеки, надзвичайно потужні, щоб їх використовувати для боротьби з агресором. Інший аспект надлишковості – це ситуативність. Перебуваючи всередині ситуації, ми можемо не знати, що вона розвивається. Тому в режимі доби або тижня можна працювати на випередження. Хочу наголосити: дивіться на життя самостійно, а не йдіть за таргетованими алгоритмами.

Костянтин Богатирьов: Відібрати оці концентровані сторінки з-поміж тисяч інших може тільки фахівець чи також і пересічна особа?

Григорій Любовець: Пересічний громадянин може провести роботу, якщо пройде курс комунікаційно-контентної безпеки, адже ми оперуємо в першу чергу інформаційними резонансами, потім контюктурами проблематик, далі маркерами та індикаторами висвітлення певної теми. Тобто тут потрібно застосовувати алгоритмічні рішення.

Костянтин Богатирьов: Відмова Росії продовжити після 30 вересня мандат місії спостерігачів ОБСЄ у прикордонних пунктах пропуску Гукове та Донецьк яку становить для нас загрозу?

Григорій Любовець: Якщо поважну міжнародну інституцію Росія ігнорує, то треба говорити прямо, що насправді це форма тероризування. Хтось може сказати, що, мовляв, вони ж не вбивають, але вони знищують функцію допомоги постраждалим, а це фактично форма вбивства. Тобто тероризм перетворили на процес, на технологію, яку легалізували на міжнародній арені. Постає питання кордону, який був під міжнародною опікою, нехай під м’яким, але наглядом. А тепер у нас залишається нагляд технічний, з безпілотників, але фізичного немає. Оці 400 агресії путінської Росії не тільки на Україну, а й на наших партнерів. І про це треба говорити на всіх рівнях національного інформаційного простору і на світовому рівні.

Костянтин Богатирьов: Відмова у доступі спостерігачам ОБСЄ може бути продиктована тим, що Росія тестує на тимчасово окупованих територіях нові зразки озброєння та техніки і також оголошенням так званого призову до окупаційних військ?

Григорій Любовець: Путінці перетворили Україну в глобальний полігон із різних видів агресії. Путінці використовують в варіантах агресій всі сторони життя, ми маємо донести це у світі. Кожен наш герой, який віддав життя за мир, - це величина, про яку ми маємо говорити. Наприклад, про трьох загиблих на цьому тижні бійців треба було розказати в ЗМІ. Говорити треба в першу чергу і про родини загиблих, про тих дівчат, які у 20-30 років залишаються вдовами. Це складні речі, але вони потребують донесення – в енергії, в стилістиці. Не писати формальний текст, а наповнити його життям. Без цього процес протистояння не буде мати ефективності.

Якщо ми в нашому інформаційному просторі продукуємо повідомлення, що на окупованій території розпочалась кампанія призовників до армії, цим самим ми легалізуємо терористичні угруповання до рівня народної армії.

Костянтин Богатирьов: Якщо говорити про судилища над нашими громадянами, які відбуваються не тільки в Криму, а й на території Російської Федерації…

Григорій Любовець: Як і в ситуації з призовом в армію, так і з судами – немає в путінській Росії їх взагалі. Чому? Бо узурповані всі гілки влади, судова найперше. Тому в жодному разі не можна писати про «суд РФ», тут мова йде тільки про судилище. А загалом це наруга над правом, над процесом. Чому ми не пишемо, що це і є ГУЛАГ, і тим страшніший, що став можливий у 21 столітті. Сенцова преміюють - людину, яка для багатьох є взірцем. Як ми використовуємо ці потенціали? Оця новина, коли йому дають відзнаку, а 4 жовтня відкривається пам’ятний знак в Польщі цьому праведнику – це дуже висока українська лінія, але тиражування сучасного через діджитал-режим, крипторівні дизайн комунікаційно-контентний мало, тому що не відчувається. А якщо не відчувається, значить немає.

Костянтин Богатирьов: Порушенням міжнародного права грішить не лише Росія, а й Білорусь. Зараз резонансною є тема щодо мігрантів на кордонах наших партнерів. Є думка, що таким чином влада Білорусі тисне на Польщу та країни Балтії, з якою метою?

Григорій Любовець: Ви дивіться, з якою частотою виступає Лукашенко. Він на цьому тижні договорився до створення союзу кращого, за державу. Тобто акцент на тому, що держави замало, треба створити агресивний союз, якого будуть всі боятися. Другий звучний аспект – що вони вже є військовою базою Москви. Це фактично шлях відмови від державності. Тема біженців непроста. Цього тижня вони відмовились від міжнародного права реадмісії. Ці знедолені люди – страшна зброя, які ладні піти куди хочеш. Вони ще й гроші заробляють на цих знедолених, скидаючи їх на Євросоюз. Тобто це вид агресії, і про це треба говорити на рівні ООН. Тому збільшення цифр від 200 до 500 за добу – це фактично форми шантажу і тероризування.

Костянтин Богатирьов: На які маркери потрібно звернути особливу увагу, щоб бути кон’юнктурі?

Григорій Любовець: Якщо ви любите телебачення чи інтернет, не йдіть за абсолютною емоцією, бо це практично нейтралізація вашого критичного мислення. Беріть інформацію з перевірених і якісних джерел.