Роботою НАТО щодо жінок, миру та безпеки керують три принципи: інтеграція, інклюзивність та цілісність

Роботою НАТО щодо жінок, миру та безпеки керують три принципи: інтеграція, інклюзивність та цілісність

В ефірі програми "Вектор до НАТО" капітан Еллен М. Гуменни — радниця з питань порядку денного "Жінки, мир та безпека" в Офісі зв'язку НАТО розповіла про досягнення гендерної рівності в секторі безпеки та оборони України.

 

 

 

 

 

Ірина Зінчук: Чим Ви опікуєтесь в Україні? Яка сфера Вашої діяльності?

Еллен М. Гуменни: Я - офіцер артилерії Збройних сил Канади, призначена на подвійну посаду. У складі операції Збройних сил Канади в Україні, UNIFIER, я є радницею Оперативного командування з гендерних питань. У складі Представництва НАТО в Україні я виконую обов’язки  Радниці з порядку денного "Жінки, мир і безпека" або, коротко, — радник ЖМБ. Одним із головних аспектів Порядку денного “Жінки, мир і безпека” є підтримання представлення та участі жінок у всіх рівнях мирних процесів та у сфері безпеки. Я відвідую багато робочих груп, беру участь та модерую засідання, пов'язані з ЖМБ, надаю ресурси та приклади з практики країн-членів НАТО, включаючи Канаду, щодо різних сфер інтересів для Гендерних радників ЗСУ та НГУ, а також для парламентарів, аналізуючи та надаючи поради щодо законодавчих положень чи поправок для законопроєктів.

Ірина Зінчук: Чому наявність гендерного радника необхідна для організацій у секторі безпеки та оборони?

Еллен М. Гуменни: Розуміння гендерних перспектив дозволяє відповідальним за планування операцій включати компоненти, пов’язані із захистом та участю вразливих верств населення, що, в свою чергу, призводить до поліпшення операційної ефективності. Потрібно вміти розглядати гендерну складову на всіх рівнях, адже коли ми не беремо до уваги гендерний компонент, потенціал ефективності ухвалення рішень зменшується. Гендер і гендерний аналіз дозволяють отримати повнішу картину щодо проблематики. У цьому полягає роль радника з гендерних питань — донести цей аналіз до процесу прийняття рішень.

Ірина Зінчук: Що саме було зроблено НАТО з огляду на включення гендерних перспектив у секторі безпеки та оборони в Україні?

Еллен М. Гуменни: Я можу розповісти про заходи, здійснені за підтримки наших колег з Представництва НАТО в Україні за час мого перебування тут. Політики та стратегічні документи України стають все більш інклюзивними та людиноцентричними. Мова про Стратегію національної безпеки, яку Україна ухвалила торік, та нещодавно підписаний указ Президента про всеосяжний підхід до Річних національних програм, що робить акцент на забезпеченні прав і свобод людини, а також рівних можливостей чоловіків і жінок. РНП залишається ключовим документом, що визначає зусилля України щодо розробки та впровадження реформ, необхідних для просування на євроатлантичному шляху. Я мала можливість провести консультативний огляд низки ключових військових документів, включаючи Стратегічний оборонний бюлетень, з метою відображення більш широкого включення гендерних перспектив у документ. Я надавала приклади ключового законодавства, ухваленого в державах НАТО, зокрема у Канаді, для гендерного радника Головнокомандувача ЗСУ, а також для парламентарів. Я брала участь, координувала, модерувала низку спільних зустрічей із зацікавленими представниками громадянського суспільства, МВС, Міністерства оборони та інших міжнародних організацій з метою визначення ключових областей ЖМБ, і тих областей, де ми можемо надати підтримку один одному.

Ірина Зінчук: Нещодавно радник Верховного головнокомандувача України Вікторія Арнаутова презентувала «Посібник з питань гендерної інтеграції у Збройних Силах України». Він був розроблений для формування гендерної компетентності військовослужбовців. Як ви вважаєте, чи можна це розглядати як крок вперед у питаннях гендерної грамотності?

Еллен М. Гуменни: Абсолютно. Я вітаю зусилля Вікторії Арнаутової у просуванні гендерної рівності у секторі безпеки та оборони. Вона працює над  цим вже кілька років. Той факт, що такий посібник був розглянутий і підтриманий командуванням ЗСУ у процесі розробки, означає, що сектор безпеки та оборони рухається у правильному напрямі і що питання застосування гендерних перспектив серйозно розглядаються у всіх компонентах ЗСУ. Це дозволяє нам мати великі сподівання на майбутнє щодо гендерної рівності в Збройних силах України.

Ірина Зінчук: Чому гендерна рівність та інтеграція гендерної перспективи у сектор оборони безпеки важливі?

Еллен М. Гуменни: Інтеграція гендерних перспектив у оцінку, планування та операції покращує ситуаційну обізнаність щодо операційного середовища, а отже, покращує процеси планування та ухвалення рішень. Це посилює оперативну ефективність шляхом розширення точок зору, підвищення культурного розуміння та забезпечення більш глибокого розуміння наслідків усіх військових операцій. Це також посилює легітимність операцій, забезпечуючи підвищення ефективності дій та з метою запобігання, уникнення або мінімізації заподіяння шкоди для вразливих груп.

Ірина Зінчук: Чи мають конфлікти та безпека гендерні аспекти?

Еллен М. Гуменни: Так. Визнання цього факту є основою порядку денного ЖМБ. У 2000 році, коли було ухвалено Резолюцію РБ ООН 1325, вона визнала унікальний та непропорційний вплив збройних конфліктів на жінок та дівчат. Існують певні соціальні вразливості, що їх викликають конфлікти. Мова йде про зґвалтування, примусовий шлюб, примусове запліднення, навмисне поширення ВІЛ/СНІДу. Під час збройних конфліктів жінок експлуатують у тому, що пов'язано з їхніми репродуктивними обов'язками або навіть гендерно-обумовленими очікуваннями щодо призначення жінки. Однак жінки та дівчата є не лише жертвами ситуацій міждержавного або внутрішньодержавного насильства. Вони мають критичне бачення своєї ролі, можуть робити вибір та колективно організовуватися. Жінки можуть навіть брати активну роль у насильстві, тобто приєднуватися до активної участі у конфлікті або ж брати участь у мирних процесах. Участь жінок в офіційних мирних процесах є життєво-важливим для розвитку суспільства в періоди відновлення після конфлікту. Однак я хотіла б додати, що чоловіки та хлопці також сильно страждають від конфліктів. Збройний конфлікт має жахливі наслідки для всіх людей, незалежно від їхньої статі.

Ірина Зінчук: Які принципи НАТО безпосередньо стосуються питання жінок, миру та безпеки?

Еллен М. Гуменни: Принцип, згідно з яким повноцінна участь жінок має ключове значення для втілення їхніх прав, підтримується загальними цінностями НАТО щодо особистої свободи, демократії, прав людини та зобов'язань згідно зі Статутом ООН. Спираючись на резолюції Ради Безпеки ООН щодо жінок, миру та безпеки, Альянс працює над вирішенням гендерної нерівності шляхом інтеграції гендерних перспектив через три основні завдання Альянсу: колективну оборону, врегулювання криз та безпекову співпрацю. Роботою НАТО щодо жінок, миру та безпеки керують три принципи: інтеграція, інклюзивність та цілісність. Інтеграція: гендерна рівність повинна розглядатися як невід’ємна частина усіх політик, програм та проєктів НАТО, що має на меті всеосяжну ефективну практику впровадження гендерного компоненту. Інклюзивність: представництво жінок у НАТО та в національних силах необхідне для підвищення оперативної ефективності та успіху. Цілісність: системний баланс, спрямований на забезпечення справедливого та рівного становища жінок та чоловіків у всьому Альянсі. Підзвітність за всі зусилля з підвищення обізнаності та впровадження порядку денного ЖМБ буде зроблена пріоритетним напрямом у міжнародному контексті.

Ірина Зінчук: Нещодавно посади гендерних радників з'явилися в оборонних та безпекових структурах. Чи є такі посади в НАТО?

Еллен М. Гуменни: Я можу відповісти на це питання в контексті канадської військової системи, а також загальної структури НАТО. Канада постійно розвиває свої гендерні спроможності. Є три радники з гендерних питань (це повноцінні штатні позиції) у відділах проведення операцій та генерування сил у складі Канадського об'єднаного оперативного командування, Канадського командування ССО та головного військового штабу. Крім того, в рамках Канадського об'єднаного оперативного командування є штатні радники з гендерних питань у складі трьох великих місій Канади (UNIFIER, IMPACT, REASSURANCE) з функціонуючим механізмом зворотного зв'язку з гендерним радником та заступником у Канадському об'єднаному оперативному командуванні, а також вісімнадцять контактних осіб з гендерних питань у невеликих місіях. Окрім цього, контактні особи з гендерних питань є у всіх підрозділах Канади. НАТО також має кілька посад радників з гендерних питань у своїй загальній структурі. Окремі складові структури НАТО: Міжнародний військовий штаб, Командування ОЗС НАТО та Операції Командування ОЗС — кожна ієрархічна організація має радника з гендерних питань, а також заступника. Те саме можна сказати про командування Об'єднаних сил у Бранссумі та Неаполі. Ця система досить детально розроблена в загальній структурі НАТО.

Ірина Зінчук: Які рекомендації ви даєте для вирішення проблемних питань гендерної рівності в секторі безпеки та оборони?

Еллен М. Гуменни: Я думаю, що однією з головних проблем, що стосуються гендерної рівності загалом, є помилкове сприйняття того, що інтеграція гендерних перспектив - це суто про жінок і рівність жінок. Однак це не жіноче питання, а питання прав людини. Інтеграція гендерних перспектив означає оцінку наслідків для жінок, чоловіків, дівчат, хлопців та інших різноманітних груп для будь-яких запланованих дій, включаючи застосування такої оцінки щодо політик, пов'язаних з мирними операціями, «крихкими державами» та середовищами, що зазнають впливу конфлікту. У таких ситуаціях детальний розгляд гендерних перспектив надає інформацію про ролі та потреби різних груп жінок, чоловіків, дівчат та хлопців у суспільстві загалом та оцінює потенційний вплив на діяльність різних груп. І рекомендацією тут є те, що гендер не означає лише одну стать. Ще одна проблема, яку я бачу, і вона характерна не лише для України — обмежене мислення та небажання змінюватися. Культурне сприйняття може бути досить потужним показником. І якщо ми не зможемо кинути виклик минулим наративам і запропонувати кращі, то зміни будуть відбуватися дуже повільно. Ми повинні заохочувати тих, хто на периферії до розуміння, що інтеграція гендерного компоненту вигідна не лише тим, хто її просуває, але й усім, хто бере участь у процесі. Тому я б радила людям розширювати світогляд і не дозволяти заздалегідь сформованим уявленням заважати готовності пізнавати нові речі. Врешті взаємодіяти з громадянським суспільством на ранніх стадіях. Ця практика є поширеною в НАТО та в багатьох країнах світу, у яких потенціал громадських організацій вважається каталізатором змін. Ці організації часто здатні бачити інший кут, інший аспект проблеми, якого, можливо, не побачать урядовці. Вони розглядають це у світлі іншої проблематики. Взаємодіючи такими особами та організаціями, які бачать іншу проблематику, інший досвід, з точки зору громадськості та громадянського суспільства надає можливість кращого вирішення проблем, пов’язаних з гендерною нерівністю.