Зараз в ефірі:

Фотокнига «Війна без коментарів» розповість без слів про події на сході України

05.10.2017
Фотокнига «Війна без коментарів» розповість без слів про події на сході України

О 10.00 помічниця Міністра оборони України Вікторія Кушнір, головний редактор "Народної Армії" Роман Драпак та редактор Вадим Ковальов презентували у "Ранковій каві" книгу "Війна без коментарів". Презентація книги відбудеться 14 жовтня, розмова у нашій студії - це перша публічна інформація про видання, присвячене історії війни на Донбасі. 

 

Вікторія: Коли запитують про ідею, очікують, що назвуть одну персону. Але у нас ідея прийшла колективу. Це і наші відомчі засоби масової інформації, і помічники міністра, і співробітники Міністерства оборони України. Ми над цією ідеєю думали вже не перший рік, але не виходило якось. В зоні АТО працювало багато фотографів. І в цій книзі, в першому збірнику, ми плануємо не один збірник робити, назва буде «Війна без коментарів», але різні збірники будуть присвячені різним напрямкам. В першій книзі зібрані роботи 15-ти наших фотожурналістів, це і цивільні, і військові фотокори, які носять погони, які в зоні АТО провели далеко не одну ротацію, їхня праця – великий скарб.

Вадиме, ваші світлини також там є. Розкажіть про них.

Вадим: Моїх світлин у цій книзі небагато, але я вважаю, що саме вони найсильніші в зйомках, на яких довелося побувати в зоні АТО, ці фото відображають Слов’янськ – знакова подія для нас, для всіх українців, для Збройних сил. Всі знають, що це було 5 липня, звільнення Слов’янська. Мені пощастило бути поруч із тими людьми, які увійшли у склад спецпідрозділу, які забезпечили вхід наших військ. Я був, напевно, єдиним фотографом, який відображав ці події, і ці фото для мене дуже цінні. Також довелось того дня брати участь у звільненні Краматорська. Також одна світлина звідти увійшла у збірник.

Якщо говорити про співпрацю з іншими фотографами, хотілося б подякувати усім, хто відгукнувся, на жаль, не у всіх вдалось взяти участь. Це міжнародні інформаційні агентства, бо там найкращі фото належать компаніям, а інші фото журналістська етика не дозволила опублікувати. Дуже сподобались роботи Анатолія Степанова – всій редколегії проекту, ті, хто подивляться книгу зможуть оцінити його майстерність, вміння передавати ту обстановку, в якій перебувають наші військові. Це складні погодні умови, коли в калюжах доводиться кілька годин перепочити між обстрілами.

Роман: Кілька моїх світлин теж є в цій фотокнизі. Розкажу про одну з них. Вона була зроблена в 2016 році, в Авдіївці, якраз тоді її обороняли наші десантники, і якраз тоді було перше найбільше загострення. Щоденні обстріли потужні. Журналістів тоді не допускали, там було небезпечно. І фактично один з тих знімків був зроблений саме під час однієї з перших поїздок журналістів в авдіївську промзону. І я хочу додати, що фото,які увійшли в цей збірник, без слів розповідають про події на сході України, наших захисників, про важку солдатську роботу.

Фотокнига називається війна без коментарів. Чому без підпису ви вирішили про фото опублікувати?

Вікторія: Велика цінність в тому, що жодного мазка фотошопу там немає. Кожна світлина максимально природня. Війна як вона є, війна без коментарів, ми вирішили, що саме у цьому словосполученні найкраще передана ідея. Ми щиро сподіваємось, що до 14 числа ми зможемо презентувати цю книгу широкому загалу. Потім, зробити ще декілька додаткових накладів, бо є така можливість, і презентувати у вашій студії цю книгу. Це перший наш спільний доробок, і ми пишаємося цією спільною працею. Це дуже згуртовує, і ми впевнено кажемо «ми».

Як відбиралися світлини? Хто це вирішував?

Роман: Їх дійсно було значно більше, ніж та кількість, яка увійшла в фотоальбом. Завдання було непросте. Кілька відборів, засідань творчих редколегії. Це і Вікторія Олександрівна, Олексій Чорнобай, Вадим Ковальов, Олександр Клименко, Олексій Макухін, ще кілька наших колег. Тому наша остання версія макету найбільш оптимальна. Хоча ще залишилось в нашому архіві чимало знімків, які ми ще використаємо у наступних виданнях.

Вадим: Я хочу назвати прізвища тих, чиї фото в цьому збірнику, бо, наприклад, Олександра Клименка дуже добре знають у колі військових, він фотограф хоча і цивільний, але у військовому середовищі він як рідний. Він з початку подій перебуває на передовій, і привозить такі гарні фото, які не могли не увійти в цей альбом, бо Олександр Клименко – це наш давній друг. Анатолій Степанов – це для нас відкриття. Роман Ніколаєв, Сергій Лойко, Сергій Моргунов, Аліна Комарова, Сергій Тохмазов, Микола Лазаренко. І також військові фотографи – Олексій Чорнобай, Вадим Ковальов, Віталій Стечишин, Роман Торовець, Роман Драпак.

Як ви обирали авторів? Був конкурс?

Вадим: Був заклик. Всі, хто бажає – той до нас звертається, надсилає свої найкращі роботи, і відповідно ми вибираємо. Всі, хто зміг надіслати своє фото і розповідь про нього невеличку, щоб було зрозуміло – якого року фото, за яких обставин було зроблене фото – всі взяли участь.

Скільки примірників буде надруковано до Дня захисника?

Вікторія: 300 примірників. Ця книга формувалась таким чином, що кожному року війни був присвячений окремий розділ. І фотографії ми акумулювали таким чином – от 2014 рік, і ці фото наповнюють цей блок. Наступні блоки – наступні роки. Звичайно, ми сподіваємось, що наш дебют буде вдалим, а ще привідкрию завісу на майбутнє, оскільки ця робота дуже згуртовує і надихає, ми плануємо майбутні наші збірники, і присвячені вони будуть роботі з людьми, з місцевим населенням, роботі з журналістами. Але це на майбутнє. А цей збірник присвячено нашим військовим, нашим захисникам. Бо якраз до Дня захисника він виходить.

Роман: Війна обов’язково закінчиться, рани зарубцюються, дещо вгамується біль втрат, але стійкість та героїзм нашого солдата лишиться в пам’яті нашого народу.

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток