Зараз в ефірі:

Голодна кутя

18.01.2020
Голодна кутя

Напередодні Водохреща святкується Голодна кутя, або другий Святий Вечір.

 

 

 

 

 

 

 

Увесь цей день віряни нічого не їдять — постять. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. Всі страви мають бути пісними, а саму вечерю починають з освяченої води. Після того вже їдять кутю (голодну, тобто без молока чи вершків, мають бути лише обов'язкові складники — зерно, мед, горіхи, мак, родзинки) і запивають узваром. Страв у цей вечір готують менше, ніж 12. Їх має бути непарна кількість. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, щоб хліб родився. По вечері діти проганяють кутю: вибігають з хати й палицями б'ють знадвору в причільний кут. Родина виносила з дому "дідуха" й вщент спалювала його десь у саду чи на городі, адже попіл вважали корисним для майбутнього урожаю. Ця традиція — своєрідний ритуал прощання з зимою та закликання весни, адже проминула вже добра половина холодної пори.

В переддень Водохреща у церкві заведено святити воду. При цьому посудину з водою прикрашають квітами, які мають захистити від негараздів. Коли воду приносять у дім — господар освячує кожного присутнього в оселі, за тим саму оселю, а потім — і худобу в хліву, щоб та теж була здоровою.Вода, освячена у вечір Богоявлення, або ж як її інколи називають в народі "вечірня вода" — вважається більш цілющою, ніж власне вода з Водохреща. Вона, мовляв, здатна побороти всяке лихо та очистити від біди чи дії лихого ока.

На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці.

За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест (Йордан) і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.

Наприкінці ХХ на початку ХХІ ст. в Україні поширилася традиція купання в ополонці на Водохреща. У кризі вирубують ополонки для купання. Прийнято, що священник має прочитати молитву і освятити місце купання. Віряни заходять в ополонку, тричі занурюються у воду, читають молитву і виходять. Здавна вірили, що хворі зможуть одужати від води під час купання. Наші предки вважали, що вода у Водохресну ніч набирає цілющу силу. До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо "там чорти сидять і можуть вчепитися". Загалом до Водохреща, протягом всіх свят, жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки. Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними. 

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток