Голова Центру НАТО в Україні Барбора Маронкова: Рівень підтримки України є безпрецедентним
Що таке НАТО, наскільки Україна близька до вступу у Північноатлантичний альянс, що нам це дасть, та що потрібно зробити – на усі хвилюючі питання у програмі Поліграф відповіла Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова.
Дар’я Бура: Наступного року виповниться 70 років від створення Північноатлантичного альянсу. Розкажіть про суть і діяльність такої організації як НАТО саме у наш час?
Барбора Маронкова: Так, 4 квітня нашій організації виповниться 70 років. Багато людей переконані, що ми суто військова організація, яка була створена у час Холодної війни, на противагу Радянському союзу і Варшавським домовленостям. Ми були створені у 1949 році після завершення Другої світової війни. Ми хотіли, щоб країни Європи, Канади і Америки співпрацювали між собою, як в області оборони, так і в області безпеки.
Дар’я Бура: Чим в Україні займається Центр інформації та документації НАТО і на скільки років розраховане співробітництво з нами?
Барбора Маронкова: Ми вже 21 рік працюємо в Україні. Наш офіс був створений після підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО в 1997 році. Ми знаємо, що в Україні існує багато міфів про альянс. Ще з часів Радянського союзу і досі вони існують, особливо із впливом російської пропаганди. Ми інформуємо про роботу НАТО, скільки членів в альянсі, як приймаються рішення, що значить для України – бути членом НАТО. Ми співпрацюємо з журналістами, університетами, проводимо круглі столи, семінари, конференції. Ми також почали роботу з художниками, з креативними людьми.
Сергій Жуковський: Багато міфів стосовно НАТО – про що йде мова?
Барбора Маронкова: В Кризовому центрі Фонд демократичних ініціатив представив дослідження, згідно якого, 41% українців підтримує вступ України в НАТО і 35% думають, що позаблоковий статус України кращий. 37% вважають НАТО агресивним, імперіалістичним блоком. Українці думають, що НАТО – це лише військовий блок. Але ми ще політичний організація, яка консультує у політичній сфері. Ми також працюємо у сфері кібербезпеки, енергетичної безпеки, боротьби проти тероризму. Ми співпрацюємо з науковцями різних дисциплін.
Дар’я Бура: Чи знаєте ви як подолати ці стереотипи?
Барбора Маронкова: Нам потрібно знати такі результати – громадську думку, обізнаність, звідки черпають інформацію. І потім нам потрібно з цією інформацією працювати і проводити якісну кампанію. Це потрібно нам – офісу НАТО. Але, першочергово – робота з громадською думкою – це пріоритет Української держави, якщо вона хоче вступити в НАТО. Ми працюємо з Міністерством інформаційної політики. Зробили цікавий проект в 11 регіонах України з виставкою «НАТО-Україна – формула безпеки». Зараз ми створюємо мультики про НАТО. Міністерство оборони також з нами співпрацює.
Сергій Жуковський: На що Україні потрібно робити більший наголос, щоб змінити думку суспільства про НАТО?
Барбора Маронкова: Кожна країна інша. З 2002 року я пропрацювала в Словакії. Потім я працювала в Чорногорії, Хорватії і інших країнах, які стали членами НАТО. Потрібно знати, що ваші люди думають і звідки та чому в них ці стереотипи. Потрібно працювати з відео, соціальними мережами. З людьми потрібно говорити, пояснювати, їздити в регіони, працювати там. В кінці жовтня наш офіс разом із Міністерством інформаційної політики буде зустрічатися з представниками різних ОДА в Києві. Зробимо невеличкий воркшоп, розповімо про НАТО, щоб вони знали і розповідали вдома, в своїх регіонах.
Сергій Жуковський: Ви можете розповісти про стосунки України і НАТО, як вони формувалися?
Барбора Маронкова: НАТО і Україна співпрацюють вже 21-23 роки. Це досить багато. Ця співпраця не завжди була ефективною. Але в 2014 році, після анексії Криму Росією і її вторгнення на Донбас, стосунки між Україною і НАТО змінилися. На саміті в Уельсі у 2014 році наші члени підтримали Україну на політичному рівні, підтримали її суверенітет і теж засудили незаконну анексію Криму, яку вони не визнАють і не вИзнають, і закликали Росію припинити військове вторгнення у Донецькій та Луганській областях. НАТО залучило трастові фонди для допомоги Україні. До прикладу, такі фонди діють у медичній сфері, в логістиці, в кібербезпеці. У 2015 році був підписаний документ про створення представництва НАТО в Україні, з дипломатичною місією. До нас були залучені різні радники з країн НАТО у сфері оборони, які допомагають українським партнерам у питаннях реформування. В 2016 році на саміті у Варшаві був прийнятий комплексний пакет допомоги Україні в різних реформах оборони. Так рівень підтримки України є безпрецендентним зараз. Також ми проводимо багато навчань з українськими військовими.
Сергій Жуковський: Які головні вимоги до країни, аби потрапити в НАТО?
Барбора Маронкова: В принципі, у нас політика відкритих дверей, стосовно країн, які раніше були у Варшавському договорі – Чехії, Польщі, Болгарії, Балтійських країн. Зараз у нас 29 членів НАТО. Для країни, яка прийшла до стандартів НАТО у військовій області, провела реформи сектора безпеки і оборони, налагодила ситуацію в демократичних інституціях, провела боротьбу проти корупції, це може пришвидшити вступ до НАТО. Але, також, потрібно, щоб це все підтримали всі 29 країн НАТО. Це дуже довгий процес.
Дар’я Бура: Чи ми можемо порівняти Україну з іншими країнами, які прагнули вступити до альянсу і нещодавно це зробили?
Барбора Маронкова: Україна дуже велика країна з великою кількістю населення. Наприклад, Чорногорія маленька. Але як і Чорногорія, Польща та Литва, так і Україна, так і всі країни повинні пройти шлях реформ. Ці реформи непрості. Потрібно, щоб люди розуміли, що це процес багатьох років. Це може зайняти 5, 10, 15 років. Політики думають на 4-5 років, але принцип такий, щоб реформи були комплексними, системними і незворотніми. Україна має багато радянських стандартів, які і сьогодні живуть у вашій армії, але за останні два роки ми побачили прогрес у багатьох напрямках оборонної реформи і ЗСУ пройшли значний шлях.
Сергій Жуковський: Минулого року ви говорили про готовність допомогти нам у реформуванні оборонних структур. Що змінилося з того часу?
Барбора Маронкова: У 2016 році Україна затвердила дуже важливу дорожню карту у сфері реформи – Стратегічний оборонний бюлетень. Ця українська карта відповідає багатьом стандартам НАТО. Наші радники допомагають, щоб ваші реформи відповідали нашим вимогам. Тактико-технічні можливості сьогодні суттєво зросли. У нас два документи, якими НАТО пояснює роботу з цими реформами з українцями. Один – це Річна національна програма, інша – це Процес планування і оцінки сил. Один, два рази на рік з НАТО приїжджають командні експерти і протягом тижня зустрічаються з представниками Міністерства оборони, Генерального штабу, Національної гвардії, прикордонної служби. Для нас цей процес дуже важливий. Так ми працювали не лише в Україні. Ми це проводили в Чорногорії, Грузії, інших країнах. Україні треба дещо змінити законодавство. Цього року було прийнято Закон про національну безпеку – це дуже важливий рамковий документ. Зараз відкривається шлях для багатьох інших законів, які потрібно прийняти, щоб цей рамковий закон був ефективним. Це має бути реформа СБУ, розвідки. Потрібно, щоб Верховна рада створила новий комітет, який проведе парламентське спостереження через інституції сектору безпеки.
Сергій Жуковський: Чи є в програмі НАТО заходи, які працюють на даний момент на Сході нашої держави?
Барбора Маронкова: Ми працюємо в Києві, наші співробітники також в Києві. Але навчання відбуваються по всій території України. В жовтні в Запоріжжі відбудеться круглий стіл «Регіональний паспорт безпеки», наступного тижня відбудеться Ліга Україна-НАТО в Харкові. Наша виставка «Україна-Нато – формула безпеки» поїде до Маріуполя в жовтні. У нас багато програм і на Сході України.
Дар’я Бура: Які проекти Києва і НАТО ви можете назвати успішними, а які ні, і чому?
Барбора Маронкова: Думаю, що виставка у Мистецькому арсеналі була досить цікавим проектом. За статистикою, її відвідало 3 тисячі людей. Ми також зробили меншу виставку, яку можна було транспортувати і пройшли з нею 11 регіонів України. Мені дуже сподобалося, що на наші заходи приходило багато молоді. Українська молодь говорить, що знає історію НАТО і розуміє, що це потрібно для них. І мені це подобається. Українська молодь дуже активна і думаюча.
