Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

 

Великдень, Воскресіння Христове, Пасха - найдавніше християнське свято, головне свято богослужебного року, що встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа.

 

 

 

Християни користуються двома різними календарями. Православні та греко-католики слідують юліанському календарю. Католики віддають перевагу грегоріанському, згідно з яким весна розпочинаєтсья раніше на 13 днів. Саме тому католицький та православний Великдень святкують у різні дні, але деколи трапляється, що обидві дати збігаються.

До приходу християнства на Русі-Україні Великдень або Великий день святкували у день весняного рівнодення – 22 березня. Це було святкування Нового року, весни, пробудження і відродження, перемоги життя над смертю. Не дивно, що воно переплелось із святкуванням Воскресіння Христа. Це поєднання двох вір, двох світів - язичництва й християнства - до сьогодні збереглось у віруваннях та великодній обрядовості українців.

Так Великдень увібрав в себе всі давні ритуали, пов’язані з приходом весни. Вербна неділя за тиждень до Великодня присвячена в’їзду Христа в Єрусалим, де його зустрічали пальмовими гілками. Проте верба заміняє у нас пальму невипадково. Вона є шанованим у народній культурі деревом, якому приписувались магічні властивості. І звичай бити одне одного вербовими гілочками з побажанням здоров’я походить з дохристиянських часів.

Також згідно з давніми повір'ями, злі духи, як мешканці підземного царства, живуть в могильній тиші й дуже бояться крику, шуму, стрільби, брязкоту, дзвону. І коли на Великдень дзвонили в церковні дзвони, лунали постріли з рушниць, «гармат», брязкотіли всілякі тріскачки, люди вірили, що все це відганяє злих духів і нечисту силу.

Далі буде...