Зараз в ефірі:

Історія парамедика Бджоли, яка залишила роботу ювеліра і почала консервувати незвичні продукти

10.12.2019
Історія парамедика Бджоли, яка залишила роботу ювеліра і почала консервувати незвичні продукти

Інна Ольхова після повернення з війни зрозуміла, що не хоче повертатися до своєї попередньої роботи й спробувала робити те, що їй подобається та продавати. Так створився бренд Бджола готує і безліч різноманітних незвичних соусів, аджик, джемів. Про свою роботу жінка розповіла в програмі Після фронту.

 

 

 

 

Дар’я Бура: Після повернення з фронту ви потребували реабілітації та знайшли себе у новій справі — консервування, так?

Інна Ольхова: Так, але незвичайне консервування. Тому що дуже часто, я використовую нестандартні сполучення продуктів. Якщо це джем, то він може бути гострим, якщо це соус до м’яса, то він може бути солодким. Джем може бути соусом до м’яса, так і джемом для морозива, налисників.

Дар’я Бура: Це популярна штука. Радять гурмани до сиру твердого якісь фруктові, ягідні джеми.

Інна Ольхова: Наприклад, сливовий соус до м’яса може бути кислим, солодким, солоним. Дуже добре використовувати сливовий соус, якщо ви варите харчо, це один з компонентів.

Дар’я Бура: У нас застарілі погляди, типу варення воно солодке, соус і аджика — гостре, солоне, кисле.

Інна Ольхова: Раніше не було такого різноманіття продуктів, не було свіжих овочів  взимку. Тому ми наготовлювали собі картоплю, капусту, огірки. Це було стандартне, по 20 слоїків 3-х літрових. Наразі ми не маємо такої проблеми з продуктами. Це дуже добре. Зараз посеред зими ми можемо купити собі огірочка, ананасика, але домашнє консервування – воно приносить частинку дому. Коли я була на фронті, до нас приїздили волонтери, вони привозили або присилали варення, маринований перчик, квашену капусту. Я пішла трохи іншим шляхом, тому що варення — це дуже солодко і не кожен його зможе їсти. Ще це дуже довго вариться, там нічого не залишається, лише смак і все. Я подумала, що краще робитиму джеми. Вони дуже швидко варяться. Свіжі ягоди, фрукти, навіть овочі, вони швидко перемелюються, додається не багато цукру, спеції, інгредієнти, доводиться до кипіння, розливається по банках і все. Обов’язково — це стерилізується, але воно все одно зберігає максимально вітамінів.

Дар’я Бура: Джеми — вони і цікавіші на смак.

Інна Ольхова: Чому я роблю маленькі баночки, тому що, якщо ти зробиш літрову банку, того ж джему, людина відкрила, з’їла, поставила в холодильник і забула. Потім стоять літрові банки, це немає сенсу. Порційні баночки, 200 г — відкрив, з’їв і все. Воно не стоїть. Стосовно овочів в джемі. Є варення з перцю, воно вариться з гострого перцю чилі з додатком солодкого перцю, спецій, цукру, солі і навіть мед я іноді туди додаю, якщо цукру не хочеться. Це дуже незвично. Це перша страва, яку я рекомендувала своїм покупцям саме до сиру.

Дар’я Бура: Чим ви займались до війни і як ви вирішили займатись цією справою?  

Інна Ольхова: До війни я була ювеліром, виготовляла жіночі прикраси, інтер’єрні дрібнички з натурального, дорогоцінного каміння. Потім трапилася війна, на жаль всі інструменти ювелірні, які потрібні були для радіосправи, першими пішли на фронт, і так до 2016 року я була волонтером. Моя справа була відкладена. У 2016 році я зрозуміла, що як звичайний волонтер вже зробила все, що могла. Було два шляхи або йти в армію, ЗСУ на контракт або добровольцем, або вже залишати це все діло і займатись своїми справами. За станом здоров’я в ЗСУ мене не беруть, то я пішла до Хоттабича у службу порятунку. І отак, почалася я, як Бджола. Потім у 2018 році мій організм сказав, що все. У мене не було іншого виходу, аніж зупинитися і сісти вдома. Я спробувала повернутися до своєї справи, спробувала зробити намисто для людини, але вже на десятій намистині зрозуміла, що не лежить душа, що то вже йде просто механіка. А навіщо таке робити, і людина буде відчувати, та і такого добра купа в магазині. Я зрозуміла, що треба робити щось інше. Я спробувала декілька, стало цікаво. Люди кажуть, а чому ти це не продаєш.

Дар’я Бура: Тобто ви написали в Фейсбуці, коли спробували щось таке зробити. І вам почали писати незнайомі люди?

Інна Ольхова: Так, в тому числі й знайомі. Але поштовх дали мені друзі. Від того самого єдиного соусу пішла моя справа. Ще дві мої страви коронні — це в’ялені помідори, взагалі це італійська кухня, вона для нас взагалі незвична. Я досі не розумію, як це в'ялений помідор береш і ріжеш в салат. Я пробувала, їм, мені смачно, але не розумію, як це так, от хто ж це додумався взяти висушити помідор, запхати його в олію, а потім покласти у пасту або в салат. Воно дуже смачно виходить і незвично. Взагалі в’ялені помідори, сливи, вони такі різнопланові. Можна покласти і в салат, піцу, можна з’їсти з м’ясом, можна кинути в омлет.

Дар’я Бура: Ви для себе знайшли цю нішу, саме в поєднаннях, гостре із солодким. Які у вас обсяги виробництва зараз?  

Інна Ольхова: У чому поміряти? В кількості баночок чи в літрах? Виробництво, якщо в процентному співвідношенні з минулим роком, то на 100% зросло. Якщо в минулому році робила 10 баночок чогось, наприклад соусу. То в цьому році зробила 20 банок.

Дар’я Бура: Що ви ще робите, окрім соусів?

Інна Ольхова: Мариновані овочі: помідори чері, тому що вони красиво виглядають, гарно лягають в банку і підходять під все; огірки — корнішон. Об’ємом 720 мл. Моя сім’я дійшла до того, що літрова банка огірків, то багато. Ще важлива вага, тому розсилається це все поштою, і вага важлива для відправки посилок. Тому я чітко знаю вагу, яку відправляю.

Дар’я Бура: Який соус у вас замовляють найчастіше?

Інна Ольхова: Залежить від пори року. Якщо це літо або початок осені — це ще шашлики, м'ясо дуже часто замовляють журавлиновий, вишневий; взимку — чорно-смородиновий соус.

Дар’я Бура: А малиновий?

Інна Ольхова: Я не роблю малиновий, тому що, не можу повністю позбутися кісточок.

Дар’я Бура: Це ж справа сезонна?

Інна Ольхова: В принципі — сезонна, але джеми всесезонні й аджика всесезонна. А загалом, так сезонна, тому що огірки, помідори, патісони, перець, ревінь, ягоди, фрукти, це все сезонне. Я намагаюся, робити зі свіжих, щойно зібраних, зірваних продуктів, тому що це максимальний смак, колір, запах, виглядає красиво. Ну цитрус круглий рік.

Дар’я Бура: У вас є город, сад чи ви купуєте?

Інна Ольхова: Ні, я все купую, у друзів, які займаються городом чи садом або шукаю місцевих виробників. Я намагаюсь виходити на них, купувати у них, тому що це наші.

Дар’я Бура: Чи важко самій все робити? Чи є помічники?

Інна Ольхова: Робити самій важко. Особливо, якщо це сезон, буває стою біля плити по 18 годин. Тобто у мене є перерва, поки все закипає, є 5 хв, щоб я сіла і відпочила. Помічників у мене немає, є чоловік, він допомагає, коли вільний. У мене є друзі, які приїжджають на вихідних і допомагають. Сталого помічника у мене немає, я не можу знайти людину, яка мені б допомагала. Так, вона треба, але я дуже прискіплива і через це мені важко знайти. Це продукти, за них треба нести відповідальність. Я не можу сказати, що це робив хтось, тому претензії до нього. Я за кожну банку відповідаю особисто. Тому я жорстко вимагаю, щоб було зроблено, як я сказала. Мені краще і простіше, що я працюю сама.

Дар’я Бура: Ви плануєте плани на розширення лінійки виробничої.

Інна Ольхова: Всі плани впираються в те, що в мене немає достатньо приміщення. Я роблю це вдома, на маленькій кухні. Так, кухня у мене дуже зручна, але там категорично мало місці, як і для виробництва, так і для зберігання. У мене немає складського приміщення. Тобто зробила — віддала. Єдине, що залишається, це такі маленькі баночки — джем, в’ялені помідори, сливи, аджики, соуси. Це все маленьке, тому що там 200-250 г. Те, що можна поставити і воно не дуже багато місця займає. Тому все впирається в приміщення. В планах приміщення розширити, а потім уже і виробництво.

Дар’я Бура: Наскільки вигідно в Україні та і загалом займатись такою маленькою самозайнятістю?

Інна Ольхова: Не можу сказати, що це дуже вигідно. Правильно ви сказали, це самозайнятість. Будь-яке виробництво — це вклади. От закінчується сезон і добре як на нуль виходиш. Єдине, що завжди повинно бути — це технічна база. Це стерилізатори, сушки, банки, кришки. Тобто виходиш на нуль, але коли люди купують, той самий джем або ж помідори, або перець солодкий з медом. Вони потім пишуть: Інна, це так смачно!

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток