Івана Купала

Івана Купала

У ніч на 7 липня східні слов'яни відзначають з нагоди літнього сонцестояння традиційне свято Івана Купала, відоме також як Купальська ніч та Іванів день. Хоча назва свята відсилає до святого Івана Хрестителя, його історія бере початок у давні, дохристиянські, язичницькі часи. Цей день і понині вважається у слов'ян містичним: він присвячений єднанню природних протилежностей: вогню та води, життя і смерті, чоловічого і жіночого початків.


День літнього сонцестояння в тому чи іншому вигляді й сьогодні відзначається у багатьох країнах Східної Європи, одночасно і як церковний, і як традиційний. Церкви не підтримували (а православна й зараз не підтримує) таких народних гулянь, визнаючи лише назву Різдво Іоанна Предтечі, «Іванів день», натомість серед народу вживають або подвійну назву, або назву «Купала».

Згідно давнім повір'ям, у цей день грали весілля бог родючості Купала і богиня смерті Марена (Мара). Купала покровитель  шлюбу, кохання, продовження роду, його стихія — вогонь. Морена — покровителька води й загибелі старого, приносить на Землю зиму і голод. З нагоди літнього сонцестояння у слов'ян виникли ритуали обмивання у водоймах. Дані обряди з часом еволюціонували в повноцінне свято.

Головні атрибути свята — це Купало й Марена. Згідно зі слов'янським міфом Марена — зимове божество, що морить землю стужею, а людину хворобами та голодом. Але в народі, зокрема на Слобожанщині, її вважали старшою русалкою.

На Івана Купала, згідно з віруваннями наших предків, прокидається лісова нечисть – відьми, змії, водяники, русалки, перевертні, – тому всю ніч не можна спати. Не можна й купатися, адже водяник або ж русалка можуть затягнути у воду. Особливо, варто триматися якомога далі від води вагітним, дітям та старим. Водяна нечисть може нашкодити слабким організмам цих людей. В цей час краще нічого не віддавати, не продавати й не позичати. В іншому випадку родина може збідніти. Якщо знайдете на дорозі гроші – навіть велику суму – ні в якому разі не можна її брати.

Святкування починалося з виготовлення опудала головних персонажів свята — Купала та Марени. Так, на Поділлі й Волині дівчата виготовляють Купала з гілки верби й прикрашають її квітами та вінками. На Полтавщині в одних населених пунктах опудало Купала виготовляють із соломи, прикрашають його стрічками й намистом, в інших замість солом'яного опудала саджають дитя, яке виконує роль Івана Купала. На Київщині та Одещині його виготовляють із гілок будь-якого дерева. Взявшись за руки, дівчата ходять навколо опудал Купала й Марени та співають пісень. Основною темою цих хороводів є кохання.

Чоловіки й жінки також сходяться на це видовище, але у співах участі не беруть. У гуляннях брали участь лише неодружені парубки та дівчата, але збиралися до річки всім селом. Молодиці й чоловіки приносили вареники, варяниці, пиво, горілку, частувалися самі й пригощали молодь. Заборона одруженим брати участь у купальських розвагах може пояснюватися тим, що ці гуляння мали виразний шлюбний характер. Дівчата й хлопці приглядали собі пару і починали зустрічатися до осінніх весіль.

До речі, Весілля на Івана Купала День Івана Купала вважається вдалим моментом для одруження. Згідно з повір'ям, подружжя, що зв'язало свої життя на день Івана Предтечі, проживуть життя у щасті, любові та достатку. Вважалося також, що діти, зачаті на Купала, будуть розумними, здоровими й щасливими.