«Я хотів, щоб люди побачили вигаданий світ після війни», - автор книги «СТІНА» Андрій Цаплієнко

«Я хотів, щоб люди побачили вигаданий світ після війни», - автор книги «СТІНА» Андрій Цаплієнко

В ефірі Армія Фм військовий кореспондент, Заслужений журналіст України Андрій Цаплієнко презентував свою п’яту книгу, антиутопію «Стіна». В ній він назвав дату кінця існування Російської імперії - 2054.

Олена Кравченко: Про що книга «Стіна»?

Андрій Цаплієнко: Це п’ята книга, перший фантастичний роман. В ньому присутні елементи постапокаліпсису, антиутопії і утопії. Це те, що, я думаю, станеться через 40 років з Україною та Росією. Я взяв відлік часу від початку конфлікту в 2014 році.

Олена Кравченко: Звідки брали ідею до книги?

Андрій Цаплієнко: Чесно, цілі глави мені наснилися. Я це бачив уві сні. Мені залишалось тільки прокинутись і написати. Дата вималювалася сама собою, можливо інтуїція, власний досвід. Я сподіваюся, що наш сусід себе вичерпає до того часу, я маю на увазі не закінчення війни, а кінець Російської імперії. І ми зітхнемо спокійно.

Олена Кравченко: Коли вперше відбулася презентація книги?

Андрій Цаплієнко: Спочатку книга була представлена на Книжковому Арсеналі. Є два екземпляри українською та російською мовами. Відповідно «Стіна» видана у «Видавництві Старого Лева» та «brainbooks» відповідно. Також не раз книга презентувалася у Львові та Києві.

Олена Кравченко: Які відгуки ви отримували?

Андрій Цаплієнко: Відгуки позитивні. Думаю, що буду і далі писати.

Є кілька професійних критиків, які зробили рецензію. Вони допомогли подивитися на мої літературні помилки з професійної точки зору. Та вказали мені на те, що варто розвивати далі.

Бійці, прості люди кажуть, що книга затягує і для мене їх відгуки дуже цінні. З атмосферної точки зору, я хотів, щоб люди побачили вигаданий світ після війни, світ, який існує в книзі.

Олена Кравченко: Чи описані історії з життя? Історії людей, військових?

Андрій Цаплієнко: Є декілька реальних історій. Я процитував розповідь мого товариша, який був командиром роти в районі Авдіївки. Він розповів історію, яка сталося з його кошеням, яке загинуло. І військовий розповів, що після смерті чотирилапого він бачив точно таке кошеня під час бою. Воно неймовірно манило в бік противника зі сторони обстрілу. Потім виявилося, що то було сусідське кошеня і після того він вирішив бути реалістом.

Є деякі персонажі, як позитивні так і негативні, які змальовані з реальних людей та перенесені в книгу.

Нікіта Гросс: Чи є у вас особливе місце де ви пишете свої книги ?

Андрій Цаплієнко: Так, є! Це машина водія в якій я їжджу у відрядження. Сідаю попереду та починаю писати.

Олена Кравченко: В нас є один коментар від Євгена Скотченка: «Судячи з ваших ранніх репортажів, я очікував побачити вас по інший бік фронту з репортажами про укрофашистів і американських найманців. Людині властиво змінювати погляди, але надто радикально у вас вийшло.

Андрій Цаплієнко: Коментар ймовірно дуже правильний. Якщо б не події, які сталися в моєму житті напередодні майдану, під час майдану та після, могло б так і статися. Я був іншою людиною, але є Бог, який веде тебе і веде тебе через випробування. Так сталося, що робота в якості журналіста змінила мене. Події, які сталися в Криму, чітко показали хто є ворогом, а хто є другом і треба було обирати свій бік барикад. Я його обрав свідомо.

Олена Кравченко: Вже є ідеї втілення в життя наступних книг?

Андрій Цаплієнко: Так, я нещодавно почав писати книгу. Тільки сформував сюжет. Це буде детектив, містичний, але з відлунням російсько – українського конфлікту.