"Я пишаюся кожним своїм хлопцем. Вони всі унікальні" - зв`язківець Олексій Петров

"Я пишаюся кожним своїм хлопцем. Вони всі унікальні" - зв`язківець Олексій Петров

Розкриваємо військову спеціальність зв’язківця разом із командиром підрозділу Шалених котів із позивним «Кот» Олексієм Петровим.

 

Як обирали спеціальність зв’язківець?

Я був призваний на військову строкову службу 1990 році і через добу я опинився у Свердловській області у Єланська навчальній дивізії. Це дивізія у складі якої танкові полки, артилерійські, мотострілкові, кого там тільки не було. І коли нас відбирали. А виглядало все як на якійсь виставці, де проходить покупка. І до нас підходили сержанти і запитували: «Хто вміє водити трактор?». Чотири людини піднімає руки говорять, що в них є права і вони вміють водити. Все вони йдуть в танкісти. Згодом запитують: «Хто займався спортом?». І я підняв, адже на той час я займався волейболом. І ті, хто підняли пішли зі мною в спортивну роту зв’язку батальйону. Так, я став зв’язківцем.

Коли я зайшов перший раз в навчальний клас і почув Азбуку Морзе я взагалі не міг зрозуміти як тут можна щось зрозуміти. Це була якась «абракадабра».

Коли ми вчили Азбуку Морзе ми наспівували. Адже кожна літера має свій наспів. Літера в «видаааала» літера р «решааает».

Я насправді не зв’язківець. Я до сих пір не знаю частотний діапазон коротких хвиль, ультракоротких хвиль. Я на силу насилу відрізняю паяльник від кип'ятильника.

На війні я скоріш всього був менеджером. Мені потрібно було зібрати людей, колектив. Де були люди, які народилися з паяльником в руках. Хлопців, які могли б з консервних банок зробити антени. Мені потрібно було їх зібрати і з них зробити бойовий підрозділ, який міг би виконати будь-яку задачу, яку від нас вимагав командир батальйону.

Я прихильник того, що мені не потрібен повний склад взвода. Нехай в мене буде сім чоловік, але я буду впевнений на всі 400 відсотків в кожному із моїх хлопців. Кожного свого шаленого кота з 14го року я згадую з теплотою в серці. Вони всі були різні з різним характером, я теж не подарунок. Але коли ми прийшли на війну, до якої ми не були готові, ми чітко розуміли, що від якості та чіткості виконання нами завдань залежить не тільки наше життя, але й життя підрозділу. Коли ти виходиш на бойові позиції. Є три підрозділи, які гарантують тобі життя. Це розвідка, артилерія і зв'язок. Якщо в тебе чогось одного немає, ти потенційний труб. В тебе може бути зв'язок та розвідка, але за твоєю спиною не буде рук хороших артилеристів, які в будь-який момент можуть дати відсіч сєпарській артилерії. Або ж в тебе є артилерія та зв'язок, але в тебе немає розвідки і ти не знаєш куди стріляти. Інша, найстрашніша ситуація, коли в тебе не має зв’язку і два підрозділи не знають як діяти, адже у них немає зв’язку. Тобто це трикутник без вершини.

 

Чому "Шалені коти"?

Коли я прийшов в батальйон 23 жовтня 2014 року, то людина, яка мене зустрічала начпрод Роман Галанкін сказав: «Ти собі позивний придумав? Тому що начальник штабу полковник Лапін зараз швидко тобі, щось придумає, тоді доведеться червоніти. У нас у начальника медичної служби позивний «Віагра».

І я обрав для себе позивний «Кіт». Тому, що я дуже люблю цих тварин. І ось так десь до вересня 2016-го року я був у підрозділі один «Кіт».

Згодом, відбулася зміна поколінь. Пішла шоста хвиля мобілізації. Залишились контрактники. Мені потрібно було знову поповнювати склад взводу зв’язку. Прийшов хлопець з піхотної роти. Він добре розбирається у зв’язку, кабелях та комп’ютерах. Костік. Він з Одеси і в нього теж був позивний «Кіт». І ось на десять зв’язківців – два коти. Звісно, що ніхто не хотів поступатися своїм позивним. Згодом вже почали називати весь підрозділ – «Шалені коти». Це свого роду армійський Кіч. Попросили знайомого художника Роман Шостя. Він нам намалював наш шеврон. Нині є прапор з таким шевроном. До речі таких прапорів лише два. Один у вас у студії, один знаходься у зоні проведення бойових дій з другим «Котом», що нині займає мою посаду.

 

Професійні жарти?

У зв’язківців є приказка що зв'язок або був або тільки буде… Наступна приказка – гучніше крикнеш – далі чутно.

Коли в 2014-му році наш підрозділ тільки но зайшов у зону АТО, це був зовсім не обстріляний підрозділ. Коли ми стояли під Авдіївкою… засоби РЕБ росіян, сильно попсували нам нерви.

Під час другого заходу у сектор М в 2015-му році, ми вже знали чого чекати. Ми готувалися. Просили волонтерів, просили тих хлопців, котрі можуть спаяти антени з різного брухту. Загалом було якось не до жартів.

 

Найскладніші завдання зв’язківця?

Була ситуація, коли 9-го грудня 2014-го року, наш базовий табір потрапив під шалений артобстріл. Нас хотіли змішати з землею. Я не знаю як ми вижили. Однак, був лише один або двоє контужених. Крили нас батареї САУ з району Ясинуватої. І було ще 3 або 4 міномети 120 – го калібру. Як результат, було декілька прямих попадань у склад РАО (склад з боєприпасами). Все це почало зриватися та горіти. Від цього дурдому ліг зв'язок. Тільки-но закінчився обстріл, хлопці кинулися до роботи.

 

Чи були серед підлеглих вашого підрозділу хлопці які могли робити надзвичайні речі? Унікальні спеціалісти?

Я пишаюся кожним своїм хлопцем. Вони всі унікальні. Наприклад "Професор". Він жив всим цим. Постійно щось паяв, всі ці мотороли… Водій Джек. Що пройшов 3 хвилю мобілізації. Його машина була постійно готова до виїзду. Командир взводу зв’язку – Сергій Синявський (Пепсі) з Мілітополя. Людина яка своїм спокійним характером міг додати спокій усьому колективу. Унікальна людина. Я дуже йому вдячний. Був хлопець у нас ірокез (Саша). Він прийшов до нас з навчального центру в Десні. Де його навчили на механіка – водія бмп1 . Він спочатку не хотів до нас, казав що нічого не вміє. Однак через 4 місяці він повністю скомпонував у собі професію зв’язківця. Він навіть сам робив прошивки. Це доволі складний процес. Треба було бачити його очі, коли в нього стало виходити. Він як дитина загорівся. Був чудовий хлопець у мене Білий. Сержант. Зараз служить у 25 десантній бригаді. Був таким старшиною на якого можна покластися. Нікому не давав спуску. В цілому… Багто хлопців, і всі вони унікальні.

 

Прослуховування, що врятувало життя підрозділу?

Ми постійно проводимо радіо розвідку адже «Коли ти попереджений – значить ти озброєний». Всіма можливими і не можливими засобами. Знову ж таки окрема велика вдячність волонтерам, які оплачували звичайні радіостанції, сканер і ще багато чого іншого, що нам допомагало. І після того як ми вийшли із Широкино, а через півтора місяці повернулись назад у Сектор «М» ми намагалися постійно моніторити їх ефір. Знаходити їхні основні позивні і розбиратися хто й за що відповідає. Тобто так як було в Широкино. От наприклад там був такий собі «Бобік». Він відповідав за артилерію. І ми знали як тільки він виходить в ефір або звертаються до нього ми розуміли, що зараз необхідно чекати «подарунки». Так, звісно вони намагалися змінювати частоти, позивні. Але ми вже навіть по голосу їх впізнавали. Це як ніби почерк у зв’язківця який працює на ключі. Свій тембр, швидкість мови. Його не спутаєш.

 

Атрибути зв’язківця?

Коли я служив у радянській армії у нас у парку такими величезними літерами на паркані було написано «Зв'язок - нерв армії!» Головні атрибути, які необхідно з собою взяти це власні голова і мозок. Адже коли ти на полігоні і в тебе щось не виходить або чогось не вистачає, ти кажеш «Ой у мене немає генератора і хлопці ідіть шукайте його. Коли він буде ми Вам все зробимо.» Чи щось інше. На війні такі дурні думки навіть у голову не лізуть. Тому доводилось виходити із положення всілякими методами. Під тим же Широкиним. У нас не було генератора і довелось звертатись до волонтера із Новопетрівська Леоніда Краснопольського. Велике йому спасибі. І через 3-4 доби нам прийшло 5 генераторів хоча я просив 3. А так зазвичай якщо хлопці виходять наприклад на «польовку» то там потрібно польовий провід і щодня по 10-15 кілометрів пішки по полям, по болотам, лісам ідеш по проводу і шукаєш обрив. Сам обрив може бути зроблений навмисно, а отже і «розтяжка». Ну тобто… Небезпечно. Також звісно ізоляційна стрічка, кусачки, термоусадочні трубки. Якщо ліг супутник на опорному пункті, базовому таборі тоді потрібно мати й ноутбук. Якщо лягла радіостанція і ми знаємо, що маємо чути 100%. Тоді проблема в антені. І як завжди ніхто не чіпав. Приїжджаємо, а вона десь збоку, чи в іншому місці. В таких випадках краще просто поставити запасну, а стару забрати з собою і вже на місці розбиратись що там пошкоджено.

Де взяти професійного зв’язківця?

Я скажу більше. Можливо мене слухають товариші з ГШ. За час мого АТО з навчальних центрів я не отримав жодного навченого зв’язківця. В мене було три дівчини, які прийшли. Це Олена Козлова дочка загиблого в АТО офіцера. Вона розуміла куди йде і це гарна людина. Дві інших прийшли пізніше, але це так би мовити «Просто ні про що». Всіх своїх ми виховували і шукали самостійно. От стоїш дивишся молодь якась прийшла. Підходиш розпитуєш чи знаєш комп’ютер. Знаєш, супер, пішли до нас в зв'язок. Крок за кроком ці люди ставали професіоналами. І я розумію, що я б їх не змінив на фахівців, які прийшли б з навчальних центрів.

Найскладніше у професії?

Найважче мабуть на війні. Просто не зійти з розуму. І от соцмережі допомагають. Там знайдеш щось починаєш сміятись, переводиш дух. Тому що буває часом після обстрілу починаєш себе накручувати. Типу а от якби те чи інше. Головне не втратити голови. Це найважче і найголовніше а інше все вирішується. Є побратими, друзі, рідні, близькі. І плюс всі зв’язківці допомагають один одному. Коли у 2015 році ми змінювали 36 бригаду. Парубок із позивним «Борода», бо в нього дуже дуже рижа була борода. І коли він мені передавав справи, розповідав що і де, то в кінці запитав, а що в тебе з антенами? Я відповів, що маю звичайні. На що він глибоко вдихнув і відповів, що має якісну від волонтерів і йому на полігоні вона не до чого. Тут буде потрібніше. Ми в свою чергу передали її наступному підрозділу і так з рук у руки вона переходить. Я впевнений, що вона і досі на тому ж бліндажу.

Слідкуйте у зручному форматі! Ми у соціальних мережах:
facebook.com/armyuaFM
t.me/armyfm_channel
twitter.com/Armia_fm
instagram.com/armyfm
soundcloud.com/armyfm