Зараз в ефірі:

Казахстан: Росія знаходиться в стані експансії, вона активно здійснює втручання в справи сусідів

14.01.2022
Казахстан: Росія знаходиться в стані експансії, вона активно здійснює втручання в справи сусідів

У програмі Міжнародний огляд говоримо: Події в Казахстані, реакція ОДКБ, а також про перші результати перемовин між США та Росією, що відбулись в Женеві.

 

 

 

 

 

 

Андрій Давидов: Що передувало цим протестам в Казахстані?

Денис Москалик: Протягом останніх років у Казахстані відбувався частковий транзит влади від Назарбаєва до нового президента Токаєва. Це спричинило певне занепокоєння в серединні країни та за її межами. Основним чинником цього була боротьба серед кланів і груп казахської еліти. В певний момент президенту Токаєву вдалось за допомогою Росії змінити розклад сил в країні, таким чином спричинити ті процеси, свідками яких ми стали.

Андрій Давидов: Токаєв ще до протестів почав більше співпрацювати з Росією?

Денис Москалик: Безумовно. Варто зауважити, що Назарбаєв, його родина, клан, зробила дуже багато для розбудови казахського націоналізму. Для того, щоб казахська нація, після розпаду СРСР, відбулася. Налагоджував контакти із Заходом. Насамперед в рамках інтересів власного клану, щоб у них були рахунки, майно на Заході. Показуючи цим Заходу, що співпрацюючи з Назарбаєвим вони зможуть заробляти в Казахстані. В першу чергу за рахунок видобутку корисних копалин. Ця схема чудово працювала поки Назарбаєв був на посаді президента. Та поки не накопичилось незадоволення представників молодшого покоління та бажання перерозподілу посад і ресурсів між представниками кланів.

Андрій Давидов: Протести розпочались з Актау?

Денис Москалик: З Жанаозена, західний Казахстан — це Мангістауська область. Вона стала одним з двох основних регіонів протестів: Жанаозен і Алмати. Тригером послужило введення біржового регулювання на скраплений газ. Це регіон, де добувають нафту, газ, але він доволі бідний. Спочатку вимоги були тільки економічні, але згодом вони переросли в політичні.

Андрій Давидов: Дійсно подібно було 2-3 січні, потім додались політичні вимоги. Передусім це була відставка Назарбаєва.

Денис Москалик: Передусім це відставка уряду та відставка Назарбаєва. Це все вилилося одночасно з ескалацією насильства в столиці та перекинулась на 15 основних міст країни. До протестів долучилися доволі цікаві субʼєкти, які не були протестувальниками. Якщо простежити наявні матеріали, то можна сказати, що в цей момент до протестів долучилися певні бойовики. Це представники спецслужб, які почали здійснювати силові акції проти урядових силовиків. Пʼятого січня це призвело до радикальної зміни ситуації в країні. Токаєв за одну добу розпустив уряд, заявив, що він не впорався. Змінив цілу низку представників силового блоку. Насамперед Комітету національної безпеки, який тримав країну під контролем. Їхня верхівка була зачищена після цього і запросив до себе представників ОДКБ, щоб вони провели інтервенцію і захистили Казахстан від того, що він назвав «внутрішньою агресією». Тоді ж у вечері п'ятого січня ОДКБ погодилося, що вони візьмуть участь у цьому. Тоді ж було заявлено, що нібито представники ОДКБ вже беруть участь у боротьбі з кризою в Казахстані. Ще за рік до цього відбулась висилка середньоазійців. Скоріше за все тоді відбулась засилка агентури.

Андрій Давидов: Незрозуміло з яких країн були бойовики, хто були ці бойовики і чи були вони?

Денис Москалик: Швидше за все це були казахи або росіяни, які співпрацювали з учасниками палацового перевороту, що влаштував сам Токаєв. Це не якісь представники міжнародного терористичного руху, а учасники силових акцій, що були сплановані групою Токаєва у звʼязці з росіянами.

Андрій Давидов: Ти вважаєш, що загострення подій — спецоперація Токаєва із залученням спеціалістів із Росії?

Денис Москалик: Безумовно! Ми бачимо це на прикладі того наскільки швидко було проведено мобілізацію сил для перекидання їх в Казахстан.

Андрій Давидов: Окрім того, що Росія і Білорусь відразу погодились на введення військ, решта країн, які долучились, як сприймають подій в Казахстані?

Денис Москалик: Таджикистан тривалий час заявляв про намір налагодити більш тісний контакт з військової співпраці з Росією, зокрема в контексті кризи в Афганістані. Вірменська зовнішня політика залишилась під контролем Росії, особливо це загострилося після 2020 року, програшу у війні. Киргизстан найменш стабільний з цих країн в плані своєї зовнішньої політики. Намагається вийти з під впливу Росії. Там було три революції з двохтисячних років.

Андрій Давидов: Токаєв говорить, що ОДКБ виконало свої функції, контингент за два дні може вже збиратись. Що тепер буде?

Денис Москалик: Так чи інакше збережеться російський контингент на території Казахстану. Можливо це не буде афішуватись. Російські війська будуть виконувати функцію охорони важливих обʼєктів та осіб.

Андрій Давидов: Вчора Путін заявив, що було б добре, якби військові бази були на території всіх країн ОДКБ. У разі подібних ситуацій вони ще швидше зможуть прийти на допомогу. Чи розглядатиметься розміщення баз?

Денис Москалик: Зараз Росія знаходиться в стані експансії, вона активно здійснює втручання в справи сусідів. Всі країни союзники Росії по ОДКБ знаходяться під загрозою.

Андрій Давидов: Що відбуватиметься з північним Казахстаном?

Денис Москалик: Це своєрідне залякування казахів, щоб Казахстан не намагався змінити свій статус-кво, відносини з Росією.

Андрій Давидов: Яким НАТО було в 1997 році?

Денис Москалик: НАТО включало членів, які були за часів Холодної війни. Саме з 1997 року почалось велике розширення НАТО на Схід. Росіяни хочуть переконати США та Європу, що вони не є агресором. Всі їхні операції це захист від того, що НАТО підходить все ближче до їх кордонів.

Андрій Давидов: Що Росія хоче обговорити з ЄС та НАТО?

Денис Москалик: Росіяни хочуть добитися, щоб Україну та інші країни Східної Європи не брали в НАТО. В основному мова йде про Україну, меншою мірою Молдову та Грузію.

Андрій Давидов: Складається враження, що найбільш жорстку позицію займає США?

Денис Москалик: Безумовно це США та Британія, їхні найближчі партнери на сході Європи. Країни, які відчувають загрозу: Польща та країни Балтії.

Андрій Давидов: Як ми зрозуміли, переговори провалилися. Гарантій Росії ніхто не дає?

Денис Москалик: Варто зауважити певні моменти.За тиждень до перемовин з боку США з'явилась заява: якщо Росія буде озвучувати певні заяви щодо результатів перемовин, то їм не можна вірити. Тобто ми йдемо на перемовини, але тому з ким ведемо перемовини вірити не можна.

Андрій Давидов: Які наступні кроки Росії та США, Британії?

Денис Москалик: Росія буде працювати через своїх лобістів на Заході: в Німеччині та Франції, щоб вони виступали з заявами про певний компроміс з Росією. США та Британія будуть надалі збільшувати підтримку України в плані зовнішньої політики та посилення Збройних сил.

Андрій Давидов: В останні дні Литва та Естонія заявили, що будуть збільшувати свою допомогу Україні. Естонія заявила, що буде надавати свої Джавеліни.

Денис Москалик: По Естонії була заява з приводу артилерії. У них 36 гаубиць Д-30. Їм потрібен дозвіл від Німеччини. Тому на гаубиці розраховувати не слід.

Андрій Давидов: Що ще США може надати? Надійшла інформація про стінгери, Білий Дім погодив додаткові 200 млн доларів на озброєння. Що це може бути?

Денис Москалик: Щодо стінгерів це чутки, варто обережно ставитись. Мова іде про протитанкові комплекси, снайперські гвинтівки, контрснайперські комплекси, протикорабельні ракети, патрульні катери, оснащення для ССО і ВМС.

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток