Зараз в ефірі:

Керівник Школи лідерства для учасників бойових дій: Найкраща адаптація після війни – навчання і бізнес

11.09.2018
Керівник Школи лідерства для учасників бойових дій: Найкраща адаптація після війни – навчання і бізнес

В нашій країні на сьогодні немає відповідної програми, яка б за місяць або за два системно інтегрувала б ветерана в мирне життя. "Не знаєш, що робити після війни – йти вчитися" - так говорять тренери Школи лідертсва для учасників бойових дій. У програмі Після фронту директор ГО "Центр розвитку лідерства", керівник проекту Школа лідерства для учасників бойових дій Антоніна Бондаренко та управляючий партнер "The Owners", тренер Школи лідерства для учасників бойових дій Тетяна Гончаренко розповіли про те, як стати соціально відповідальним після війни та відкрити власну справу.

Дар’я Бура: Антоніно, розкажи, що таке Школа лідерства для учасників бойових дій?

Антоніна Бондаренко: Ідея створення Школи виникла у 2016 році. Ми подумали, що по поверненню учасники бойових дій мають бути чимось зайняті, і вирішили, що потрібно зробити навчальну програму, де вони протягом 2,5 місяців мали б можливість пройти певні курси, майстеркласи з отримання і розвитку певних навичок. Зокрема: створення бізнеспланів, де ми відпрацьовуємо конкретну реалізацію ідей, які є у ветеранів, перекладаємо в матеріал і готуємо до виходу у певний проект. Також ми у навчанні зачіпаємо фінансову грамотність, роботу з юридичних питань, формат проведення продажів і переговорів. А починаємо із самомотивації.

Дар’я Бура: Чому практично у всіх ветеранів виникає бажання створити власну справу?

Антоніна Бондаренко: За нашими спостереженнями, учасники нашої школи мають певний адреналін. У них є бажання працювати і досягати своїх цілей і вони на це налаштовані. Коли вони приходять до нас у школу, відбуваються дивні речі. По-перше, вони досягають поставленої перед собою мети десь на половині школи. Коли вони приходять на навчання, то досить невпевнені, але до середини навчання вони самі помічають зміни і результати.

Дар’я Бура: Чому курси тривають саме 2,5 місяці?

Антоніна Бондаренко: Це за програмою, яку розробив один психолог в Штатах. Вона орієнтована на розвиток лідерських якостей. Ми її адаптували під розвиток ще й професійних якостей. За 2,5 місяці людина проходить певну трансформацію, розвиває нові навички, спостерігає за собою. Це достатній час, щоб адаптувати отримані від наших тренерів знання.

Дар’я Бура: Тетяно, розкажіть детальніше про систему навчання, модулі і завдання.

Тетяна Гончаренко: Насправді, модель програми побудована таким чином, щоб за два дні кожного модуля максимально зануритися в кожну з тем (кожен модуль – це окрема тема). Також, є достатньо часу, щоб спробувати все впровадити. У нас була ідея, щоб це був короткий інтенсив на кілька тижнів, ми думали вивантажити всю інформацію і вони підуть робити. Але значно краще працюється, коли є шматочок інформації конкретних завдань і навичок, і є можливість їх потренувати одразу. Методологія побудована на принципах колективної і парної відповідальності. У кожного учасника школи є три глобальні цілі на цю школу, які він перед собою ставить. Але коли він бере на себе цю відповідальність, він створює для себе піксель майбутнього життя, яке для себе хоче і зможе собі дозволити. Це мотивація "до". А є мотивація "від" - "що буде, якщо я не виконаю взятих на себе обов’язків". Класичний варіант – це певна сума грошей, яку він має віддати на благодійність або ще кудись. Це ціна слова. Це можуть бути і не гроші, а те, що тобі справді важко втрачати. Тут важливим є те, що за тебе відповідає вся група. Фактично, результат кожного залежить від результату групи і навпаки. Крім того, вони проходять цей курс парами, тобто, вийти потрібно разом. Тут не питання партнерства, не людини з твого бізнесу, але яка зацікавлена, щоб в твоєму бізнесі все вийшло.

Антоніна Бондаренко: У нас мета школи - створити певний нетворкінг серед учасників бойових дій, аби в майбутньому вони мали можливість працевлаштовувати один одного, допомагати, сприяти в розвитку бізнесу один одного. На сьогоднішній день з 2016 року навчання у Школі пройшли близько 140 учасників АТО. В регіонах, наприклад, у Дніпропетровській області, де йде обмін випускниками, вони один одному допомагають. В Києві таке є. Ветерани можуть допомагати один одному у незалежності від того, в яких регіонах вони знаходяться. У нас ветерани їздять в різні області на навчання в Школі, бо немає часу чекати. Наприклад, на Волинь їздить учасник з Хмельницької області, у Вінницю їздить з Черкаської області…

Дар’я Бура: Як ви обраєте місто для проведення Школи?

Антоніна Бондаренко: До нас звертаються ветерани і пропонують долучитися до співпраці. Так було на Волині. Нас підтримують обласні адміністрації – Волинська, Київська. Часом я і мої партнери отримуємо запити з різних міст. Але для цього потрібно, щоб були сформовані групи.

Дар’я Бура: 140 ветеранів вже пройшли навчання у Школі лідерства. А скільки з них відкрили власний бізнес?

Антоніна Бондаренко: Ми рахували – 28 чоловік. При чому це ті, що відкрили і розвивають, або ті, хто відкривають і вже в процесі.

Тетяна Гончаренко: Якщо взяти статистику з молодіжними групами і взагалі з курсами, які навчають відкривати власний бізнес,- в групах учасників бойових дій відсоток успіху значно вищий. Тому, що це специфічні навички, які чудово адаптуються до власного бізнесу.

Антоніна Бондаренко: У нас не так просто – захотів і прийшов. Потрібно заповнити анкету, розказати про ідею, про яку мрієш і бачиш розвиток. А потім тренери приймають рішення, кого ми беремо у школу. Анкета так сформована, щоб не перенавантажувати, але щоб розкрити мотивацію учасників. Відсотків 70 хлопців приходять і говорять про одну ідею, яка фонить, а по завершенню все кардинально змінюється.

Тетяна Гончаренко: Коли людина генерує ідею, вона розраховує на власні сили. Але коли вони починають спілкуватися з іншими людьми, бачити підтримку навколо, бачити доступ до великої кількості ресурсів, - в цей момент уява починає працювати і вони починають генерувати ідеї значно  вищого рівня.

Антоніна Бондаренко: Школа дуже системна. Вони під час свого першого модулю прописують чим би хотіли займатися, яка в них є ідея. Вони цю ідею починають розвивати, трансформувати, оформлювати в конкретну пропозицію і розуміння для самого себе – що це конкретно має бути. За два роки у нас оформилися бізнеси різного формату. З цього року ми ввели таке поняття, як "наставництво". У нас є випускники школи, які стали наставниками і підтримують учеників. Кожен тренер виконує свою функцію. Зараз багато є систем навчання і розвитку для майбутнього бізнесмену. Але в нас за конкретним тренером закріплена тема. В якій він має практичний досвід.

Дар’я Бура: В кожного з хлопців своя ідея, хтось робить іграшки, хтось каву, а хтось меблі – як зуміти пояснити їм всім суть чи модель бізнесу?

Тетяна Гончаренко: Одне з умінь, яке потрібне підприємцям – це вміння генерувати бізнес-ідеї у певному вигляді. Фактично, бізнес-моделювання – це основа підприємницького мислення і можливість бачити, чого не вистачає в світі. Коли ми починаємо обговорювати їх ідеї, моя задача – допомогти побачити канву, в яку можна вкласти бізнес-ідею. Вони починають мислити певними комірками, в які можна вкласти основні сенси бізнесу. І коли вони допомагають іншим, їм це простіше зробити, тому, що свою ідею значно складніше сформулювати і прописати детально.

Антоніна Бондаренко: Коли потрапляють у цей нетворкінг, для них це емоційний і драйвовий формат. Окрім модулів у нас ще є певні завдання. До прикладу – займатися спортом. Самостійно виставляють маркери, від чого кожен може відмовитися – кинути палити, схуднути…

Дар’я Бура: Окрім таких викликів, що ще вимагається у Школі лідерства?

Антоніна Бондаренко: Перш за все, має бути відповідальність і усвідомлення того, для чого він сюди прийшов. Бувають такі випадки, коли починають вчитися, розробляти круті ідеї і плани, а потім зникають. А коли звертаєшся, що ж трапилося, називають якусь побутову справу, яка завадила. Школа лідерства є абсолютно безкоштовною для учасників бойових дій (окрім штрафів), і коли губляться в цьому процесі, так у нас не працює. Якщо приходиш, то заверши і покажи результат.

Дар’я Бура: Яким має бути результат по завершенню навчання?

Антоніна Бондаренко: Перше – це прибуток. Тобто, яку фіксовану суму прибутку може отримати ветеран зі свого бізнесу. Друге – це конкретна тема і ідея, яку він оформить в бізнес. Ми повинні бачити мотивацію.

Дар’я Бура: Є ще такий момент, як "перегорання". Як бути з цим?

Антоніна Бондаренко: Тоді в людини це була не мета, а просто мрія. Продовжуйте мріяти.

Тетяна Гончаренко: Буває, коли людина кудись зникає на півшляху, це так діє захисна реакція мозку. Це називається – вийти із зони комфорту.

Антоніна Бондаренко: Окрім того, що потрібно вчитися і розвиватися, свої досягнення потрібно демонструвати команді і тренерам, а ще – виконувати домашні завдання, без яких наступний модуль можливий, але не буде таким якісним. Тренери у нас налаштовані таким чином, щоб відповідати на запити учнів.

Дар’я Бура: Як потрапити в Школу лідерства?

Антоніна Бондаренко: Потрібно знайти у фейсбуці Школа лідерства для учасників бойових дій, або на сайті www.leadershipato.com.ua, заповнити анкету (але відповідально). Можна написати мені особисте повідомлення (Антоніна Бондаренко). Навчання в школі безкоштовне, тому, що це відбувається за підтримки посольства США, яке підтримує нашу ГО «Центр лідерства», до березня 2019 року. Далі бермо шукати можливості на спів фінансування. У Вінниці за два тижні починаємо навчання. В інших містах потрібно сформувати групу – ми менше, ніж 20 осіб не працюємо, тому що немає ефекту. В жовтні плануємо почати навчання в Києві. І зараз ведемо переговори з Полтавою і Сумами.

 

 

 

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток