Книга "Контент негативу" як пошук шляхів до інформаційного суверенітету та безпеки

Книга "Контент негативу" як пошук шляхів до інформаційного суверенітету та безпеки

Відповіді на те, як захистити себе та країну в умовах інформаційного протистояння, шукали науковці Військового інституту ім. Т. Шевченка та Центру комунікаційно-контентної безпеки Валерій Король та Григорій Любовець у книзі «Контент негативу». До яких висновків дійшли, розповіли в ефірі передачі «Інформаційний фронт» на Армія FM.

 

 

 

 

Костянтин Богатирьов: Як зародилася ідея написати книгу «Контент негативу»?

Валерій Король: Ідея ця зріла давно. А реалізувалась вона завдяки тому, що ми протягом 2018-2019 року на замовлення Міністерства оборони виконували науково-дослідну роботу щодо негативного контенту і шляхів його нейтралізації. У книзі ми ці аспекти поглибили. Зокрема виклали своє бачення роботи з інформаційним простором, термінологією і так далі. На рівні алгоритмів і відповідних схем викладені шляхи нейтралізації негативних впливів. Це наші напрацювання протягом останніх 15 років, які ми постійно застосовуємо і вдосконалюємо. З 2014 року, тобто з початком російської агресії проти України і фактично проти світу, ми інформаційний негатив відслідковуємо і за можливості реалізовуємо в певні проєкти. Серед іншого, народилася ця монографія. Ми пропонуємо практичні кейси, готові до застосування, тим структурам, які займаються інформаційною протидією ворогу.

Костянтин Богатирьов: Наскільки мені відомо, це не перша робота саме у напрямі інформаційної протидії, тож цим вирізняється остання книга?

Григорій Любовець: Справді, понад 15 років ми працюємо із інформаційними потоками. І в першу чергу вже структурно представляємо якраз інформаційний простір. Раніше вийшла друком книга "Комунікаційно-контентна безпека. Проблеми, рішення та етапи становлення", потім були тренінгові підручники і зараз з'явилася ця монографія. В ній доступно викладені технологічні рішення, які знадобляться кожному з нас зокрема і Збройним Силам України загалом. Чому акцент саме на негативі? Тому що це одна із парадигм російської агресії проти України і світу. Публічний негатив у сучасному стані розвитку інформаційного простору якісно змінився. Нині це вже наддинаміка криптокультурних процесів та алгоритмів на рівні штучного інтелекту. І ми маємо, особливо армійці, ці парадигми - статика, динаміка і наддинаміка - розуміти.

Костянтин Богатирьов: На яку читацьку аудиторію орієнтована ця наукова праця?

Валерій Король: Ми орієнтуємось найперше на фахівців, які вже працюють з проблематикою негативу інформаційного простору, і тих, хто готується до цієї місії. Бо, при всій повазі до колег, у нас залишається за межами розуміння багато аспектів. Найперше не визначений термінологічний ряд, і це спричиняє проблеми. На жаль, у нас навіть у стратегічних документах інколи трапляються терміни, які не мають законодавчого визначення. А коли, скажімо, структури чи окремі фахівці в цій галузі послуговуються різним тлумаченням, виникають непорозуміння. Ми вважаємо, що подібне термінологічне визначення необхідно ініціювати на засіданні РНБО. Має бути системний документ із чітко прописаними поняттями.

Григорій Любовець: Я б додав, що сама проблема аудиторій якісно змінилась. Якщо раніше всі були дуже жорстко корпоративно розділені, то нині багато сфер увійшло в наше життя, інформаційна - одна із них. І тому наша книга адресована всім, зокрема молоді. Бо якщо не ти скажеш, зроблять це за тебе, та ще й обернуть проти тебе. Тому питання аудиторії, питання підходів дуже важливе. Щодо теми дезінформації, фейків: Британія практично адміністративно заборонила казати «фейк», але всі забули, що "фейк" з'явився у світовій спільноті не сам, там з'явився ще термін "постправда". Так от, постправда і дезінформація не тотожні. Часто дезінформацію пов'язують із пропагандою. Це дуже вигідно Москві, тому що це звужує те, що вони роблять. Що вори роблять, написано у книзі.

Костянтин Богатирьов: Як я зрозумів, головною метою цієї публікації було дати відповідь на запитання: "Як захистити себе та країну в умовах тотального інформаційного протистояння?". На вашу думку, все вдалося?

Валерій Король: Пропозиції ми намагаємось донести до певних посадових осіб, громадських діячів і так далі. Має бути система, адже якщо її немає, то можемо говорити про окремі, точкові досягнення певних людей і структур, організацій. А з несистемним результатом важко протидіяти ворогу. Ворог працює системно, комплексно, цілеспрямовано, версійно. Гадаю, нам варто було б вивчати і роботу неприятеля теж системно. Це має бути науково-практична якась структура, яка би чітко відслідковувала всі нюанси. Тому що інформація нині - це навіть не текст чи відео. Інформація - це, перш за все, стилістика, дух і так далі.

Григорій Любовець: Загалом ця книга, як і попередні, - це анонси, пропозиції. Ми найперше намагаємося змінити ставлення до інформаційної сфери, бо вона набагато важливіша, ніж завжди вважалася. Подивіться на Талібан. Він переміг коаліцію цивілізаційних країн у першу чергу духом. Давайте з'ясовувати, що таке комунікаційно-контентна безпека, тобто динамічні комунікації з контентно-форматним викладенням інформації? Звучить складно, але це технологічні речі, які якраз і дають можливість сконцентровано працювати. Дуже часто говорять про те, що бракує грошей, але найперше немає розуміння важливості цього напрямку. Якщо тільки це розуміння з'явиться, знайдуться і фінанси. Щоб перемагати, ми маємо вже оперувати і квантовістю, і питаннями, які пов'язані із блокчейн-технологіями. Маємо перетворювати наші джерела інформації в так звані комунікаційно-контентні платформи, хаби і сервіси.