Зараз в ефірі:

Командир 24 ОМБр ім. Короля Данила Гудзь: Найголовніше в нашій бригаді – дух бійця-переможця

11.07.2019
Командир 24 ОМБр ім. Короля Данила Гудзь: Найголовніше в нашій бригаді – дух бійця-переможця

Валерій Гудзь – комбриг 24 ОМБр ім. Короля Данила розповів про те, чому в 2014 році повернувся до ЗСУ, чому бригада під його керівництвом є однією з найкращих та що повинен вміти в першу чергу командир, щоб його підрозділ був найсильнішим.

 

 

Яна Холодна: Щойно ви повернулися з бойових позицій своєї бригади. Який настрій у ваших підлеглих і взагалі, яка оправна обстановка в зоні вашої відповідальності?

Валерій Гудзь: Найголовніше, що дух – бойовий, дух бійця-переможця. Перевіряв безпосередньо 3 бойовий батальйон, солдат і сержантів. Один з негативних моментів, що, буквально, о 12 годині противник уже відкрив вогонь, не зважаючи ні на які мінські домовленості, по тому підрозділу, де була зроблена мною перевірка. Дивно те, що розриви від 120 мм мін були навіть поблизу КПВВ. Тобто, противник порушує і намагається в цьому звинуватити саме підрозділи нашої бригади.

Яна Холодна: Ваш особовий склад дуже добре про вас відгукується. Дуже вас поважає. Можливо ви знаєте секрет, як знайти ключик від солдата до полковника?

Валерій Гудзь: Секрет, напевно, в тому, що мені щастить з особовим складом. Це не я, а мені щастить. Розпочинаючи з 72 бригади, я керував 3 механізованим батальйоном. І саме там був підбір, розпочинаючи з офіцерських кадрів і особового складу. Підібралися так, що командир вимушений був відповідати тому особовому складу. А коли очолив 24 бригаду, вона була настільки потужною, що я, чесно кажучи, спочатку переживав – наскільки мені потрібно було відповідати цього потужному колективу, для того, щоб не втратити ні свої позиції і щоб бригада не втрачала свої позиції. Швидше за все, це не ключики, а військова вдача, військове щастя саме моє, як командира. Я потрапляю на такий особовий склад, який є найпотужнішим, найпатріотичнішим і найпрофесійнішим.

Яна Холодна: Вашу бригаду називають Королівською піхотою, до цього її називали залізною. Чи можна стверджувати, що ви, як скеля, як кремінь, яка не пропустить ворога?

Валерій Гудзь: Я цікавився історією бригади саме з 2014 року, від початку війни. То жодного разу бригада не полишала позицій, не кидала зброю, не здавалася у полон, а боролася до кінця. Сьогодні – день, коли ми вшанували пам’ять наших 22 бійців, загиблих під Зеленопіллям. Бригада несла втрати, але честь свою за роки війни вона жодного разу не втратила. Королівська, залізна бригада завжди була на найвищому місці в ЗСУ. Зараз з місцевим населення розмовляємо, навіть ці люди, порівнюючи нас з іншими бригадами, дає нам найвищу оцінку. Розпочинаючи з військової дисципліни, і щодо ведення бойових дій – нам оцінку дає саме місцеве населення.

Яна Холодна: У вашій бригаді на керівних посадах багато молоді. Чим ви керуєтесь, коли затверджуєте цих кандидатів на ці посади?

Валерій Гудзь: Перевіряючи свої підрозділи, перебувши з ними обстріл і прийнявши певні дії, заїхав на КСП одного з батальйонів, де керівний склад – це офіцери віком до 26 років,поспілкувався з ним, і залишився дуже задоволеним їх успішним керуванням цим підрозділом. Батальйон, який очолює Сергій Мазарчук наразі є одним з найкращих в бригаді. Для мене велика честь служити з цими бійцями. І головне, щоб я відповідав тим критеріям, які переді мною ставлять бійці Королівської бригади. Це дуже складно – бути командиром таких бійців – відважних, сміливих, які готові до виконання будь-яких найскладніших завдань.

Яна Холодна: У вас був період після служби в армії, коли ви жили цивільним життям, вчителювали, займалися спортом. А у 2014 році повернулися в армію. Чому так сталося?

Валерій Гудзь: Я не думаю, що це дивне рішення. На той час не просто розпочиналися бойові дії, а вже відбулася агресія РФ на Донбасі, анексія Криму. Зрозуміло, як військовий, залишатися вдома і бути осторонь цих подій я не міг. Практично всі офіцери, яких я знаю, повернулися до війська. Це була нормальна реакція на те, що відбувалося в країні. Я не зробив чогось над героїчного або чогось такого, що виходило б за рамки поведінки офіцера.

Яна Холодна: Ви служили в десантних військах, а коли повернулися. Пішли служити в піхоту. Чи не було бажання повернутися в десантні війська?

Валерій Гудзь: Найближча частина яка була і куди я був направлений військовим комісаріатом – це 72 бригада. Я продивав в місті Бориспіль, до Білої Церкви було кілометрів 100. А потім калейдоскоп подій закрутився так, що думок про зміну військ у мене не виникало. Я дуже шаную штурмові війська, але на війні щось змінювати вже не було сенсу.

Яна Холодна: Як би ви окреслили роль піхоти в цій війні?

Валерій Гудзь: Найбільший тягар цієї війни несе піхота – мотопіхотні війська, механізовані війська. ДШВ сміливі, агресивні, виконують складні завдання. Але утримання лінії зіткнення, саме той тягар найскладнішого – ведення позиційної війни, витривалість, терпіння тих умов, в яких подекуди знаходиться особовий склад – це притаманне піхоті. Слава піхоті за це!

Яна Холодна: Ви на війні з 2014 року, скажіть, наскільки важлива співпраця з місцевим населенням?

Валерій Гудзь: Однозначно, роль військових у спілкуванні з місцевим населенням дуже висока. Культура. Дисципліна, моральність в поведінці. І стало традиційним – допомога школам, дитсадкам, інтернатам. Допомога і продуктами, і іншим необхідним. Ніколи не помічав проблем у спілкуванні з місцевими чи ненависті. Часом і сам спілкуюся з людьми, вони абсолютно адекватно реагують і на військових, і на політику, яку проводить держава Україна. До нас дуже багато людей приходять на службу саме з місцевого населення.

Яна Холодна: У вас є нагорода Народного героя – відзнака. Яку дають особливим воїнам і Орден Богдана Хмельницького. Що для вас ці нагороди?

Валерій Гудзь: Це не тільки радість. Це і відповідальність. Не можна вчиняти так, щоб підвести людей, які мають такі ж нагороди. Не можна допустити, щоб виникала думка, що цими нагородами може бути нагороджена якась не шанована люди, яка допускає помилки. По усім питанням потрібно відповідати цим нагородам.

Яна Холодна: Як ви оцінюєте ворога?

Валерій Гудзь: Безпосередньо противник, який стоїть переді мною, не має тих потужностей моральних, психологічних щодо ведення бойових дій. Чесно кажучи, він слабкіший. Проблематика полягає втому, що 1 і 2 армійські корпуси підпорядковані ЗС РФ, а вже ЗС РФ можуть в будь-який момент надати необхідну допомогу щодо ведення бойових дій. Ми з цим стикалися на Горлівському напрямку, коли 1 АК надав допомогу їм, в тому випадку 3 мотострілецькій бригаді. Є батальйони які підкріплюють їхні бойові сили – «Спарта», «Сомалі», танковий батальйон «Дизель». Навіть сьогоднішній мінометний обстріл оцінив так, що наші мінометники стріляють влучніше.

Яна Холодна: Які плани у 24 бригади?

Валерій Гудзь: Підтримання військової дисципліни. Про це знає кожен військовослужбовець в бригаді – це основа і для ведення бойових дій, і для самих ЗСУ. Другий напрямок – це становлення в стрій лейтенантів які прийдуть.                                                                                                                                                                           

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток