Комбриг 36 ОБрМП: «У нас за основу постулат: Раз морпіх – морпіх назавжди»

Комбриг 36 ОБрМП: «У нас за основу постулат: Раз морпіх – морпіх назавжди»

Командир окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського Андрій Гнатов розповів чому пишається морпіхами, про почуття до звільнених міст та про те, що для морпіхів найголовніше.

 

 

 

 

 

Яна Холодна: 503 ОБМп спочатку був лінійним підрозділом і входив до складу вашої бригади, а в 2017 році він став окремим. Розкажіть історію цього підрозділу.

Андрій Гнатов: На початку збройної агресії з боку РФ, вище військове керівництво було поставлене перед фактом, що ЗСУ не мають тих спроможносте, які повинні бути, щоб в повному обсязі бути здатними залучитися до боротьби. Дуже багато було прийнято тоді рішень на розвиток, надбання нових потужностей. Одним із таких кроків було створення морської піхоти такою, як вона є на сьогоднішній день, бо на початок війни це було два окремих батальйони. Точніше – рештки цих батальйонів, які були виведені з окупованого Криму. Саме на їхні плечі лягли завдання по формуванню 36 окремої бригади морської піхоти. На її базі був сформований 503 ОБМп, згодом було сформоване командування МП, 35 окремої бригади, ще ряду підрозділів…

Яна Холодна: Морська піхота входить до елітних військ ЗСУ, чому?

Андрій Гнатов: Добре зауважено, але в кожного роду військ є свої підрозділі и фахівці, які вважаються елітарними. Відокремлювати в цьому плані морську піхоту було б не дуже справедливо. ЗСУ отримали дуже потужний поштовх в своєму розвитку. Але морська піхота – і на морі, і на суші, і завжди при ділі.

Яна Холодна: Чи не спадає інтерес молоді до морської піхоти?

Андрій Гнатов: До війни, на її початку про те, що є МП в Україні знали один день на рік – в День ВМС. На сьогодні часто питають як до нас потрапити служити. Ми проводимо багато заходів, щоб показати що таке ЗСУ, ВМС, МП. Зокрема, поряд з Широкіно ми цього річ встановили меморіальний знак, на висоті, поряд з каплицею, яку морські піхотинці утримували кілька років. Постійно проводяться заходи по вшануванні наших загиблих героїв.

Яна Холодна: Для морпіхів стали знаковими такі місця як Павлопіль, Широкіно, Чермалик, Маріуполь. Які у вас особисто вони викликають враження?

Андрій Гнатов: Дуже приємно бачити, коли, наприклад, через 5 років після початку війни, за 20 км від переднього краю півмільйонне місто спокійно ходить в садки, школи, кохає, розвивається, тут запускаються соціальні програми. В Маріуполі відсутній запах війни. Я люблю у іноземних партнерів запитувати, скільки кілометрів звідси до передової. Вони не знають. Мирні жителі Сартани, Талаківки, які в 2015 не могли спокійно існувати через постійні обстріли, зараз засівають поля і живуть мирно. За це відчуваю відповідальність.

Яна Холодна: Вам не образливо, що ви створювали 503 батальйон, вкладали знання і силу, а вони стали окремим батальйоном?

Андрій Гнатов: В мене щеплення проти таких почуттів. Я, ще будучи молодим капітаном, в Криму, мріяв, що наш батальйон стане окремим полком. Всі жили цією мрією і вона не здійснилася. А тепер, коли я на своїй посаді бачу те, що МП набирає цих обертів, які можуть бути образи.

Яна Холодна: Як війна повпливала на МП?

Андрій Гнатов: Переконаний, що ця зміна ментальна, в розумінні того,що потрібно бути готовим до захисту свого зі зброєю в руках. До війни ми ніколи не могли подумати, що буде таке.

Яна Холодна: Що б ви сказали молоді, яка хотіла б служити в МП?

Андрій Гнатов: У нас за основу такий постулат: «Раз морпіх – морпіх назавжди». Це стан душі, покликання, в душі ти навіки морський піхотинець. Звідси і наш девіз: «Вірні завжди». Насамперед, своїм переконанням, покликанню.