Зараз в ефірі:

Конституція України: скільки їх було

27.06.2021
Конституція України: скільки їх було

Більша частина історії України – це історія без Конституції. Насправді Конституція як єдиний документ, єдиний правовий акт не обов’язкова для якоїсь держави.

 

 

 

 

Але документи про те, як розділяються гілки влади, якими повноваженнями вони наділені, які є верстви населення, якими правами вони користуються, які обов’язки мають, де обмежена влада, які є державні символи, де є кордони цієї держави – саме такі розділи визначають відмінність конституційного акту, від, наприклад, закону.

Фактично від кінця 18 століття наявність Конституції серед законодавчих норм держави стала ознакою цивілізованості. Дуже довгий час в світі відбувалась боротьба за те, який же народ першим прийняв Конституцію. Суто формально і за назвою першими були США, а потім Франція.

Часто вважають за Конституцію документ, який ухвалив Пилип Орлик. Це поважний документ, але він не є Конституцією, а швидше однією з форм тогочасного суспільного договору, який українська козацька старшина, в особі Пилипа Орлика, видала в тій формі, в якій ми його знаємо.

Найдавнішими правами в Україні було «Звичаєве право» – неписані закони, які визначали: на яку територію поширюється влада того чи іншого племені, які є в цьому племені суспільні відносини, яким чином передається влада між вождями, чи ця влада є виборною. Це не записувалося, але використовувалося аж до періоду Давньої Русі. В 1037 році, як вважають історики, київський князь Ярослав Мудрий видав законодавчий акт, відомий в історії як «Руська правда». Це не була Конституція, це була збірка законодавчих норм, які регулювали можливо найпримітивніші відносини в людських стосунках: захист честі і гідності людини, відносини власності, кримінальні злочини, трохи цивільного кодексу. В тому документі були прописані ситуації, в які могла потрапити людина.

У період Великого князівства Литовського литовці на українських землях сповідували принцип – «старовини не чіпаємо, новини не вводимо». Офіційною мовою діловодства була руська, офіційним правовим актом довгий час була  «Руська правда». Але поступово це все змінювалося, почали з’являтися суто литовські акти. Довгий час українські землі жили за литовськими статутами, які нормували різноманітні сфери життя суспільства.

Але в 16 столітті інституційно оформилося козацтво. Козацтво сформувало власну правову систему, юридичну. На це все накладалося те, що козаки були надзвичайно близькі до Речі Посполитої, яка на той момент мала одне з найдемократичніших законодавств. Наприклад, Річ Посполита була монархією, але всі королі були виборними, їх обирав сейм. У сеймі кожен із шляхтичів і магнатів мав право вето, яке не могло бути подоланим.

В період гетьманщини були «Гетьманські статті», які вони укладали з іноземними державами, до складу яких на той момент входила Україна, відома тоді під назвою «Військо Запорізьке».

Конституція Пилипа Орлика і цікаві факти про неї.

Вона не була Конституцією. Цей документ було прийнято в 1710 році в місті Бендери, після того, як українські державники, на чолі з Іваном Мазепою, зазнали поразки у війні з Московським царством, з царем Петром. Частина емігрувала на території сучасної Молдови, і центром української еміграції стало місто Бендери. Там наприкінці 1709 року Іван Мазепа помер і новим гетьманом обрали Пилипа Орлика, колишнього головного писаря.

Цей документ – це теорія суспільного договору про те, що влада має домовлятися з суспільством, суспільство має домовлятися з владою, вони мають знаходити певні компроміси, але і мають певні обов’язки. Якраз «Пакти і конституції війська запорізького» були ухвалені, аби узгодити стосунки між гетьманом і військом запорізьким.

В «Конституції Пилипа Орлика»  йшлося про те, що влада Гетьмана є виборною, Гетьман має всю повноту прав зовнішньої і внутрішньої політики, відповідає за військову справу, але є підзвітним Раді старшин. Найвищим органом влади є Рада всього війська запорізького. Ради мають збиратися на великі релігійні свята.

Гетьман мав певні обмеження щодо зовнішньої політики. Не можна було укладати союзи з ворогами України, яким на той момент була Росія. І цей документ Пилипа Орлика першим затвердив курс Євроатлантичної інтеграції України. Судова ланка була окремою ланкою, гетьман не мав права ані карати, ані милувати.

До початку 20 століття більше підходить термін «Про конституційні акти, або акти до них прирівняні». В період української революції варто згадати «Чотири універсали української Центральної ради», які визначали систему організації влади і перебування України в складі більшовистської чи не більшовистської Росії. Навіть проголошення незалежності, кордони, відносини -  все це проговорювалося в універсалах. Саме в тій Конституції, яка була прийнята в останні години існування УНР, зафіксувалася чітко європейська парламентська республіка без президента. Це до питання, чи був Грушевський президентом.

Там був цікавий останній розділ «Про тимчасове припинення громадянських свобод». Громадянські свободи в УНР мали припинятися на три місяці в стані війни.

Ще у нас був державний акт, який був ухвалений за часів гетьмана Скоропадського, який містив 44 статті, які були згруповані в 7 розділів:
- про гетьманську владу;
- про віру;
- про права і обов’язки українських громадян;
- про закони;
- про Раду міністрів і міністрів;
- про фінансову раду;
- про генеральний суд.

Розділи доволі традиційні, але цей документ від минулих і майбутніх відрізняло те, що Скоропадський робив уявну ставку на відродження козацтва в Україні. Тому багато відсилань було до актів козацької доби.

Конституція може скасовуватися, якщо повністю і докорінно змінюється державний устрій, або сама країна перестає існувати. Фактично так і сталося, коли УНР перестала існувати, а постала Українська держава.

Наша теперішня Конституція, яка була прийнята в 1996 році, є однією з найдовших в світі.

В 2004 році відбулась конституційна реформа, коли Україна з президентсько-парламентської  стала парламентсько-президентською. У 2010 році відбулося відкочення Конституції до попередніх положень, але з абсолютно злочинною метою. У 2014 році на тлі конфлікту в Криму і війни на Донбасі, відбулося повернення до парламентсько-президентської форми.

Більшість людей в нас впевнені, що президент відповідає за все. А насправді він є Головнокомандувачем і відповідає за дипломатичні зв’язки.

Людина за Конституцією є найвищою соціальною цінністю, територія України, в межах наявного кордону, є цілісною і недоторканою, захист України – є конституційним обов’язком громадян України.

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток