Зараз в ефірі:

Координатор проєкту «Ігри нескорених» Оксана Горбач: «Немає такого поганого, щоб на добре не вийшло»

15.12.2020
Координатор проєкту «Ігри нескорених» Оксана Горбач: «Немає такого поганого, щоб на добре не вийшло»

Як відбулися Invictus Games у віртуальному форматі, чи багато долучилося учасників та які призи чекають на переможців, в ефірі Армія FM розповіла координатор проєкту «Ігри нескорених» в Україні Оксана Горбач.

 

 

 

 

 

«Ігри нескорених» міжнародні спортивні змагання в паралімпійському стилі. В іграх, заснованих принцом Гаррі, беруть участь поранені військовослужбовці та пов’язані з ними ветерани у таких видах спорту, як баскетбол на візках, волейбол сидячи і веслування в залі. Invictus з латини означає «непереможний», «незламний» або «нескорений». Перші ігри нескорених відбулися у 2014 році в Олімпійському парку королеви Єлизавети в Лондоні.

Олена Кравченко: 13 грудня цього року завершився фінал змагань «Ігри нескорених 2:0». Пані Оксано, наскільки вдало відбулися змагання онлайн?

Оксана Горбач: Ми дуже задоволені результатом. Влаштовували змагання у віртуальному форматі вперше. Інші спортивні організації, як от Олімпійський чи паралімпійський комітети України, взагалі не проводять змагань онлайн. Є, звичайно, марафони. Наприклад, в лондонському марафоні брав участь наш Вітя Легкодух: перший учасник на візку, який пробіг 40 км. Але в нас мультиспортивні змагання: плавання, велоспорт, веслування, пауерліфтинг, які потрібно організувати в певному приміщенні або мати певне обладнання. Тож найважче було придумати формат. І тут дуже допомогли наші друзі з американської збірної «Інвіктус», які подарували нам 10 візків. Вони взимку тренувались разом із нашими хлопцями, а влітку запросили нашу збірну на віртуальні змагання. І ми зрозуміли, що це можна зробити. Почали обдумувати, як організувати змагання в регіонах із залученням фото, відео, методів фіксації результатів, які б ми потім отримували від учасників. Все вдалося. Ми другі, після американців, провели віртуальні змагання «Інвіктус» у себе в країні.

Олена Кравченко: Розкажіть детальніше про формат змагань?

Оксана Горбач: Відбувалась відеофіксація. В кадрі мав бути обов’язково секундомір, щоб ми могли бачити момент старту і фінішу. А в велоспорті ми навіть просили посилання на спеціальний мобільний додаток для реєстрації спортивних досягнень. За допомогою цього додатка видно подолану дистанцію, яку накладено на карту, рельєф місцевості і так далі. Результати двох учасників ми не могли зарахувати, бо в них не було секундоміра в кадрі. «Ігри нескорених» для багатьох учасників — це про спільноту. Багато хто приходив на змагання, щоб поспілкуватися. Жорсткої конкуренції, як у професійному спорті, у нас немає, навпаки, учасники допомагають один одному. І в онлайн змаганнях цього спілкування дуже бракує. А загалом ветерани активно допомагають один одному. Це дуже важливо, що формуються такі спільноти. В Полтаві Володя Мосяк допомагав зареєстрованим учасникам. Вони казали, що якби не він, то не брали б участь. Такі осередки є в багатьох містах України. Наприклад, дуже активна ветеранська спільнота Кривбасу і багато інших. Я завжди кажу, немає такого поганого, щоби на добре не вийшло. Ми два роки проводили відбори в Одесі і Львові, а національні змагання в Києві. Я думаю, що надалі завдяки віртуальному формату більше ветеранів з містечок чи сіл зможуть долучитися до національних змагань. Адже, наприклад, якщо у вас є лавка паверліфтингові, то і з дому не треба виходити.

Олена Кравченко: Коли ви оголосили про онлайн-формат змагань, чи не зменшилась кількість учасників?

Оксана Горбач: Зменшилась. У 2017 році, коли ми вперше організовували «Ігри нескорених», було 108 учасників, а цьогоріч ми проводимо перші віртуальні змагання — і в нас 102 учасники, а відео надіслали 62 особи. Я пов’язую це з тим, що через незвичний формат багато хто не наважився долучитися. Всі відео зі змагань вже є на нашому ютуб каналі. Ми прагнули, щоб результати, які потрапили в протокол, були зафіксовані на камеру.

Олена Кравченко: Оксано, розкажіть про фінал, як все відбувалося?

Оксана Горбач: Церемонія нагородження відбувалась у студії і транслювалась онлайн на всю Україну. Попри те, що не було аудиторії, все відбувалось не менш емоційно, ніж під час попередніх нагороджень. Ми вмикали по Zoom переможців, учасників. Вони розповідали про свій досвід участі у змаганнях, залишали привітання побратимам та посестрам з Новим роком. Вмикався учасник змагань Саша Дударєв. Йому дуже важко говорити через травму голови. Але він сказав, що ці змагання для нього — ковток свіжого повітря. Оце, мабуть, і спонукає нас проводити ігри, хай навіть у віртуальному форматі. Під час ефіру у нас були високопосадовці. Зокрема, перша леді, зірки шоубізнесу, представники волонтерської спільноти. Надіслав відеозапис голова Представництва НАТО Олександр Вінніков, голова Фонду «Ігор нескорених» в Лондоні Домінік Рід, голова ветеранської програми США Марша Гонзалес, матері загиблих героїв. Коли ти бачиш стільки людей, які щиро переймаються питаннями спорту для ветеранів, це дуже мотивує.

Олена Кравченко: Які були подарунки учасникам та фіналістам?

Оксана Горбач: Організаційний комітет підготував медалі для переможців і учасників. Мені здається, це класна концепція, особливо коли ми говоримо про реабілітаційних проєкт. Також кожен учасник отримає подарунок від Міністерства у справах ветеранів. А один із наших партнерів подарує усім учасникам з ампутаціями дуже цікавий дизайнерський продукт — кавери для протезів. Це текстильна накладка на протез, забрендована у стилі «Ігор нескорених». Бафи (шарфи) отримають усі учасники, які не мали конкурентів у своїй категорії.

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток