Міністерство оборони повертає до сфери управління землі та будівлі

Міністерство оборони повертає до сфери управління землі та будівлі

З 2014 Міністерство оборони України робить усе можливе для того, щоб повернути віддані в оренду, у відкуп, через шахрайські схеми, «товариський лізинг» та просто захоплені землі оборони й інший нерухомий актив, які були таким чином втрачені у минулі роки під час скорочення армії. Як відбуваються ці процеси в ефірі Армія FM розповіли Володимир Панько, представник юридичної служби Міністерства оборони України та Олег Бондаренко, представник головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ.

Яна Холодна: Володимире, розкажіть, чим займається юридична служба Міністерства оборони України?

Володимир Панько: Юридична служба створена в державі у всіх міністерствах. Юридична служба МОУ діє відповідно до загального положення, яке затверджене постановою Кабінету міністрів України. Також, відповідно до наказу міністра оборони України, затверджено положення про юридичну службу, юридичний департамент, про територіальні юридичні підрозділи.

Яна Холодна: Дуже багато говорилося в ЗМІ, що в період тотального скорочення армії, продавалося, здавалося незаконно в оренду, роздавалося земель і нерухомого майна, які належали армії. З чого розпочався активний процес повернення цього всього?

Володимир Панько: На сьогодні наша армія переживає складні моменти – агресію Російської Федерації. А колись було помилкове твердження, що армія не потрібна, не потрібні військові містечка, тому, приймалися відповідні рішення. Не можна сказати, що вони були незаконні. Вони були законними, оскільки приймалися відповідними посадовими особами. Інше питання – доцільності. Але такі рішення приймалися, укладалися договори. І у відповідності до цих договорів відмовлялися від цих земельних ділянок. З приходом нового керівництва, починаючи з 2014 року, почався активний процес повернення нерухомого майна, земель. Відповідно, визначені завдання МО з цього питання і розпочато роботу. По всій території України. За цей період, з 2014 року, за результатом розгляду судами справ, які були подані нашою юридичною службою спільно з військовою прокуратурою, було повернуто (поновлено право МОУ) нерухомого майна понад 98 тисяч квадратних метрів. З них фактично повернуто через органи державної виконавчої служби понад 67 тисяч квадратних метрів. Іноді достатньо рішення суду, щоб поновити права МО. Крім того, повернуто земель оборони понад 29 тисяч гектар. З них фактично повернуто, відповідно до актів, 16,5 тисяч гектар. До решти гектарів поновлено право користування.

Яна Холодна: Скільки в середньому тривають судові розгляди?

Володимир Панько: Вони тривають довго. Це пов’язано з недоліками, які бачить і вказує суспільство. Це недоліки судової влади, які даються в знаки. В якості прикладу, в нас була справа, по якій винесено рішення ще в 2011 році по нерухомому майну на 2 195 квадратних метрів в селі Биківня Київської області, там було військове містечко. Рішення суду було виконано тільки в 2017 році. Тобто, це приклад того, як працює державна виконавча служба.

Даря Бура: А можете на прикладах розповісти, що це за землі, які ми повернули і повертаємо?

Володимир Панько: Мова йде про ті землі, які були відчужені відповідно до договорів – полігони, госпіталі. Ми вжили всіх заходів для відновлення прав.

Яна Холодна: Що знаходиться на тих землях, які повернули у власність МО і наскільки ці речі важливі для армії сьогодні?

Олег Бондаренко:  Для розміщення будь-якої військової частини і для досягнення її мети існування і забезпечення повсякденної діяльності, потрібна якась частина земельної ділянки. Для розміщення військової частини. Потрібні казарми, інша інфраструктура. Для розміщення заходів бойової підготовки у вигляді полігона, стрільбищ – потрібна вже інша територія. Це ті землі, які нам необхідні для повсякденної діяльності. Є такі землі, які виведені, але на сьогоднішній день, головним завданням Міністерства оборони є закріплення права користування цими землями. Військо – це специфічна структура, і для того, щоб навіть навчатися, потрібно мати свою територію. Будь-який військовий підрозділ має свою специфіку, залежну від кількості військовослужбовців, техніки. І навіть розміри полігона мають значення – для стрільби – це одні розміри, для артилеристів, танкістів – це зовсім інші. Для авіації теж потрібен полігон.

Яна Холодна: У нас був кричущий випадок з двома шпиталями в місті Дніпро і місті Харків. Саме ці шпиталі є першими приймальними пунктами, куди доставляють з 2014 року борти з пораненими. Але з цими шпиталями виникли проблеми…

Володимир Панько: Ці об’єкти були відчужені з порушеннями установленого порядку за певними договорами. Постановою Вищого господарського суду України були поновлені права Міністерства оборони України та поновлено майно, площею 14,6 тисяч квадратних метрів. Це стосовно Дніпра. Але усе, що було відчужено або передано з порушенням порядку, підлягає поверненню. МО вжило заходів по захисту своїх інтересів і були прийняті відповідні судові рішення по поверненню цього майна до сфери управління МО.

Яна Холодна: Саме через це ми не могли ремонтувати і вкладати кошти в ці будівлі?

Олег Бондаренко: Ви вірно говорите, вкладати кошти можна в те майно, яке належить тобі.

Володимир Панько: З харківським шпиталем аналогічна ситуація. Там оформлені всі документи, повернуто майно і на цей час проведено його державну реєстрацію.

Даря Бура: Що в принципі ускладнює процес повернення земель і нерухомості? Лише судові процеси, чи існують ще якісь перешкоди?

Володимир Панько: Сам судовий процес – це одне. Існує ще питання збору доказової бази, яка буде сприйнята судом. Будь-який судовий процес ґрунтується на принципах змагальності. Кожна сторона намагається довести свою правоту.

Яна Холодна: Скільки всього було незаконно передано земель третім особам?

Олег Бондаренко: Міністерство оборони контролює і відслідковує процес недопущення незаконного вилучення або самовільного захоплення місцевими органами земель оборони. За нашими даними, на сьогоднішній день це до 50 тисяч гектар – це ті землі, по яким сьогодні проводяться судові процеси, щодо їх повернення. Протягом цього року вже провернуто 1487 гектарів землі. Це процес тривалий але підконтрольний.

Даря Бура: А чи унеможливлюється повтор такої ситуації, із втратою земель, у майбутньому?

Олег Бондаренко: Для того, щоб не допустити повтору такої ситуації, необхідно закріпити право постійного користування землею за міністерством і право власності на нерухомість. Зараз це все відбувається в комплексі, оформляються документи на нерухомість і землі. Протягом трьох-чотирьох років плануємо завершити цей процес.

Яна Холодна: Зараз у нас відбуваються процеси щодо Тарутинського полігону, яка його загальна площа?

Володимир Панько: Загальна площа Тарутинського полігону складає 24,2 тисячі гектар. Сам по собі полігон досить об’ємний. Тарутинською райдержадміністрацією було прийняте розпорядження про вилучення у МОУ 23,9 тисяч гектар. Це рішення було оскаржено і скасовано судом. Фактично МОУ поновило права на весь полігон. Але Тарутинська адміністрація, крім того, уклала ще договори з суб’єктами господарювання і зараз триває процес про розірвання цих договорів. І про повернення на підставі одного судового рішення, яке набрало сили, розглядаються інші справи. Наразі вже прийнято рішення про розірвання договорів і поверненню у власність МОУ 9729 гектар. З них фактично передано 8744 гектарів.

Яна Холодна: Які б війська могли тренуватися на Тарутинському полігоні, враховуючи його територію?

Олег Бондаренко: Таких полігонів в Україні одиниці. На такому полігоні могли тренуватися будь-які роди військ. Від артилеристів до моряків. Такі полігони дуже потрібні міністерству, особливо в наш час.

Володимир Панько: 11 тисяч гектар цього полігону були вільними, тобто, не відчуженими і не перебували в оренді.

Даря Бура: Чи є в нас такі землі, які нам не вдасться повернути?

Володимир Панько: Іноді суд може не поновити процесуальні строки на оскарження. Але це питання до компетенції суду. В цілому, нам йдуть на зустріч.

Яна Холодна: Розкажіть про військові містечка. Де вони були передані і які ми на сьогоднішній день повернули?

Володимир Панько: Коли скорочувалися військові частини і йшов процес реформування ЗСУ, відповідно, військові містечка припиняли своє існування. І коли зараз ми поновлюємо свої права, на цій інфраструктурі вже немає того, де, наприклад, хтось міг би проживати.

Олег Бондаренко: На сьогоднішній день виникає необхідність розміщень, навіть на тих фондах, які ми вже повернули, нам ідуть на зустріч. В Покровську, в Західному регіоні. Складніше ситуація в Донецькій і Луганській областях але ми працюємо над цим. Навіть якщо не повертають наші військові містечка, нам дають інші. Дуже важливою є підтримка місцевої влади. Землі оборони в першу чергу є власністю держави. Ми – користувачі. Основна позиція відведення земель і закріплення – це рішенні місцевої влади.