МЕНІ ДРУЗІ СКАЗАЛИ: АБО ПОДАВАЙ ЗАЯВКУ, АБО ПИШИ, ЩО ТИ СЛАБАК, – СЕРГІЙ ПРЯДКА ПРО ВІДБІР НА ІГРИ НЕСКОРЕНИХ
Сергій Прядка – протягом 2 років воював на Світлодарській дузі, втратив ногу під час обстрілу, але це його не зупинило. Він займається кінним спортом і кросфітом. Вперто поводить себе на змаганнях і перемагає. Наступного року Сергій поїде зі збірною України до Гааги на Ігри Нескорених.
Дар‘я Бура: Чи довгим в тебе був період реабілітації і усвідомлення того, що тобі доведеться жити без ноги, у новому стані?
Сергій Прядка: Спочатку все було нормально. Я лежав в Харкові. Але коли повернувся додому, в Черкаську область, тоді була депресія, важко, шкодував, що живим лишився.
Дар‘я Бура: Важко було через оточення чи через свій стан?
Сергій Прядка: Я чоловік, а чоловік повинен забезпечувати свою сім’ю. А я не міг пересуватися, вага набралася, доводилося знімати протез і на візку пересуватися квартирою. Ну, зараз я бігаю на своїх. 2018 рік дуже важким був для мене.
Дар‘я Бура: Хто і що були для тебе підтримкою і джерелом сил?
Сергій Прядка: Я брав участь в Іграх героїв. Харківські волонтери мене весь час з Черкас витягали до Харкова, щоб я дивився на хлопців, брав участь. Я двічі брав участь у змаганнях на візку. Цього року поставив перед собою мету – досить візку, буду на ногах. Потім я захотів сісти на коня і зміг це зробити, і довів усім, що можу.
Дар‘я Бура: Розкажи якими видами спорту ти займаєшся і чому саме такими?
Сергій Прядка: Після кінного спорту почав займатися кросфітом. Я єдиний ветеран, який займався кінним спортом. У нас в країні це не розвинено зовсім. Для цього потрібен тренер. Зі мною всі боялися займатися, треба було обережно, навчитися тримати рівновагу… Я за пів року досягнув того, що не всі досягають з ногами. Коли ти чогось досягаєш – хочеться більше. От, як я зараз кросфітом займаюся, можу застрибнути на тумбочку 40 см. Кросфіт хороший тим, що завжди тренер щось вигадує нове для мене, і все тіло працює. Мене війна змінила, я став активнішим, наполегливішим. Дуже люблю природу, подорожі.
Дар‘я Бура: Які емоції були від заняття з кіньми?
Сергій Прядка: Робота з тваринами дуже впливає. З конем потрібно знайти зв’язок, підхід до нього. Навіть таке було, що в мене настрій поганий, в нас не виходило з ним нічого. Він відчував. Згодом ми з конем Хортом подружилися. Хоча боялися, що нічого не вийде, бо він теж впертий. Він до мене звик, чекав мене. Я коли в стайню заходив, він вже фиркав, впізнавав мене. Робота з Хортом мені допомогла і морально і для спини пішло на користь.
Дар‘я Бура: А кросфіт ти як для себе обрав?
Сергій Прядка: Ігри героїв – це силові вправи на витривалість. Я за 4-5 місяців скинув 30 кілограм.
Дар‘я Бура: Ти брав участь в Іграх героїв, Силі нації…
Сергій Прядка: Ігри Нескорених – це вперше. Я навіть не планував, але друзі сказали або подавати заявку на змагання, або писати в Фейсбуці, що я слабак. То я в останній день ледь подав ту заявку, щось не виходило. Але все ж подав.
Дар‘я Бура: Вийшло так, що ти потрапив в 20-ку тих, хто нас представлятиме в Гаазі.
Сергій Прядка: Я задоволений своїм результатом. За місяць покращив його на велосипеді. Братиму участь на ручному велосипеді. 18 листопада вже почнеться тренування остаточне.
Дар‘я Бура: Розкажи про атмосферу відбору.
Сергій Прядка: Мені дуже сподобалося. Атмосфера крута, якби не учать, то мені б хоч просто побути тут. Багато друзів, яких через Фейсбук тільки знав. Ми дивимося один на одного і мотивуємо. Хлопці на візках дуже мотивують, вони нескорені реально.
Дар‘я Бура: Звідки ти черпаєш енергію і натхнення?
Сергій Прядка: У Черкаській області є Холодний Яр і там є дуже великий дуб, я сідаю під ним і він допомагає мені. Я ходжу в церкву, де похований Богдан Хмельницький, козацькі місця мене надихають. Я хочу у Львів, в Карпати, на Говерлу. Але зараз найголовніше для мене Ігри Нескорених. Це ж не просто змагання – це представлення всіх українських захисників за кордоном.