Ми спробуємо відтворити всю атмосферу, яка є на фронті - ініціатори створення музею АТО в Умані

Ми спробуємо відтворити всю атмосферу, яка є на фронті - ініціатори створення музею АТО в Умані

Дмитро Муравський та Володимир Рунець у ефірі Армія FM ексклюзивно розповіли про започаткування музею АТО в Умані та відкрили способи, як кожен українець може долучитись до створення нової культурної точки на карті України
 
Володимир Рунець: Ми домовились з дирекцією Музею, нам показали вільні приміщення з прибудинковою територією, які нам готові виділити для роботи. Треба провести реконструкцію. 

Війна вразила багато родин в Україні, тому ми вирішили зробити експозицію більш тактильною. Фішка музею полягатиме у відсутності класичної експозиції. Кожного експонату можна буде торкатись, відчути, наскільки гострі уламки, як ними можна легко поранитись. Окрім тих експонатів, що потребуватимуть консервації. Можна буде торкнутись до речей героїв цієї війни, завдяки яким можливі будь-які процеси на території мирної України. 

- Хто збиратиме експонати?

Володимир Рунець: Частину експонатів ми вже привезли. З кількістю візитів до зони АТО, скільки всього нам запропонували волонтери, місцеві мешканці, військові, лікарі... З наповненням пробем нема, те, що ми маємо сьогодні - достойне! Реактивні системи, їхні рештки, будуть речі загиблого Андрія Кизила. 

- Які з експонатів Вас, Дмитре, вразив найбільше?

Дмитро Муравський: Про це рано говорити, бо експонат - це лише фрагмент. Коли ми його інтегруємо в експозицію - він зможе заграти фарбами в рамках, як будь-яка картина. Думаю, до ідеї інтерактивної присутності ми додамо звук, радіопереговори, покажемо не фрагменти, а занурення в елементи побуту, тоді ми зможемо вплинути на людей і дати їм відчуття присутності. Фото пласке, багато залишається за кадром. А музей дозволить пояснити те, що лишається за кадром, навіть запах, який лишається на речах впродовж років. 

Володимир Рунець: Якщо це просто предмет - він не вражає. Це може бути звичайна алюмінієва кружка або термос - вони не захоплюють як предмети. Ми всі їх бачили, знаємо, що це. Але якщо за цими предметами є історія, є антураж і люди, які можуть розповісти цю історію - все сприймається по-справжньому, емоційно. 

- Хто працює над створенням музею?

Дмитро Муравський: Поки працює робоча група. Ми хочемо долучитись своїм досвідом. Також хочемо залучити інших учасників, які мають досвід і мотивовані. ми завжди відкриті до співпраці. Сподіваємось, зараз ми бачимо не усіх учасників, хтось долучиться у майбутньому. 

Володимир Рунець: Багато волонтерів, яких знає вся країна, вже висловили готовність братись до роботи. Формальна частина відбирає найбільше часу. 

- Які перепони у роботі музею АТО в Умані є на сьогодні?

Володимир Рунець: Відсутність юридичних рішень, нерозуміння, як зробити усе правильно. Це частина майна музею, який треба законно переобладнати. 

Дмитро Муравський: Ніхто не заважає, просто не всі знають, як зробити це правильно і у максимально швидкий спосіб. Наше завдання - оптимізувати процеси і зберегти сили. Через пояснення, презентацію ми зможемо достукатись до чиновників, аби вони прийняли правильні рішення. 

- Чим музей в Умані буде відрізнятись від музеїв у Києві та Дніпрі?

Дмитро Муравський: У нас немає задачі, щоб якось відрізнятись. Ми хотіли б задати планку, на яку рівнятимуться інші. Якщо ми зробимо так, як задумали, сподіваємось, інші музеї підуть нашим шляхом! Ми не будемо повторювати формально ті музеї, на яких ми виросли. Я виріс біля музею ІІ Світової війни. Я пам'ятаю, як стояли експонати, пам'ятаю фото, і я не хотів би, аби наш музей був подібним. Ми хочемо багато інтерактивних речей, багато відео. Коли ми відкриємо музей, сподіваємось, що він буде наповнюватись і наповнюватись речами очевидців подій. Є багато людей в Умані, які мають стосунок до війни. Вони повинні бачити результати своєї праці. 

- Розкажіть детальніше, як і де  збирали експонати.

Володимир Рунець: Триггером для того, аби був створений цей музей, стала загибель Андрія Кизила. Більшість експонатів вже привезені з тих місць, де стались ті страшні події. Буде дві експозиції: зовнішня і внутрішня. Ми спробуємо відтворити всю атмосферу, яка є на фронті, щоб люди відчули запахи бліндажа, побачили, як проходять блокпост. Звук, відео, матеріальні речі - це те, за допомогою чого ми робитимемо ефект присутності. 

- А запах?

Дмитро Муравський: Речі накопичують запах. Ми не будемо створювати штучні запахи. Всі речі мають унікальний запах. Це запах пороху, вибухівки - вони різкі і довго зберігаються.

- Всі бажаючі можуть долучитись до збору експонатів? Куди їх передавати?

Володимир Рунець: Безумовно! Можна написати мені на Facebook. Всі повідомлення, які надходять мені, я стараюсь переглядати і відповідати. Я все читаю. Ми зв'яжемось у приватних повідомленнях, обміняємось номерами телефону і передамо речі до музею!