«Ми виконуємо роль сучасних діджитал-таперів» - Антон Слепаков

«Ми виконуємо роль сучасних діджитал-таперів» - Антон Слепаков

Частина колективу «Вагоновожатые» – Антон Слепаков розповів Сергію і Каті про те, як мріяв стати водієм тролейбуса, функції пам’яті, збірки віршів, та роль гурту у фільмі «Ордер на арешт».

 

Ви з бухгалтерією не зв’язаний?

Дуже не зв’язаний! Дуже погано рахую! Я так довіряю людям, що сподіваюсь, що мене не будуть обманювати.

Що на часі у «Вагоновожатых»?

Ми готуємось до великого концерту. Кожного року ми граємо два звітних концерти – один весною, другий восени. І зараз у нас буде такий концерт, 25 листопада, в клубі «Sentrum», тому, користуючись нагодою, запрошую всіх! Працюємо над новим матеріалом, гадаю, в наступному вже році буде нова платівка.

В найновішому ЕР у вас якийсь такий шрифт…

Це така фішка, вигадали наші дизайнери, вони вже два релізи відповідають за нашу візуальну складову. Вони вирішили, що це прикольно, я думаю, їх надихнула назва «Стартап молодість», яку можна було написати у вигляді символів. А потім виявилось, що є такий виконавець – Bon Iver і в нього теж такий стиль напису тексту. І ми подумали: «О, ми не одні! Це якийсь модний тренд, чому б ні?»

Візуальний складник на концертах буде?

Так! Ми вже не перший рік працюємо з Ten Point, вони відповідають за візуалізацію наших концертних виступів. І ще ми працюємо на деяких концертах з laser studio. Ці хлопці відповідають за лазери, і будуть і на цьому концерті, я думаю, що це буде неймовірно.

Розкажи про проект з озвучки німого фільму?

Так, минулий рік був насиченим, паралельно зі «Стартапом молодість» ми працювали над саундтреком до німого фільму «Ордер на арешт» Георгія Тасіна, 1926 року. Ми виконуємо роль таких сучасних діджитал-таперів. Ми сідаємо за своїми приладами, мікрофоном. І все це озвучуємо. У на було два таких покази – на минулому фестивалі «Молодість», і ми повторювали цей проект в кінотеатрі «Кінопанорама». І цьогоріч вже є анонс львівського показу, і ще будемо робити такі покази в Києві обов’язково.

Це гарний досвід!

Так! Там є україномовна лірика. Для нас це неабияке досягнення, для мене особисто це така маленька…За допомогою друзів там літературна адаптація тексту за допомогою Олександра Михеда.

Тексти не всі вміщаються в пісні, щось йде в збірки віршів.

Так! Це такий проект – «Стишение обстоятельств». Він досить локальний, я дуже рідко читаю, але я думаю, що на початку року ми зробимо «Стишение обстоятельств 2». На минулому Книжковому арсеналі ми презентували книгу «Стишение обстоятельств», зі співавторкою – Аліною Гаєвою. Вона намалювала ілюстрації до того, що я там навигадував. Арт-бук такий.

Є такі речі, про які ніколи не заспівають «Вагоновожатые»?

Я не замислювався над цим. Але дуже небезпечно піднімати слизькі теми якісь, релігійні, етнічні. Якщо вигадати кут зору, під яким це подавати, то можливо. Але треба, що б воно торкало. Але поки у нас такого немає, якихось заборон.

Буває таке, що ви написали текст, а колеги по гурту запороли його?

Так! Було таке декілька разів. І в результаті вийшли круті перероблені тексти. Наша композиція «Хундертвассер хунта» – то був легковажний текст про домашню роботу. Я сказав: ок, переробимо. І коли в мене вийшло «Хундертвассер – ты прекрасен!», хлопці сказали: це геніально. І зараз це вважається нашим хітом. І композиція «Вогонь» була перероблена під теги часу. Там згадуються якісь персонажі, історичні події.

Вас часто не розуміють?

Так! Але я не переймаюся. Я теж багато кого не розумію.

Є пісня «Осінь». «Зима» буде?

Ні! Зима не надихає так як осінь, але не будемо зарікатись!

Що слухаєте?

Ой, дуже багато всього, я не встигаю за усім. Я ніколи не буваю в трендах. Я слухаю позаминулі релізи, старі треки. Тисячі назв, лейблів, гуртів. Довго перераховувати.

Що читаєте?

Зараз читаю автобіографії різних музикантів. Дуже повільно читаю, перед сном, по декілька сторінок про Боба Марлі, його дружина написала дуже цікаву книгу. І дві дуже цікаві книжки про Сергія Курьохіна.

Література також присутня у ваших текстах?

Мені так кажуть, але я цього не відчуваю, чесно кажучи.

Хантер Томпсон!

А, ну звісно! Я щось знаю! Я вчився на філологічному факультеті, читав дуже багато. Щоб здати сесію, треба було прочитати. Але в мене є така особливість – я одразу все забуваю. Я викидаю все з голови, не вмію тримати дуже довго, особливо літературу, фільми. Тому я можу передивлятись їх кілька разів. Бо я не пам’ятаю, що там було, а коли дивився 10 років тому, то зараз дивлюсь - як чистий лист.

Але це здорово! Гарний фільм можна передивлятись багато разів. Як і грану книгу. «Вагоновожатые» виступають закордоном?

Так! Якось у нас був проект. Нам намагались зробити тур. Цілий рік він готувався, і з нього залишився, з різних організаційних причин, лише один концерт. Тому великих турів у нас не було, проте ми встигли пограти в Фінляндії, в Польщі, в Білорусії. Маємо якісь пропозиції. Минулого року я не поїхав у Францію, представляти якусь свою літературну програму, сказав, поїду в Париж тільки з «Вагоновожатыми». Тому чекаємо запрошення для всього гурту.

Чи зрозуміло іноземній публіці про що ви співаєте? Сприйняття відрізняється?

Трошки. Але у нас є такий складник як драйв. Це працює! Тому, деяким гуртам за драйв вибачають все, що завгодно. Ми не виключення. І закордоном ми намагаємось валити так, щоб, не розуміючи текстів, всіх підхоплювало. Але я думаю, що навіть ті, хто досконало знають англійську мову, вони також не сприймають текст закордонних виконавців. Да, якісь слова, фрази. Але вони ловлять вібрації, сенс виступу, не розбираючи його на складники.

Трамваї, вагони, колії, диспетчери? Хотіли бути в дитинстві «вагоновожатым»?

Трамвай – символ міста, частка історії, екологічний транспорт. І мені дуже шкода, що зникають трамвайні маршрути, заміняються на автівки. Це прикро. Коли приїздиш в Європу - там трамваям більше уваги приділяється, цінується це. Я до трамваїв так ставився - ну є вони, і є. А мріяв я стати водієм тролейбуса! Якось переключився на трамваї. Чесно кажучи, це дуже пряма асоціація, що «Вагоновожатые» – це трамваї. Я його вигадав просто коли йшов по вулиці, мене осінило. Воно досить архаїчне, сучасна молодь скаже просто – «водій трамвая», не зручно вимовляти це слово. Маленька просвітницька наша місія!

 

Слідкуйте у зручному форматі! Ми у соціальних мережах:
facebook.com/armyuaFM
t.me/armyfm_channel
twitter.com/Armia_fm
instagram.com/armyfm
soundcloud.com/armyfm