Мілітарна історія 25 листопада-1 грудня

Рубрика "Мілітарна історія" виходить за межі нашої сторінки Фейсбука.

Щопонеділка ми розповідатимемо про важливі військові сторінки історії, що припадають на тиждень.

 

 

 

 

 

25 листопада

1177 року. У битві поблизу пагорба Монжизар, що біля Аскалона, військо єрусалимського короля Балдуіна IV завдало нищівної поразки значно більшій армії султана Саладіна. Останній втратив майже все своє 20-тисячне військо і мусив рятуватись втечею. Це була остання велика перемога християн у війні з Аюбідським султанатом до завоювання ним Єрусалиму.

1783 року. Через три місяці після підписання Паризького мирного договору, що завершив війну північноамериканських штатів за Незалежність, останній британський солдат залишив Нью-Йорк, захоплений 1776 року. Після цього в місто тріумфально увійшло військо генерала Джорджа Вашингтона. За чотири місяці Нью-Йорк став столицею Сполучених Штатів і залишався нею до 1790 року, коли столицею держави, згідно з конституцією, стала Філадельфія.

1947 року. У Лондоні почалась зустріч міністрів закордонних справ Великої Британії, СРСР, США та Франції для обговорення питання післявоєнного устрою Європи. Головна тема переговорів — можливість об'єднання Німеччини, розділеної за підсумками Другої Світової війни на чотири окупаційні зони. Міністри не дійшли згоди по жодному з питань порядку денного. Позиція СРСР, озвучена В'ячеславом Молотовим, полягала в негайному об'єднанні Німеччини та накладанні на неї великих репарацій. Натомість США, Британія та Франція наполягали на участі Німеччини в Плані Маршала, який передбачав отримання великих фінансових позик для швидкої відбудови економіки.

 

26 листопада

1812 року. Відступаючи з-під Москви, французькі війська дістались західних рубежів Росії. Там їх атакували військо Російської імперії при переправі через річку Березину. За три дні боїв, ціною величезних втрат вирватись з оточення вдалось лише 50 тисяч осіб. Саме така кількість військових і дісталась до Вільно з колись понад півмільйонної Великої армії Наполеона.

1919 року. В умовах ворожого оточення, відомого як Трикутник смерті, в Старокостянтинові відбулася інформаційна нарада за участі головного отамана Симона Петлюри, прем'єр-міністра Ісака Мазепи, членів уряду та військових. Вона засвідчила прагнення політичного керівництва продовжувати боротьбу за незалежність, однак продемонструвала радикалізацію настроїв окремих загонів.

1939 року. В районі міста Майніла відбувся збройний інцидент, що став приводом до початку Радянсько-фінської війни. За офіційним повідомленням уряду СРСР о 15:45 фінська артилерія випустила сім снарядів по позиціях 68-го стрілецького полку на радянській території, що призвело до загибелі чотирьох осіб. Жодних документальних підтверджень інциденту немає, проте того ж дня СРСР звернувся з нотою протесту до уряду Фінляндії. Радянський Союз зажадав відводу фінських військ від кордону на 20-25 км.

1941 року. З бухти Ітуруп (Курильські острови) в умовах повної радіотиші під командуванням віцеадмірала Чуйчі Нагумо в море вийшли 6 японських авіаносців з 400 літаками й прикриттям з 2 лінкорів, 3 крейсерів, 9 міноносців. Згідно з планом адмірала Ісороку Ямамото, вони мали нанести несподіваний і потужний удар по американській базі Перл-Харбор.

1994 року. Сили чеченської опозиції на чолі з Умаром Автурхановим спробували за підтримки російських танків увірватись в столицю Чечні місто Грозний. Нападників розбили війська президента Чеченської Республіки Джохара Дудаєва. Знищені 20 танків, 12 — захоплені, близько 150 опозиціонерів потрапили в полон (70 із них — російські офіцери й солдати). Ця подія вважається Першим штурмом Грозного до початку Чеченської війни.

 

27 листопада

1095 року. На соборі в Клермоні, нині — Франція, папа Урбан II закликав до хрестового походу проти сельджуків. За його твердженням, вони захопили Святу землю та шляхи паломництва, що пролягають в Малій Азії.

1918 року. Військо Нестора Махна вступає в Гуляйполе, яке він оголосив центром повстанського руху проти буржуазії. Наступного року, після піврічного співробітництва та розриву з більшовиками, Гуляйполе стає столицею величезної території на південному сході України — так званої Махновії. Там в умовах повномасштабної війни тривала розбудова соціалістичного та анархістського життя.

 

28 листопада

1943 року. В Тегерані відкрилась перша конференція керівників трьох провідних держав антигітлерівської коаліції. В ній брали участь голова Раднаркому СРСР Сталін, президент США Рузвельт і прем'єр-міністр Великобританії Черчілль. Конференція тривала до 1 грудня. На ній розглядались питання координації подальших дій трьох держав у війні проти нацистської Німеччини та її союзників. На конференції коаліція досягла домовленостей про відкриття в травні 1944 року Другого фронту в Західній Європі, узгоджено кордони Польщі (по лінії Керзона і річці Одер), передачу СРСР частини території Східної Прусії, оголошення СРСР війни Японії після капітуляції Німеччини.

 

29 листопада

1830 року. У Варшаві почалось національно-визвольне повстання, ініціатором якого стали польські офіцери. Підтримане варшавським студентством і ліберально налаштованою шляхтою, воно за тиждень охопило всю територію Царства Польського, а також перекинулось у Литву, Білорусію і Правобережну Україну.

1947 року. Попри сильну арабську опозицію, Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення про розділення підмандатної території Палестини та створення незалежної єврейської держави. Це призвело до збройних сутичок між арабами та євреями, котрі за рік переросли у війну.

 

30 листопада

1700 року. Біля фортеці Нарва в Естляндії відбулась перша з великих битв Північної війни. У цій битві шведські війська 18-річного короля Карла XII завдала нищівної поразки значно переважаючій московській армії Петра I.

1939 року. Вранці без попередження Червона армія почала обстріл фінської території, здійснили авіаналіт на Гельсинкі та силами чотирьох армій перейшла кордон на фронті від Балтійського до Баренцевого моря. Війна, яку керівництво СРСР намагалось подати міжнародній спільноті як внутрішній фінський конфлікт, завершилась через понад три місяці поразкою Фінляндії. Фіни пішли на значні територіальні поступки, проте зберегли державу.

Втрати фінів були в рази менші, ніж Радянського Союзу. Також СРСР полишив ідею встановити прорадянський режим у Фінляндії.

 

1 грудня

1147 року. Папа римський Євген III видав буллу Quantum praedecessore, якою закликав до Другого хрестового походу в Святу землю. Цей указ диктувався на отриманні звістки про спробу жителів міста Едесса звільнитись від влади еміра Алепо та Мосула, яка закінчилась масовою різаниною християн.