Мілітарна історія 9-15 грудня

Рубрика "Мілітарна історія" виходить за межі нашої сторінки Фейсбука.

Щопонеділка ми розповідатимемо про важливі військові сторінки історії, що припадають на тиждень.

 

 

 

 

 

9 грудня

1940 року. Почалась стратегічна наступальна операція Компас. Збройні сили Великої Британії, Австралії, Індії та Вільної Франції виступили проти італійських військ з метою відвоювання Єгипту та розгрому 10-ї італійської армії в ході Північно-Африканської кампанії Другої світової війни.

1987 року. В секторі Газа почалась Перша палестинська інтифада — повстання палестинців проти ізраїльтян. Розгорівшись стихійно, "війна каміння" переросла у довготривале протистояння. До моменту її завершення в 1993 році загинули 1162 палестинці й 160 ізраїльтян.

 

10 грудня

1898 року. В Парижі підписаний мирний договір, що формально завершував тримісячну Іспано-американську війну. Зазнавши повного розгрому на морі, Іспанія погодилась на втрату Гуаму, Філіппін, Пуерто-Ріко та Куби, чим практично завершила процес деколонізації Латинської Америки. Не в змозі захищати решту своїх володінь, наступного року Іспанія продала Німеччині Північні Маріанські й Каролінські острови та архіпелаг Палау.

1941 року.  Чотиритисячний японський десант висадився на Філіппінах. Завдяки захопленому цього ж дня Гуаму та значним втратам американців при атаці на Перл-Гарбор за три дні до цього, Японія встановила практично повний контроль на Тихому океані.

2006 року. В Сантьяго на 91-у році життя помер Августо Піночет. Колишній чилійський диктатор, президент і довічний сенатор. Майже двадцять років правління Піночета відзначились значним зростанням чилійської економіки й тисячами загиблих політичних опонентів.

 

11 грудня

1718 року. У ході Великої північної війни, під час облоги фортеці Фредрікшальд, у Норвегії загинув шведський король Карл XII з династії Віттельсбахів. Це останній європейський монарх, що поліг на полі бою. Його спадкоємцем стала молодша сестра Ульріка Елеонора. Вона за два роки зреклась престолу на користь свого чоловіка Фредеріка, ландграфа Гессен-Каселя.

1994 року. Підрозділи Міністерства оборони й Міністерства внутрішніх справ Росії розпочали військову агресію проти Чечні. Військові наступали з трьох напрямків — дві групи з північної Осетії й одна з Дагестану. Не дивлячись на певні військові успіхи й взяття Грозного 1995 року, підсумком Першої Чеченської війни стало виведення російських військ з Чечні 1996 та фактичне визнання її незалежності.

 

12 грудня

1917 року. Перевантажений поїзд, який перевозив близько тисячі французьких солдатів з італійського фронту у відпустку, зійшов з рейок в районі альпійського містечка. В аварії, яка є найжахливішим транспортним інцидентом в історії Франції, загинули від 425 до 700 осіб.

1979 року. Держави-члени НАТО схвалили подвійне рішення, на випадок безуспішності переговорів США та СРСР про роззброєння. Згідно з рішенням, у Західній Європі з осені 1983 року почнеться розміщення 108 ракет Першинг-2 і 464 крилатих ракет як противага розміщеним у Східній Європі радянським ракетам СС-20.

 

13 грудня

1577 року. Англійська ескадра з п'яти кораблів і 164-х членів екіпажу на чолі з Френсісом Дрейком відплила з англійського міста Плімут для нападу на тихоокеанські прибережні іспанські володіння в Новому Світі. Дрейк повернувся на батьківщину за три роки. Він став першим британцем, який здійснив кругосвітнє плавання та першим капітаном, який очолював кругосвітню експедицію від її початку до завершення.

1937 року. В ході Другої Японсько-китайської війни, японські війська захопили столицю Китаю місто Нанкін. Протягом шести тижнів місто піддавалось нищенню й насильству. Його більша частина згоріла в пожежі, а під приводом придушення можливого опору без суду й слідства вбито не менше 200 тисяч китайців, включаючи літніх людей, жінок і дітей.

По закінченні Другої Світової війни воєнного коменданта Нанкіну генерала Іване Мацуї рішенням Міжнародного військового трибуналу визнали винним у військових злочинах і стратили. Його безпосередній начальник принц Ясухіко Асака уник покарання, як член імператорської родини, якій американська окупаційна адміністрація надала гарантії від переслідування.

1981 року. Остерігаючись чергової хвилі загальнодержавних страйків, організовуваних незалежним профспілковим об'єднанням Солідарність, і запобігаючи можливій інтервенції збройних сил СРСР,  Голова ради міністрів генерал Войцех Ярузельський оголосив у Польщі воєнний стан. Він тривав до середини 1983 року. За цей період загинули 115 активістів польської опозиції, а структури повністю зруйнували.

 

14 грудня

1918 року. Втративши підтримку російських монархічних кіл, українських політичних партій і австро-німецьких союзників, гетьман України Павло Скоропадський зрікся влади. Він передав її своєму уряду, а той у свою чергу передав повноваження Директорії на чолі з Володимиром Винниченком.

1918 року. Після дводенних боїв корпус Січових стрільців Євгена Коновальця зайняв Київ. Це ознаменувало перемогу повстання Директорії проти влади гетьмана Павла Скоропадського.

1939 року. У зв'язку з нападом на Фінляндію Радянський Союз виключений з Ліги Націй, міжнародної миротворчої організації, створеної в кінці Першої Світової війни. В 1933 році її добровільно залишили Німеччина та Японія, а в 1937 році — Італія.

15 грудня

1934 року. У Києві, в підвалах Народного комісаріату внутрішніх справ УСРР (пізніше Жовтневий палац), за вироком виїзної сесії Військової колегії Верховного Суду СРСР розстріляні 28 "членів" вигаданого чекістами "Об'єднання українських націоналістів", серед яких — українські письменники Дмитро Фальківський, Григорій Косинка, Кость Буревій, Олекса Влизько, Іван Крушельницький.

1961 року. В Єрусалимі ізраїльський трибунал з військових злочинів засудив до смертної кари колишнього нацистського офіцера СС Адольфа Ейхмана, як головного виконавця плану Гітлера з "остаточного розв'язання єврейського питання". Після закінчення Другої світової війни Ейхман потрапив у полон до американців, але зумів утекти, з 1950 року переховувався в Аргентині. В 1957 році його виявили німецькі спецслужби, в травні 1960 року його викрали агенти Мосаду та вивезли до Ізраїлю. 11 квітня 1961 року Ейхман постав перед судом в Єрусалимі, за його рішенням повішений 31 травня 1962 року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1989 року. Урядові війська і поліція за допомогою водометів розігнали масовий мітинг протесту проти насильної депортації кальвіністського священника Ласло Тьокеша, представника угорської громади, що виступив з критикою комуністичного режиму в Румунії. Попри чисельні жертви, наступного дня нові мітинги відбулись в містах Тімішоарі та Араді. На мітингах з'явилась вимога відставки президента Румунії Ніколае Чаушеску. Армія відкрила вогонь, направила проти беззбройних людей танки й бронетранспортери. У Румунії почалась революція.