Мілітарна історія: арешт генерала Власова, замах на Павла Івана 2, бій під Корсунем

Мілітарна історія: арешт генерала Власова, замах на Павла Івана 2, бій під Корсунем

Щопонеділка о 10:00 розповідаємо про важливі військові сторінки історії, що припадають на тиждень. До вашої уваги підбірка подій з 11 до 17 травня.

 

 

 

 

 

 

11 травня 

1857 року. Столицю Індії Делі охопило повстання індійських солдатів, які виступили проти жорстокої колонізаторської політики англійців. Повстання поклало край владі Британської Ост-Індської компанії. Проте призвело до її заміни правлінням англійської корони та падіння останнього імператора Великих Моголів.

1972 року. У Франкфурті-на-Майні в штаб-квартирі командування 5-го армійського корпусу США підірвана вибухівка, закладена бойовиками Фракції Червоної Армії. Це стало початком серії терактів у Аусбурзі, Мюнхені, Карлсруе та Гейдельберзі, які забрали життя чотирьох і призвели до поранення понад 50 осіб.

 

12 травня 

1942 року. Силами Брянського, Південно-Західного та правого крила Південного фронтів з Ізюмського плацдарму розпочато наступ проти німецьких військ групи армій Південь. Через оперативно-стратегічні помилки німці оточили радянські війська. Останні зазнали великих втрат, які сягали кількасот тисяч убитими, пораненими, пропалими безвісти й полоненими.

1945 року. Під час Празької наступальної операції радянські війська арештували генерала Андрія Власова, головнокомандувача Російської визвольної армії. ЇЇ створили за допомогою нацистської Німеччини у 1942 році для участі у війні проти СРСР.

 

13 травня

1846 року. Через два місяці після фактичного початку бойових дій об'єднане засідання двох палат Конгресу США схвалило рішення оголосити війну Мексиці. Мексика відповіла оголошенням війни 23 травня. В ході війни американці анексували північні мексиканські території Техас, Верхню Каліфорнію та Аризону.

1981 року. У свято Богоматері Фатіми 23-річний Мехмет Алі Агджа, член турецького терористичного угруповування Сірі вовки, на площі Святого Петра в Римі стріляв і серйозно поранив папу Павла Івана II. Агджу одразу затримали. І згодом італійський суд засудив його до довічного ув'язнення.

 

14 травня 

1948 року. За день до завершення дії британського мандату в Палестині, Єврейська Національна рада під головуванням Бен-Гуріона, посилаючись на Резолюцію ООН, проголосила створення держави Ізраїль. Наступного дня Єгипет, Трансіорданія, Сирія, Ліван та Ірак оголосили новій державі війну.

1955 року. У Варшаві почалась нарада представників восьми європейських соціалістичних країн із питань забезпечення миру і безпеки в Європі. На цій нараді Албанія, Болгарія, НДР, Польща, Румунія, СРСР, Угорщина та Чехословаччина підписали договір про дружбу, співробітництво та взаємодопомогу. Варшавський договір набув чинності 5 червня і діяв до 1991 року. Саме під час розпаду СРСР всі військові та політичні структури Організації Варшавського договору припинили своє існування.

 

15 травня

1934 року. В Латвії відбувся переворот прем'єр-міністра Карліса Улманіса. Він розпустив сейм (парламент), політичні партії, зупинив дію конституції та обмежив демократичні свободи. За два роки самопроголосив себе президентом і залишався Батьком нації до зайняття Латвії військами СРСР у 1940 році.

1942 року. Повним розгромом військами Вермахту та румунськими військами Кримського фронту завершилась Керченсько-Феодосійська десантна операція Червоної армії. За п'ять місяців боїв Червона армія втратила понад 30 тисяч осіб убитими та пропалими безвісти та від 147 до 170 тисяч полоненими.

 

16 травня

1648 року. Військо Богдана Хмельницького, підтримане татарською кіннотою Тугай-бея, рушило до Корсуня. Вони оточили й знищили польську армію та захопили гетьманів Миколая Потоцького та Марціна Калиновського.

1916 року. Укладена таємна британо-франко-російська угода про розподіл сфер впливу на Близькому Сході по завершенні Першої світової війни. Більш відома як угода Сайкса-Піко (за прізвищами її ініціаторів — міністрів закордонних справ Британії та Франції). 

Згідно з досягнутими домовленостями, підписанти відмовлялись від створення на Близькому Сході єдиної арабської держави Велика Сирія. Франція встановлювала контроль у Лівані, Сирії, Північному Іраку, Південно-Східній Анатолії. Британія — в Іраку, Зайорданні та в деяких князівствах Аравійського півострова. До сфери інтересів Російської імперії відходили Константинополь, Босфор і Дарданели, а також Західна Вірменія і Північний Курдистан.

 

17 травня

1642 року. Французьким офіцером Полем Шомеді де Мезоннев заснований форт Віль-Марі (майбутній Монреаль), що захищав французьких поселенців від атак ірокезів. Форт мав стати “зразковим християнським поселенням”, адже головною метою засновника була християнізація індіанців. Нині Монреаль найбільше місто провінції Квебек (Канада) і друге за розмірами франкомовне місто світу (після Парижа).