Міжнародний день рідної мови

Цей день відзначають щороку 21 лютого, з 2000 року. Про підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила у 1999 році в Парижі.

Оскільки з 6000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш як 10 тисяч осіб, які активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов, котрими розмовляють менш як 100 осіб, не задокументовані.

Нагадаю, в Україні 9 листопада ще відзначають День української писемності та мови. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія.

Щороку питання рідної мови залишається актуальним для багатьох народів та малих етнічних груп. Недарма кажуть: Якою мовою думаєш і мрієш, така мова є тобі рідною та Скільки ти знаєш мов, стільки ти разів людина! 

Доля кожної мови чимось схожа на людську долю — мова народжується, розвивається і зникає. Одні слова стають архаїчними, інші безпідставно замінюють на глобально-інтернетні, а замість живих емоцій використовують комп’ютерні символи.

Українська поетеса Ліна Костенко влучно відмітила нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову. Всяка мова бідніє від того, що нею не користуються на державному рівні й не спілкуються у побуті. Тому, аби примножити й зберегти рідну мову, нею треба спілкуватися починаючи від колискових і завершувати виступами з високих трибун. Нею варто думати та мріяти, дивуватись і любити. Недарма ж учені довели, що наша генетична пам’ять тісно пов’язана із мовою, яка може прокинутись у генах навіть через кілька поколінь.

Любіть і поважайте свою рідну мову!