Зараз в ефірі:

Міжнародний огляд: підсумки 2021 року

02.01.2022
Міжнародний огляд: підсумки 2021 року

Про політичні підсумки 2021 року та перспективи розвитку подій у наступному, в ефірі передачі Міжнародний огляд розповів координатор напряму міжнародної політики в Центрі політичних досліджень Доктрина Денис Москалик.

 

 

 

 

 

Андрій Давидов: 2021 рік розпочався із виходу Великої Британії з Євросоюзу. Хто найбільше виграв та програв від цього?

Денис Москалик: Найбільше виграли прихильники більш незалежної політики Британії на глобальній арені. Саме із виходом Британії з Євросоюзу збіглося становлення концепції так званої глобальної Британії. Тобто Велика Британія як незалежна сила на міжнародній арені, не орієнтована на Євросоюз, як у старі добрі часи. Брюссель втратив одну з основних країн, яка несе тягар витрат за утримання Євросоюзу. Безумовно, це добре для незалежної політики Британії і краще для України, оскільки вона є одним з напрямів активності. Зокрема, підписання угоди щодо будівництва кораблів для українського флоту, його переоснащення за допомогою ресурсів Британії відбулося здебільшого завдяки брекзиту. 

Андрій Давидов: Не менш резонансною подією цьогоріч був штурм Конгресу в США та інавгурація Джозефа Байдена. Як усе це відбилося на світовій політиці?

Денис Москалик: Тут два моменти: внутрішньо- і зовнішньополітичний. Внутрішньополітичний — це події, які відбулися під час виборчої кампанії 2020 року. Вони були значною мірою наслідком поляризації в американському суспільстві загалом та політикумі зокрема протягом років. Це є наслідком постання інформаційного суспільства і певних процесів, пов’язаних із політикою, що відбулися у Західному світі, на чолі якого зараз США. Це висвітлило зовнішньополітичні загрози, насамперед за участі російських пропагандистських мереж, ботів, агентури у розхитуванні ситуації в США. І продемонструвало, що Росія готова на серйозні заходи задля дестабілізації ситуації за кордоном, і не лише в сусідніх країнах. 

Андрій Давидов: Як зараз в американському суспільстві оцінюють тодішні події, що передували інавгурації?

Денис Москалик: Здебільшого політики та суспільство вважають штурм величезною помилкою. Але це відіграло значну роль в консолідації політичного класу в США і створенні консенсусу щодо низки питань. 

Андрій Давидов: Причини та наслідки військового перевороту у М’янмі, зважаючи на експансію Китаю?

Денис Москалик: Це, власне, елемент боротьби за світове лідерство між США та Китаєм. Це найгучніша зовнішньополітична операція КНР цьогоріч. Безумовно, вона не остання і демонструє загрозу, яку становить для регіону китайська експансія. Китайці вже не будуть вести таку компромісну політику, як минулі десятиліття. Те, що сталося, — це частина переходу до більшого процесу, зокрема до дипломатії «воїнів-вовків» — це рішучість та жорстка риторика. 

Андрій Давидов: Яка може бути наступна ціль Китаю?

Денис Москалик: Безумовно, це країни Південно-Східної Азії, Індонезія, Філіппіни і Малайзія. По-перше, це Китайське море — за яке точаться суперечки між КНР та низкою країн. По-друге, це, так би мовити, вікно Китаю у світ, через яке доправляється більша частина товарів. Цей напрям є пріоритетним і для США. Адже цьогоріч Байден значні кошти бюджету виділяє на звану ініціативу стримування, насамперед на заході Тихого океану. 

Андрій Давидов: Однією з найгарячіших новин цього року було виведення військ США та союзників з Афганістану. Проросійські та російські ресурси гучно заявляли, що союзники Сполучених Штатів відтепер не можуть почуватися захищеними. Які висновки можна зробити через пів року?

Денис Москалик: Здебільшого це вплинуло негативно на зовнішню політику США, але цей гордіїв вузол треба було розрубати, адже продовження цієї війни не було б підтримане надалі суспільством і не дало б можливостей для розгортання на інших напрямах. Зараз це є частиною політики переходу від боротьби з повстанськими  силами на Близькому Сході до стратегії епохи суперництва великих держав. Тобто це перегрупування ресурсів для протистояння Москві та Пекіну. 

Андрій Давидов: Що дає створення оборонного союзу AUKUS для Тихоокеанського регіону?

Денис Москалик: Це насамперед консолідоване об’єднання найближчих партнерів в регіоні, що здатні ефективно діяти без проблем, які додали американці під час випрацювання спільної політики з партнерами по НАТО. Це насамперед антикитайський союз між країнами, які вже входять в низку інших об’єднань. Відповідно США вирішили піти шляхом того, щоб брати якістю відносин і можливістю консолідованих дій. Також він спрямований на посилення Австралії, її озброєння проти потенційних заходів КНР на Тихому океані. 

Андрій Давидов: Хто до цього об’єднання може долучитись надалі?

Денис Москалик: В першу чергу Канада, Австралія, надалі на партнерських умовах залучатимуть Японію, Тайвань і також країни Південно-Східної Азії. Насамперед мова йде про Малайзію та Сінгапур. 

Андрій Давидов: Перейдемо до загострення міграційної кризи на польсько-білоруському кордоні.

Денис Москалик: Це була чергова спецоперація Мінська і Москви, спрямована проти країн Східної Європи. Вони на них покладають відповідальність насамперед за спроби здійснення революції в Білорусі. З точки зору великої політики — це спроба вивести Білорусь з ізоляції та налагодити контакт із керівництвом ЄС та Німеччини. 

Андрій Давидов: Зважаючи, що диктатор поговорив з Меркель, надалі можливі подібні діалоги?

Денис Москалик: Безумовно. Та Мінськ і надалі здійснюватиме такі самі заходи. Це може стосуватися або перекриття шляхів сполучення, зокрема з Китаю до ЄС, нових заходів з мігрантами, літаками, затримання громадян інших країн на території Білорусі і подальші заходи з шантажу. 

Андрій Давидов: Нещодавно відбулося вчергове підписання договору між Китаєм та Росією про використання ракетного озброєння, на що цей договір впливає?

Денис Москалик: Насамперед на можливості Китаю щодо значного посилення своїх ракетних сил. Таким чином вони здійснюють стримування США. Тобто це глобальна політика, коли Китай посідає позицію, що раніше Радянський Союз. Ракетна програма стосується вже не лише засобів військово-ядерного ураження, а й ракетно-космічної галузі. Росія фактично доєдналася до Китаю як молодший партнер з метою подальшого суперництва зі США в космічному просторі. Кремль надаватиме ресурси і напрацювання ще часів Союзу для посилення Китаю і формування його як рівного зі США партнера.

Андрій Давидов: Ось вже кілька тижнів, як Ангела Меркель пішла з посади канцлера Німеччини. Які напрацювання вона залишила і які наслідки цієї події?

Денис Москалик: Найперше залишила Німеччині ЄС, оскільки період її правління припав на інтенсивну інтеграцію в межах Євросоюзу. Також у неї значні напрацювання щодо російсько-німецьких відносин. Це і Північний потік-2, і лідерство РФ в контексті імпорту енергоносіїв до Німеччини. Протягом останніх місяців на посаді Меркель займалась поїздками до іноземних лідерів із запевненням про незмінний політичний курс. Таким чином, Меркель залишила Німеччину доволі сильною та економічно стабільною державою.

Андрій Давидов: Нещодавні заяви міністра закордонних справ Німеччини свідчать про можливість додаткових санкцій проти Росії?

Денис Москалик: Надмірна активність Росії починає лякати німців. Тобто навіть прихильники Путіна все більше сходяться на думці, що його потрібно стримувати від радикальних дій.

Андрій Давидов: Яким може бути наступний 2022 рік?

Денис Москалик: Зважаючи на події 2021, наступний рік відзначатиметься продовженням розгортання протистояння між Китаєм та США. Безумовно, це спровокує низку криз в економіці різних країн, активні спецоперації, які подаватимуться під тим чи іншим виглядом з обох боків, торгові війни. В межах цього будуть озброюватися США та їхні союзники. Ухвалено рекордний для США бюджет — 768 млрд доларів,  який передбачатиме низку регіональних ініціатив. Зокрема, тихоокеанська ініціатива стримування, європейська оборонна ініціатива, надання допомоги Тайваню, Австралії, Україні. Цьогоріч було збільшено до 300 млн військову допомогу Україні, завдяки цьому ми отримаємо нові «Джавеліни», снайперські комплекси, засоби зв’язку.  З цих коштів будуть оплачені тренувальні місії американських військових. США намагатимуться утриматися завдяки союзникам і партнерам. Це сприятливо для України як країни, що перебуває на фронтирі боротьби між різними міжнародними блоками і потребує посилення обороноздатності. 

Андрій Давидов: Які перспективи розвитку подій для інших великих політичних гравців?

Денис Москалик: Британці ставлять собі за мету побудову глобальної Британії. Тобто посилення її ролі як самостійного гравця на міжнародній арені, що було до її вступу в ЄС. Один з опорних пунктів — налагодження взаємин із низкою країн. Це, зокрема, Оман, Сінгапур і активна політика в конфліктних зонах. Мова йде і про Далекий Схід, і про вектор Україна — Балкани. 

Китай намагатиметься використати технічний і ресурсний потенціал Росії та Китаю. Тобто створити таку собі альтернативу Нового світу і витіснити на цьому полі США. 

Росія продовжуватиме політику становлення як молодшого партнера у відносинах із Китаєм. Можна сказати, що значною мірою це вже відбулося. Політичні пріоритети Росії свідчать, що Москва надалі підпорядковуватиме свої сили, щоб Китай став державою номер один. Для нас це добре, тому що вона таким чином не досягне компромісів із Західним світом. 

Ізраїль зараз непокоїться через можливість отримання Іраном ядерної бомби, і може дійти аж до ураження ядерних об’єктів на території Ірану. Відповідно Ізраїль буде активніше провадити спецоперації і авіабомбардування на території Сирії, яка межує з Ізраїлем. 

Австралія все більше вступатиме в конфронтацію з Китаєм. Австралійці заявляють, що якщо буде анексовано Китаєм Тайвань, то перед іншими територіями в Азії постане ця загроза. Триватиме експансія. Це загроза для миру в усьому світі, для регіону та нашої країни зокрема. Відповідно нам треба консолідувати зусилля з союзниками і протистояти цій загрозі. 

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток