Зараз в ефірі:

Міжнародний огляд: соцмережі та їх вплив на Світову політику

08.12.2021
Міжнародний огляд: соцмережі та їх вплив на Світову політику

Політолог Гліб Парфьонов — про соцмережі в контексті міжнародної політики: як вони впливають на уряди та громадян держав.

 

 

 

 

 

 

Андрій Давидов: Які інформаційні майданчики для ретрансляції використовувалися до інформаційної сфери?

Гліб Парфьонов: Інформаційна ера, яку ми знаємо, розпочалася десь із другої половини 90-х, до того сильний вплив на суспільство мали радіо, телебачення та преса. Поява інтернету дала таку собі ілюзію свободи. Наприклад, LiveJournal дозволив створювати гуртки за інтересами. Дуже багато відомих зараз блогерів вийшли саме з цієї мережі. Багато так званих «белоленточников» групувалися в Росії, планували певні акції. Протидія держави в інформаційному напрямі спершу була щодо інфільтрування своїх блогерів або купівлі тих, які є зараз. Це було до появи великих соцмереж, вплив яких на суспільство зростав із їхнім розвитком.

Андрій Давидов: У другій половині нульових які соцмережі були популярні і що розробники в них закладали?

Гліб Парфьонов: Звичайно, закладались ідеї про зручний зв'язок із близькими, колегами, друзями. Здебільшого вони так і використовуються, але є інший бік медалі. ВКонтакті чи не з моменту появи використовувалась російськими пропагандистами для дезінформації. У 2008 році, під час серпневої війни з Грузією, там було дуже багато неправдивої інформації щодо перебігу воєнних дій. Але, можна сказати, що це цікавий досвід, адже війна тоді йшла фактично у прямому ефірі через соціальні мережі.

Андрій Давидов: Згадуючи Арабську весну у 2011 році, тоді соцмережі спрацювали на громадян, а не на державу, це був перший такий випадок чи якийсь інший період можна зазначити?

Гліб Парфьонов: Так, соцмережі отримали свій вплив на протестний потенціал саме з початком Арабської весни, також під час виступів на Болотній вони дуже сильно дозволили акумулювати потенціал і, звичайно, Євромайдан. Під час Євромайдану були залученні електронні ЗМІ та соціальні мережі, перетворившись на так званий протест прямого ефіру.

Андрій Давидов: Коли держави і які саме почали сповна використовувати потенціал соцмереж?

Гліб Парфьонов: США та держави Європи із великим запізненням відреагували на вплив соцмереж. Авторитарні країни швидше зрозуміли всі можливі дивіденди. Це і Китай, який заблокував соцмережі, створивши свої, і Росія, яка повністю їх контролює. Насправді тільки зараз почалися спроби держав протидіяти впливу соцмереж. Свідчення тому — слухання в Конгресі щодо Фейсбук, і вплив Твіттер на політику у США. Головна проблема, що соцмережі є фактично монополістами. Як це буде вирішуватись, зараз сказати важко. Можливо, якось змусять їх правити алгоритми. Бо, наприклад, хоча понад 60% ринку Фейсбуку зосереджено у США, але більшість користувачів в Індії, і там Фейсбук став фактично зброєю ненависті через брак модерації. Мені трапилася інформація, що модерація по Україні віддана на аутсорс іноземній компанії, в якої офіс в Москві. То про яку якісь модерації можна казати в українському сегменті?

Андрій Давидов: Як протидіяти спаматакам?

Гліб Парфьонов: Треба, щоб громадськість, державні установи безпосередньо звертались до компаній і був діалог щодо модерації. Вплив інших держав достатньо суттєвий. Яскравий приклад — США. Зараз соцмережі фактично поділені на анонімні та ні. І росіяни на відомих американських анонімних форумах змогли поляризувати сайти — вони і там, і там діють. Є певні алгоритми дій: стиль письма, побудови речень і так далі — і це можна відстежувати. Навіть щодо ковіду, росіяни досить активно використовують антиваксерську тему, поляризуючи суспільство.

Андрій Давидов: Чи можуть західні держави під контролем своїх урядів створити інші соцмережі за прикладом Китаю?

Гліб Парфьонов: На мою думку ні, але буде більше контролю в повсякденному житті. Бо вже в Західній Європі вже моніторять компанії мережі співробітників, шукаючи якісь скарги на роботу і так далі. Тобто контроль такий вже є. Гадаю, у створені державних мереж немає потреби, бо зараз навіть через ковідні баталії в Європі та США немає довіри до влади, яка була досі.

Андрій Давидов: Яке майбутнє соцмереж, як вони трансформуватимуться?

Гліб Парфьонов: Частковий контроль за мережами вже є. Ми бачимо, як за запитом тих же ФБР чи ЦРУ соціальні мережі надають інформацію, окрім Телеграму. Але з ним теж були прецеденти. Я чув, що спецслужби, маючи сім-карти, можуть дублювати акаунти і мати доступ повністю до Телеграму. А як розвиватимуться? Найперше буде більше контролю держави. Добре це чи погано, покаже час. Але мають бути певні запобіжники, тому що завжди є спокуса використовувати це в певних інтересах.

Андрій Давидов: Гіпотетично, при розв’язуванні великої війни яку роль відіграватимуть соцмережі і чи може певний користувач певної мережі взяти участь в цій війні, передусім інформаційній?

Гліб Парфьонов: З інформаційної точки зору він братиме участь так само як свого часу ми брали участь в кампаніях 2014-2015 року. Фактично ми будемо довіряти тим користувачам, які перебувають на позиціях, або які поширюють дезінформацію, це теж може бути. Ми це бачили по нещодавній Карабахській війні: держава виключно оголошувала, де, коли і що було звільнено.

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток