«Морська піхота – досить молодий, але потужний рід військ», - Віктор Сікоза

«Морська піхота – досить молодий, але потужний рід військ», -  Віктор Сікоза

Що потрібно, щоб стати морським піхотинцем, які нині завдання стоять перед підрозділами морської піхоти та як забезпеченні озброєнням та військовою технікою, під час виїзного ефіру Армія FM розповів командир батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського підполковник Віктор Сікоза.

 

 

 

Віктор Олександрович Сікоза — командир батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти. Командир 3-ї гірсько-піхотної роти гірсько-піхотного батальйону 36-ї бригади берегової оборони в Перевальному Сікоза був із тих офіцерів, хто не зрадив присязі, виводив свою роту з окупованого російськими військами Криму на Миколаївщину, де підрозділ був тимчасово розташований у м. Очаків. У травні 2014 у складі зведеної тактичної групи виїхав на кордон із Придністров'ям, де підрозділ замінив десантників 79-ї аеромобільної бригади і ніс службу на блокпостах до вересня.

Наприкінці 2014 очолив сформовану ротно-тактичну групу морської піхоти, яка була направлена в Сектор М для участі в АТО, у районі Талаківки і Гнутового. Призначений заступником командира батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти. В лютому 2015 брав участь у боях із деблокації бійців батальйонів «Азов» і «Донбас» в Широкиному. Надалі призначений на посаду командира батальйону.

Батальйон Сікози утримував позиції біля села Широкине ОТУ «Маріуполь» до літа 2017, коли підрозділи бригади були виведені із зони АТО до місць постійної дислокації.

Костянтин Богатирьов: Вікторе Олександровичу, із чого розпочиналась Ваша служба у морській піхоті?

Віктор Сікоза: Моя служба у морській піхоті розпочалась після виходу з окупованого Криму, коли нас організували в один підрозділ. До цього це була бригада берегової оборони.

Костянтин Богатирьов: Що собою являють нині підрозділи морської піхоти ЗСУ?

Віктор Сікоза: Морська піхота – досить молодий, але потужний, агресивний рід військ, з великим бойовим досвідом.

Марія Дацюк: Як вважаєте, які передумови створення такого підрозділу?

Віктор Сікоза: Перш за все географічні, адже Україна омивається двома морями – Чорним та Азовським, а також в нас досить розвинута річкова система. А підрозділи морської піхоти зазвичай пересуваються на морському транспорті.

Костянтин Богатирьов: Тобто морські піхотинці приходять на підмогу підрозділам Військово-Морських сил, Сухопутних та Повітряних, чи це окрема структура зі своїми завданнями?

Віктор Сікоза: У нас є окремі завдання – це оборона важливих об’єктів, зокрема портів, місць розташувань військових кораблів. Це також можуть бути бої за висадження, за якусь ділянку морського узбережжя та безпосередня її оборона.

Костянтин Богатирьов: Вікторе Олександровичу, розкажіть про свій бойовий досвід?

Віктор Сікоза: Мій бойовий досвід розпочався після виходу з окупованого Криму в складі зведеного підрозділу, в якому я виконував функції заступника командира з озброєння. Ми в окремих районах Бессарабії в Одеській області несли службу на блокпостах. Після чого в серпні я прибув на Широкий Лан, де відбувалась підготовка першої ротно-тактичної групи морської піхоти до вибуття в район проведення АТО. Після я розпочав підготовку нової ротно-тактичної групи, яка мала ротувати попередній підрозділ.

Марія Дацюк: Чи зазнала змін за роки війни морська піхота?

Віктор Сікоза: Звісно, війна вплинула. Коли розпочинали війну, була одна ротно-тактична група. На той час у нас налічувалось близько 300 бійців. У мене в підпорядкуванні тоді було 58 офіцерів ВМС. А зараз нас стало значно більше. Основа – це ті кримчани, які вийшли з окупованого півострова, і своїм прикладом надихають молодих побратимів.

Марія Дацюк: На якому рівні зараз озброєння морських піхотинців?

Віктор Сікоза: Ми отримали новітні засоби радіоелектронної боротьби, протитанкові ракетні комплекси, нові зразки озброєння та військової техніки, також новітні снайперські комплекси. Досить суттєво переозброїлись.

Костянтин Богатирьов: У ЗМІ неодноразово згадувалось про надання міжнародної підтримки морським піхотинцям. Яка допомога запланована цьогоріч?

Віктор Сікоза: Наскільки я знаю, це буде отримання двох патрульних кораблів, також певних зразків озброєння.

Марія Дацюк: Які країни нині підтримують Військово-Морські сили України?

Віктор Сікоза: Це США та Велика Британія.

Марія Дацюк: Які знання та особистісні якості потрібно мати, щоб стати морським піхотинцем?

Віктор Сікоза: Перш за все – бажання стати морським піхотинцем, тому що морська піхота – це одна сім’я. А також гарний стан здоров’я, фізичні та морально-ділові якості.

Костянтин Богатирьов: Відбір у морську піхоту вважається одним із найжорсткіших. Чи всі проходять випробування?

Віктор Сікоза: Витримують, звісно, не всі. Кандидатів на службу в морській піхоті достатньо. Щодня ми в батальйоні здійснюємо відбір, роботу з кандидатами. Щодо психологічної складової – кандидати повинні бути стресостійкими до будь-яких психологічних подразників. Наш рід військ – досить агресивний. Ми з 2014 року беремо участь у бойових діях, тож кожен повинен бути до цього готовий.

Марія Дацюк: Скільки зараз жінок проходять службу в вашому підрозділі і чи виконують вони завдання на рівні із чоловіками?

Віктор Сікоза: В моєму підрозділі служать 11 жінок, які виконують всі завдання згідно зі своєю посадою. Наприклад, якщо це медичний працівник, то він лікує військовослужбовців, якщо зв’язківець – або лагодить зв'язок, або чергує на командно-спостережному пункті батальйону і так далі.

Костянтин Богатирьов: А чи долають жінки смугу перешкод перш ніж надягнути берет?

Віктор Сікоза: Проходять так само, як і чоловіки, послаблень ніяких немає.

Марія Дацюк: Оскільки ви нарощуєте м’язи, то вам потрібна молода кров, а чи не згасає у молоді бажання служити у морській піхоті?

Віктор Сікоза: Не згасає, навіть навпаки. Військовослужбовці нашої бригади проводять уроки патріотичного виховання. Після цих уроків юнаки вишиковуються в чергу біля КПП нашої частини, щоб взяти відношення та надалі проходити службу.

Костянтин Богатирьов: Армійці вашого підрозділу розповідали, що представник з бригади може приїхати до строковиків, пропонуючи підписати контракт. Яким чином обирають гідних претендентів?

Віктор Сікоза: Зазвичай така роль відводиться сержанту, який вже має суттєвий бойовий досвід. Йому достатньо глянути у вічі кандидату, щоб сказати, чи зможе він у нас служити.

Марія Дацюк: Які нині завдання стоять перед морською піхотою, особливо в умовах загострення агресивних дій в морі Росії?

Віктор Сікоза: Найперше прагнемо вдосконалювати свої навички ведення бойових дій в різній місцевості за різних погодних умов. Не менш важливі надання відпочинку, реабілітація особового складу, вирішення їхніх соціально-побутових проблем.

Марія Дацюк: Чи є у вас досвід участі у міжнародних навчаннях. Якщо так, то які навички здобули під час маневрів?

Віктор Сікоза: Батальйон у 2017 році, після повернення з ротації, взяв участь у міжнародних навчаннях «Сі-Бриз-2017» на Широкому Лані. Десантно-штурмова рота батальйону пройшла успішно акредитацію та виконувала свої службові обов’язки у складі міжвидових сил «Хелброк». Щороку ми плідно співпрацюємо з нашими закордонними колегами.

Костянтин Богатирьов: Які найближчі плани щодо підвищення бойового потенціалу морської піхоти?

Віктор Сікоза: Перш за все – це переозброєння, списання старої техніки, яка вичерпала ресурс. А також поповнення мотивованим особовим складом.

Марія Дацюк: Невдовзі бригада святкуватиме річницю від дня свого створення. Які урочистості плануєте?

Віктор Сікоза: Буде церемонія нагородження, вшанування пам’яті наших полеглих побратимів та посестер, також день відкритих дверей в частині. Можна буде ознайомитись з нашою технікою та озброєння, а також побутом. І обов’язково усіх нагодуємо смачною солдатською кашею.