Навички бійця АТО, які будуть корисними в бізнесі - інтерв'ю зі співзасновником Veterano Coffee
В гостях у програмі Леоніда Остальцева "Veterano Бізнес" один із засновників мережі Veterano Coffee Володимир Шевченко, демобілізований боєць 95-ї бригади. Читайте найголовніші бізнес-поради від гостя або слухайте повний запис програми, натиснувши на помаранчеву стрілочку прямо під цим рядком!
- Пам'ятаю, коли ти вперше прийшов до Veterano і розповів, що тобі цікава така штука як готування. Ти хотів відкрити свій ресторанчик, але перед цим довго навчався і врешті відкрив кав'ярню.
- На ресторан потрібно набагато більше інвестицій, ніж на кав'ярню. Згодом стало нудно вчитись і захотілось робити щось своє. Відкривати потрібно те, що ти можеш потягнути на даний момент. Якщо ти хочеш відкрити французький ресторан, але гроей у тебе є лише на фастфуд - відкривай фастфуд. Або навчайся, збирай гроші і ставай професіоналом.
- Ти один з шести ветеранів, які відкрили Veterano Coffee, але ти єдиний, хто зробив це з мінімальними витратами. Скільки грошей ти витратив на те, щоб відкритись? Скільки це зайняло часу? І скільки грошей ти заробляєш?
- Відкриття однієї точки обходиться близько 50 тис. грн, враховуючи те, що від проводки до ремонту я все роблю сам. Якщо враховувати витрати на ремонт - ціна зростає у півтора-два рази. Великий плюс, якщо ти знаєш, на чому можна економити, що можна не купувати, а взяти в оренду.
Коли я відкрив першу точку, у мене взагалі не було досвіду. Через два місяці я пішов на курси бариста, я зібрав всю інформацію і досвід з працівників Veterano Pizza, також мені допомагала людина, яка мала досвід роботи. Все в бою! Все по-військовому!
- Наші навички, набуті в зоні АТО, можна і потрібно застосовувати в бізнесі!
- Головне почати бій на своїх умовах і на своїй місцевості!
- Скільки коштувало відкриття першої кав'ярні?
- 40 тис. гривень - з орендою місця, вагончика, дозвільною документацією.
- Для тебе важливо працювати по закону?
- Однозначно. З 2013 року я не дав жодного хабаря. До цього я працював як всі. Але з 2013 року, після подій на Майдані я не дав жодного хабаря і не збираюсь давати.
- Розкажи про другу кав'ярню.
- Перша кав'ярня знаходиться на теремках, друга - біля палацу Спорту. Звертайте увагу на сезон: холод, сніг, дощ - це не час для вуличної торгівлі. Це стосується не лише кави - а усієї вуличної торгівлі. Існує стереотип, що у холодну пору люди купують каву, чай, теплі напої. Це не так, люди пробігають мимо і мчаться додому.
- За три перші місяці роботи кав'ярні які були показники?
- Я одразу почав заробляти. небагато, але свої 10 тисяч заробив. мета будь-якого бізнесу - заробляння грошей. Тільки вперед. Повинна бути стратегія. З мережею точок працювати набагато легше, ніж з однією. Коли несезон - я не заробляю, але я розумію, що буду заробляти в сезон. Тому цей час використовую для того, аби правильно розставити точки, а потім відстрілюватись від покупців (сміється).
- Якою є політика щодо гостей?
- Все банально просто: якість і гостинність - це два кити. Гості приходять не лише за чашкою кави, а за сервісом, за побажанням хорошого дня, за задоволенням.
- Як відкрити кав'ярню? Які треба зробити кроки, аби все вийшло?
- Давай почнемо з початку: зрозумій, чи це дійсно тобі подобається. Я не вірю в успіх бізнесу, якщо засновник не хворіє цією темою. Якщо хтось малює собі схему, де він є великим начальником і просто приходить знімати гроші - це провал. Треба бути ким завгодно у цьому бізнесі. Якщо потрібно - працюй посудомийкою, не залишити ж гостей без посуду? Якщо потрібно - ставай баристою, вари каву.
По-друге, шукай локацію. Якщо у тебе мега-крута концепція і ти впевнений, що до тебе всі поїдуть - локація не має значення. Але для вуличної торгівлі це важливо. Треба зрозуміти, які люди там ходять: студенти, мами з дітьми, закохані. Намалюйте портрет свого гостя.
- Чи важливо навчатись бізнесменові?
- Неймовірно важливо! Ми живемо у світі, який змінюється. Для нас, демобілізованих АТОвців, велетенське поле, де можна навчатись. Надзвичайно багато доступних безкоштовних курсів, семінарів. Коли я демобілізувався, я ходив на всі курси ,які тільки траплялись мені на очі. Університети теж доступні. Але в плані бізнесу університет дає мало, потрібно шукати щось вузькоспеціалізоване. Платні курси теж корисні, поки я відвідав тільки одні, але сподіваюсь, що не останні.
- Давай поврнемось до використання бойового досвіду у бізнесі. В армії нікого не цікавить, хочеш ти щось робити чи ні, вмієш ти щось робити чи ні - ти маєш іти і виконати завдання. Чи користно це зараз?
- Однозначно! Більшість людей не розуміє, який має потенціал. Велика перевага тих, хто пройшов бойові дії - стресостійкість. В бізнесі і в покері це основа всього. Зламалась сантехніка і нема кому поремонтувати? Однією рукою ти повинен вимочувати воду, іншою - набирати ремонтників. Інакше ніяк.
Вміння з нічого зробити щось. Головне, розуміти - нічого страшнішого за події на війні уже не відбудеться.
- Чи допоміг тобі бізнес в адаптації після війни?
- На щастя, я не брав участі у таких страшних боях, як аеропорт, Дебальцево, Іловайськ тощо. так, ми були під обстрілами, так, були на передовій, але у мене в бінесі було більше стресів, ніж на війні. тому мені простіше говорити. Але я спостерігав за друзями. Треба чимось займатись. не треба сидіти вдома, згадувати, копатись у собі. Треба робити роботу.
- На війні є така штука: жити одним днем. Ти до цього швидко звикаєш. Ця звичка - жити тільки сьогодні - чи важлива вона в бізнесі?
- Ми жили сьоогоднішним днем, але ми ж планували справи на завтра! була стратегія, була тактика. Це все переноситься і у бізнес. Ти стараєшся не робити необдуманих кроків.
- Необдумані кроки для солдата - це смерть. А яким є планування у бізнесі?
- Особисто у мене є бізнес-план на 4-5 місяців наперед. Кожен крок, який я буду робити, і навіщо. Були моменти, які вбивають з колії, проблеми зі здоров'ям. Я найняв людей, які допомагали мені. Але коли я одужаю, то звільняти цих людей не буду, адже треба рухатись далі. Доведеться відкривати ще одну точку!
Слухайте повний аудіозапис передачі:
