Одним з основних спонсорів поширення ідей розпаду ЄС виступає Росія

Одним з основних спонсорів поширення ідей розпаду ЄС виступає Росія

Про розпад Європейського Союзу у певних "експертних" колах розмови точаться вже не один рік. Що найцікавіше, голоси здебільшого чутно з боку Росії та її сателітів. Однак чи варто готуватися до розвитку такого сценарію? На цю тему говоримо в програмі Міжнародний огляд з нашим гостем — координатором напряму міжнародної політики в Центрі політичних студій Доктрина Денисом Москаликом.

 

 

Андрій Давидов: Що відбувалось у світі на початку 2010 року, що почалось обговорення теми розпаду Європейського Союзу?

Денис Москалик: Тоді тривала економічна криза. Її намагалися використати, та й використали, для подальшої інтеграції до країн ЄС. Союз створювався 1951 року як Європейське об’єднання з вугілля та сталі між Францією та Німеччиною (ФРН). 1992 року з’явилися Маастрихтські домовленості щодо створення ЄС у сучасному вигляді. І десь із двохтисячних відбулась інтенсифікація європейських процесів, зокрема спроба ухвалити Конституцію ЄС. 2008 року починається економічна криза, яка призводить до того, що країни починають потребувати більше економічної допомоги. І завдяки ЄС країни отримують таку підтримку. Європейський Союз перетворюється з міжнародної організації на наддержавне об’єднання. Критики ЄС називали це наступом на суверенітет європейських країн.

З іншого боку, низка країн (донори) цим були незадоволені. Передовсім Велика Британія, Франція, Німеччина.

Андрій Давидов: Готуючись до програми, як відкрив Вікіпедію. Там є лише одна стаття російською мовою про розпад ЄС. Чому це так?

Денис Москалик: Одним із основних спонсорів поширення ідей розпаду ЄС виступає Росія. Вона спонсорує ультраліві та ультраправі партії в Союзі. Федерація налагоджує з ними відносини та фінансує, щоб ті просували відповідні меседжі. Росія націлена на дезінтеграцію двох основних об’єднань Європи – НАТО та ЄС.

Андрій Давидов: У неділю в Німеччині відбулись парламентські вибори. У порівнянні з попередніми, скільки там ультраправі та ультраліві набрали голосів?

Денис Москалик: Вони просіли. Насамперед втратили більше ліві. Їхні голоси перейшли до соціал-демократів, які виграли ці вибори. Передусім вони висунуть свого канцлера та стануть основою нової коаліції. Ультраправе та ультраліве лобі Росії в Європі послабилось.

Андрій Давидов: А з чим це пов’язано, адже Росія на пропаганду коштів не шкодує?

Денис Москалик: Росіяни зорієнтувались на співпрацю з представниками промислових кіл. Відповідно співпраця з будівництва газопроводу Північний потік-2.

Андрій Давидов: Які політичні сили країн ЄС підтримують росіяни?

Денис Москалик: Йоббік: Угорщина. Кукіз, Змяна: Польща. Різноманітні проросійські організації з країн Балтії. Партія незалежності Сполученого Королівства: Велика Британія. Ліга Півночі: Італія.

Андрій Давидов: Як ці партії розхитують ситуацію в ЄС?

Денис Москалик: Вони представлені в Європарламенті. Через певну специфіку голосування часто туди проходять дрібні партії, які могли не пройти до національних парламентів. Там вони здатні діяти як провокатори та інформагенти. Наприклад, виїздити на окуповані території України.

Андрій Давидов: Тобто м’яка сила Росії проти ЄС діє успішно?

Денис Москалик: Частково має вплив на коригування політики ЄС в сприятливому для Росії напрямі. Контролювати ЄС вона не здатна. Це питання великих фінансових вливань.

Андрій Давидов: Що зараз відбувається на Балканах? Зважаючи на стягнення військ Сербії до Косова?

Денис Москалик: Росія зацікавлена у напружені на Балканах і можливо навіть до розпалювання чергової війни. Це відтягне увагу ЄС і НАТО від дій Росії на інших напрямах. Але тут є проблема. Країни Балкан теж хочуть вступити до ЄС й отримати всі вигоди від цього. Тож це стримує їх від війни.

Андрій Давидов: Станом на зараз чи можлива війна на Балканах?

Денис Москалик: Зараз це неможливо. Уряди країн зацікавлені в подальшій євроінтеграції.

Андрій Давидов: На твою думку, ЄС розпадеться чи ні?

Денис Москалик: Ні. Він повністю виконує свою функцію в рамках єдиного економічного простору, попри різноманітні недоліки.

Андрій Давидов: Економічний зиск що великим, що малим країнам вигідний?

Денис Москалик: Так, безумовно.