Зараз в ефірі:

Олександр Топольський: Ще зі щенячого віку потрібно собаку тестувати

13.12.2019
Олександр Топольський: Ще зі щенячого віку потрібно собаку тестувати

Ми проводимо виїзний ефір зі 143-го Центру розмінування. Спілкуватимемось із підполковником Іваном Повелем, командиром загону водолазної підготовки. Та лейтенантом Олександром Топольским, інструктором відділення підготовки обслуг мінно-розшукових собак.

 

 

 

 

Ірина Зінчук: Олександре, розкажіть, як ви стали кінологом?

Олександр Топольський: В 2012 році я призвався на службу в відділ підготовки кінологів на посаду дресирувальника. Тут мені прищепили любов до собак, навчили всьому. Командир підрозділу підполковник Валентин Чорний навчив, як розуміти собаку, правильно готувати для завдань. В моєму випадку це робота із запахом, виявленням  вибухових речовин.

Ірина Зінчук: І таке питання виникає. Перша собака як перше кохання, запам’ятовується на все життя?

Олександр Топольський: Перша моя собака німецька вівчарка, кличка «Бонд», довгошерстий. Коли його за мною закріпили, це був маленький клубочок шерсті. Ти починаєш потихеньку з ним гуляти, гратися, так налагодився зв'язок. З цією собакою я поїхав виконувати завдання в миротворчу місію.

Ірина Зінчук: Куди ви їздили, що робили?

Олександр Тотопольський: Це була місія в Афганістані, Міжнародні сили сприяння безпеці. Завдання моє було перевірка транспортних засобів, які в’їжджають на територію.

Ірина Зінчук:  Як дізнатися, чи собака підійде вам  щоб почати дресирувати. Ви ж вибираєте їх з маленьких, як дізнатись, чи буде вона піддаватись дресуванню чи не буде?

Олександр Топольський: Ще зі щенячого віку потрібно собаку тестувати. Насамперед на ігрову реакцію поведінки. Тому що в подальшому саме базуючись на цьому ми будемо виробляти в неї необхідні нам навички. Гра для собаки задоволення. Їй без різниці, завдання чи грається вона з господарем.

Ірина Зінчук: Які породи собак підходять саме для такої діяльності?

Олександр Топольський: Тут питання не в породах, а в реакціях поведінки і психології. Як в людини, так і в собаки є 4 типи нервової діяльності: флегаматик, сангвінік, меланхолік і холерик. Найкраще підходять сангвініки і флегматики підходять. З флегматиками краще працювати в більш спокійних обстановках. Сангвініки підходять для активного пошуку.

Ірина Зінчук: Ми пройшлися біля вольєрів, там в основному вівчарки. Ви працюєте тільки з вівчарками, чи, можливо, берете інші породи?

Олександр Топольський: Ми працюємо з лабрадорами, німецькі, бельгійські вівчарки.

Ірина Зінчук: Щодо центру, ви готуєте тут і собак, і кінологів. До вас приїздять військовослужбовці з усієї України. Розкажіть про підготовку, на що звертається увага?

Олександр Топольський: Людина, яка приїздить на базову підготовку кінолог тут отримує необхідні знання та навички щодо підготовки собак. Це базовий курс.

Ірина Зінчук: У вас, мабуть, як і в школі, є навчальні якісь програми для собак і для людей? Як це все відбувається?

Олександр Топольський: На кожен курс своя програма підготовки. На кінолога своя, то на спеціальний курс кінологічний розрахунок вартової служби і кінологічний розрахунок мінно-розшукової служби своя програма. Там більше акцент саме на підготовку собаки і розрахунку в цілому. Розрахунок це людина і собака.

Ірина Зінчук: До вас приїздять кінологи зі своїми собаками, ви їх тут навчаєте  парами. І потім, коли підготували, що відбувається далі, куди вони їдуть?

Олександр Топольський: Потім вони складають іспити і їдуть у свої військові частини.

Ірина Зінчук: А ви відслідковуєте, можливо, спілкуєтесь із військовослужбовцями, як далі собака поводиться?

Олександр Топольський: Так, в приватному режимі, телефонних розмовах.

Ірина Зінчук: Собакам даєте імена, клички, хто придумує?

Олександр Топольський: Клички присвоюються, якщо один виводок щенят, клички присвоюють всі на одну літеру. Якщо собаку купують, дарують або з якогось розплідника, то кличка в нього вже є.

Ірина Зінчук: А чи працюють кінологічні розрахунки центру в районі проведення ООС?

Олександр Топольський: Так.

Ірина Зінчук: Є службові собаки, які знаходять наркотичні, вибухові речовини, є собаки, які знаходять зброю, боєприпаси, тютюнові вироби, як відбувається селекція, чи це відразу, як тільки починаєте навчати, спрямовуєте, що вони будуть шукати тільки один із цих напрямків?

Олександр Топольський: Спрямовуємо одразу на те, що шукаємо вибухові речовини. Основна відмінність від наркотичних речовин в позначенні. У нас є пасивне позначення: собака сідає, концентрується в точку, де найбільший запах, і вона не повинна торкатися. Вона не повинна гавкати при цьому запаху.

Ірина Зінчук: І коли вона показує такий знак, кінолог знає, що тут вибухівка?

Олександр Топольський: Так.

Ірина Зінчук: Чи є особлива дієта в собак, щоб вони краще відчували запахи?

Олександр Топольський: Ні. Особливої дієти в собак немає. У нас централізоване постачання. Ми з натуральних продуктів готуємо каші.

Ірина Зінчук: Коли собака їде в ООС, для неї готують окремо чи кінолог цим займається?

Олександр Топольський: Для цього виділяється сухий корм.

Ірина Зінчук:  А в ООС вже їм готують їжу, як і раніше?

Олександр Топольський: Собаки, як і люди, стоять на всіх видах забезпечення.

Ірина Зінчук: А чи легко адаптується собака, коли приїздить, наприклад, з Кам’янця-Подільського в район ООС?

Олександр Топольський: На адаптацію завжди дається час, не має різниці, куди їдете. Собака повинна відпочити, бо самий переїзд для неї стрес.

Ірина Зінчук: Що робите, якщо собака не реагує на команди, можливо, злякалася?

Олександр Топольський: В мене таких випадків не бувало, але якщо вже злякалась, мусите заспокоїти і чимось відволікти. В основному, це її улюблена іграшка.

Ірина Зінчук: А чи буває у собак посттравматичний стресовий розлад?

Олександр Топольський: Тут питання не в розладі. Є цілий розділ патологій вищої нервової діяльності собак. В них, як і в людей, можуть бути неврози, зриви і фобії. Тут залежить від хазяїна собаки, як він його з цього стану виведе. Якщо зриви від 2 до 3 днів, то неврози більш глибші, до 2-3 тижнів.

Ірина Зінчук: Чи бувало таке, що не сходились характерами кінолог і собака?

Олександр Топольський: Є таке в практиці, що людина не підходить собаці чи собака людині. Тут треба спочатку дивитись, яка собака підходить тобі.

Ірина Зінчук: З якого віку можна брати собаку на службу?

Олександр Топольський: Дресирувати можна ще з щенячого віку. З місяців 3 через гру і ласощі вже можна привчати до команд загальної слухняності. Це гра.

Ірина Зінчук: До якого віку собаки можуть перебувати на службі?

Олександр Топольський: Десь до 8 років собака може проходити службу. Після цього її можуть списувати за віком. Але якщо собака не втратила робочі якості, може зібратись комісія, провести тестування і ще рік продовжити її термін служби.

Ірина Зінчук: А куди собака йде на пенсію, як проводить свій пенсійний вік?

Олександр Топольський: Є керівний документ 258. Згідно з ним можемо передавати громадським організаціям на безоплатній основі, селищним радам.

Ірина Зінчук: Ходили слухи, що начебто собак, які вже пішли на пенсію, присипляють. І це соціальними мережами ходили фейкові повідомлення, люди не добрі на руку хотіли заробити кошти, хочеться розвінчати ці міфи, такого не відбувалося?

Олександр Топольський: Ні, процес евтаназії ми не проходимо.

Ірина Зінчук: Поговоримо з Іваном Повелем, він командир загону водолазної підготовки. Загалом про водолазів відомо, мабуть, ще менше, ніж про кінологів. Цікаво, чим ви займаєтесь, яка особливість вашої саперної роботи?

Іван Повель: Загін підготовки водолазів призначений для підготовки фахівців різної водолазної та класної кваліфікацїі для виконання підводних робіт і готовності їх до розмінування водних акваторій. Ми створені в 2014 році як відділення, яке входило в загін спеціальної підготовки. Через кілька років ми стали окремим загоном, де ми отримали набагато більшу навчально-матеріальну базу, збільшився штат. Це дало нам змогу готувати більше людей.

Ірина Зінчук: Кажуть, в бою військові інженери завжди попереду. Чи можна так говорити про водолазів. Тобто спочатку йдете ви, далі заходять війська, виконують завдання?

Іван Повель: Звичайно, є багато моментів пов’язаних з вашими словами, але не все так гладко, як здається. Зрозуміло, якщо є водна перешкода, її необхідно перевірити на наявність затонулих предметів чи вибухонебезпечних. І це наша робота. 

Ірина Зінчук: Ви як вирішили стати водолазом?

Іван Повель: Офіцер інженерних військ під час навчання проходить таку спеціальність, як водолазна підготовка. І кожен з нас мав опанувати цю підготовку під час навчання. Я проходив ще з 2001 року навчання в інституті і там була певна селекція особового складу, і кому подобалось, вступали в гурток, наукове товариство, поглиблено вивчали цей предмет.

Ірина Зінчук: Але щоб стати водолазом, треба мати таке хороше здоров’я, тому що  велике навантаження на організм. Чи проходили ви додаткові медичні огляди?

Іван Повель: Звичайно, здоров’я водолаза повинно бути на кілька кроків краще, на кілька рівнів. Робота під тиском і вимоги вищі, ніж до інших людей.Щорічно ми проходимо військово-лікарську комісію

Ірина Зінчук: Я знаю, що навіть прирівнювали професію водолаза до космонавта. Але ви все одно вирішили стати водолазом?

Іван Повель: Звичайно.

Ірина Зінчук: Це романтична для вас професія?

Іван Повель: Звичайно, романтична професія, небезпечна, але дуже багато пов’язаних хобі з цією професією. Це моє. Це може бути пірнання з аквалангом, обстеження водойми. Не обов’язково в військових цілях. І підводною охотою займаємось.

Ірина Зінчук:  Пам’ятаєте своє перше занурення?

Іван Повель: Наш загін неодноразово виконував бойові завдання в АТО. Ми виконували інженерну розвідку водної перешкоди, де перевіряли водну акваторію на наявність вибухонебезпечних предметів.

Ірина Зінчук: Територія Донбасу має і річки, озера і ставки, проводять ваші військовослужбовці там роботу?

Іван Повель: Звичайно, що ми робимо під водою, можемо робити це і на суші. Це показує досвід наших військових, які беруть участь у міжнародних миротворчих операціях, таких як Косово, Конго, Афганістан. Ми теж беремо участь.

Ірина Зінчук: Водолазне спорядження важке, його самому одягнути не можна?

Іван Повель: Водолазне спорядження ділиться на кілька типів. Кожне для виконання певних дій. Є відкритого типу спорядження. Є спорядження вентилюєме і є спорядження закритого типу. Закритого типу для сил спеціальних операцій, для виконання різних диверсій. Щоб ти міг виконати завдання і тебе ніхто не побачив. Зовсім різні тактико-технічні характеристики. Вентилюєме спорядження використовується в цивільних роботах, де більше обслуговуються водні споруди. Ми проводимо навчання практичні і теоретичні навички по всіх типах спорядження.

Ірина Зінчук: А щоб навчитися, в центрі повинні бути водойми, де люди можуть занурюватися?

Іван Повель: Звичайно, у нас на території водоймище, де ми надаємо першочергові навички для навчання водолазів. І водолазів-підривників. Є в нас декількасот метрів від нас озеро, створене власноруч, для здійснення підривів.

Ірина Зінчук: Скільки часу потрібно, щоб підготувати хорошого водолаза?

Іван Повель: Наш курс 6 тижнів, теоретична і практична підготовка. Водолаз отримує свідоцтво державного значення.

Ірина Зінчук: Чи їздять ваші військовослужбовці за кордон, обмінятись досвідом?

Іван Повель: Беремо участь в міжнародних навчаннях, як Сі-Бриз, беремо участь, проводим тренування. Беремо участь з фахівцями, керівниками водолазних підрозділів всіх силових структур  України. Водолази всіх силових структур збираються там, і ми з ними проводимо і заняття, і обмінюємось досвідом.

Ірина Зінчук: Чи можливо новітні розробки, щоб спорядження було трошки легшим?

Іван Повель: Звичайно, зараз дуже багато розробок, час не стоїть на місці, комозитні матеріали, різні типи спорядження більш безпечні для людини і набагато легші і змінюються тактико-технічні характеристики.  Ми здійснюємо закупівлю різних типів спорядження. Хотілося б подякувати волонтерам, які допомагають армії. У нас є спорядження, яке особисто привозив Сергій Притула.

Ірина Зінчук: Запитання до Олександра. Я знаю, в Україні проходять часто змагання між розрахунками і собаки між собою змагаються, виборюють кращі місця, що це за змагання такі?

Олександр Топольський: Змагання проводять в національному парку «Межигір’я», кінологічний центр «Антелс» під егідою кінологічного союзу України, спілки практикуючих дресирувальників. Це йде за напрямком служби собак-детекторів. Собаки з виявлення вибухових, наркотичних речовин, тютюнових виробів. Кожен кінологічний розрахунок виступає в свої групі, на яку подає заявку.

Ірина Зінчук: Кінологічні розрахунки вашого центру беруть участь в змаганнях?

Олександр Топольський: Так, ми брали участь два роки поспіль. Перший раз взяли друге місце в групі вибухові речовини. Другий раз третє.

Ірина Зінчук: Робочий день собаки, коли тренування, в неї як уроки -  по 60 хвилин?

Олександр Топольський: Залежить від особливостей собак, деякі можуть витримати більше навантаження, деякі менше. В основному графік 20 хвилин з собакою займаємось, 15-20 собака відпочиває. Вона може 3 рази спрацювати за ці 20 хвилин, а інший час граєтесь. Потім поставили її відпочивати, хай вона скучає. Потім берете, вона рада, що ви до неї прийшли, зараз знову буде гра. Будь-яке заняття має закінчуватись на вершині на піковій активності.

Ірина Зінчук: Ви їм підбираєте іграшки, чи в кожної собаки якась своя іграшка?

Олександр Топольський: Як свідчить практика, яка іграшка в кінолога, та в собаки улюблена.

Ірина Зінчук: Цікаво, що в Центрі розмінування така всебічна робота триває, тут і кінологи, і сапери, водолази. Як ви координуєте, хто цим всім керує, і як ви один одному не заважаєте?

Олександр Топольський: У кожного свій окремий підрозділ, який входить в склад нашої військової частини і кожен має свою територію, на якій готує людей чи виконує завдання.

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток