Особливості місцевих виборів 2020 року

Особливості місцевих виборів 2020 року

Ризики нової виборчої системи та значення партизації місцевих виборів проаналізували в етері Армія FM разом з членом Центральної виборчої комісії Павлом Любченком та аналітиком Центру спільних дій Олегом Савичуком.

 

 

 

 

 

Олена Кравченко: Особливості місцевих виборів 2020 року?

Павло Любченко: У нас застосовується нова виборча система. Пропорційна з відкритими списками і це серйозний виклик тому що до цього ми не використовували таку систему

І виборець має право голосувати не лише за партію, а й за окремого кандидата, що дозволяє йому піднятися в списку. Тут голос виборця буде визначальним.

І інша особливість це те, що в нас одночасно проводяться чергові і перші вибори. ВР у своїй постанові окремо зазначила, що чергові вибори проводяться скрізь, окрім там, де проведені перші вибори. А перші вибори по законодавству у нас проводяться з низки підстав. І зокрема у зв’язку з утворенням нових територіальних одиниць. Оскільки у нас утворені нові Територіальні громади, зверну вашу увагу, що якщо раніше в нас використовували термін Об’єднані територіальні громади, і ми проводили перші вибори, то зараз Територіальні громади, це більше відповідає Конституції, адже в ній немає терміну ОТГ. І перші вибори проводяться в районні ради. Тому що ВР ліквідувала старі райони і утворила нові в нових межах і це та підстава для проведення нових виборів.

Олена Кравченко: Чим відрізняється бюлетень в селищі та місті?

Павло Любченко: В населених пунктах, до 10 тис. жителів, буде мажоритарна система, яка знайома нашим виборцям, але відмінність в тому що це будуть багатомандатні округи. Єдина відмінність це те, що будуть багатомандатні округи. Тут буде простіший рівень, адже потрібно буде поставити позначку лише напроти обраного кандидата.

Олена Кравченко: Що означає партизація місцевих виборів? Як ви ставитеся до такої моделі?

Павло Любченко: Право висувати кандидатів у великих населених пунктах (понад 10 тисяч жителів) мають право тільки партії. Тобто окремий виборець немає можливості самовисуватись. Тому дану модель називають партійною пропорційною системою. Від партій буде залежати багато, адже вони отримали можливість як висувати кандидатів, так і відкликати.

Олег Савичук: Якщо раніше людина в містечках з населенням до 90 тисяч виборців могла самостійно податися, або від свого трудового колективу, або від групи виборців, відповідно захищати інтереси громадськості, то тепер в населених пунктах з населенням понад 10 тисяч осіб таких кандидатів зможуть висувати лише політичні партії. А це означає, що потрібно знайти політичну партію, яка погодиться тебе висунути. Тепер такі кандидати будуть захищати більше інтереси партійні, ніж громади. Якщо ж думки депутатів будуть йти в розріз з партійними, то їх можуть відкликати.

Павло Любченко: Є як прихильники такої моделі, так і противники. Останні говорять, що немає осередків на місцях і що це створює умови для того, аби забракувати кандидатів. Партії будуть мати значні преференцій.

З іншого боку така модель створює умови, аби партії не були диванними, орієнтовані лише на лідера. Таким чином осередки будуть розвивались.